Презентація на тему:
Обробка конічних і фасонних поверхонь.

Електронний посібник Тема: Обробка конічних і фасонних поверхонь. Розроблений викладачем Професійно-технічного училища № 2 Божко Інною Олександрівною 2009

Обробка конічних і фасонних поверхонь на токарному верстаті Типові деталі з конічними поверхнями: а-конічне зубчасте колесо; б- конічна зенківка; в- центр токарного верстата; г-перехідна втулка Попередня обробка заготовки фасонної деталі.

Зміст: Елементи конічних поверхонь. Способи обробки конічних поверхонь Застосування широкого різця Обробка при повернутих верхніх полозках супорта. Обробка конічних поверхонь способом поперечного зміщення заднього центра Основні види браку під час обробки конічних поверхонь їх причини і запобіжні заходи Фасонні поверхні Обробка фасонних поверхонь способом поєднання двох подач Обробка фасонних поверхонь за копіром. Обробка фасонних поверхонь фасонними різцями

Елементи конічних поверхонь: Конічні поверхні характеризуються: - великим D і малим d діаметрами; - довжиною конуса l; - кутом конуса 2α; - кутом похилу конуса α; - похилом П; - конусністю

Кут конуса 2 α - це кут між двома твірними, що лежать в одній площині, яка проходить через вісь. Кут похилу конуса α – це кут між віссю і твірною конуса. Похил П – це тангенс кута уклону (tg α= (D-d)/ 2l Конусність або подвійний похил К=2П=(D-d)/l

Способи обробки конічних поверхонь Для виготовлення конічної поверхні необхідно, щоб під час обертання заготовки вершина різця переміщувалася не паралельно , а під деяким кутом до осі центрів . Цей кут повинен дорівнювати куту уклону конуса α. Вершину різця під кутом до осі заготовки можна переміщувати одним з таких способів: Застосуванням широкого різця; Поворотом верхньої частини супорта; Зміщенням задньої бабки; За допомогою конусної лінійки.

Застосування широкого різця Зовнішні і внутрішні конічні поверхні довжиною до 20 мм обробляють широким різцем , в якого головний кут у плані дорівнює куту уклону конічної поверхні. Для установлення різця застосовують установочний шаблон.

Обробка конічних поверхонь широким різцем: а – зовнішньої поверхні; б – внутрішньої поверхні; в – установлення різця за шаблоном. Шаблон прикладають до заготовки , а до його похилої робочої поверхні підводять різець, потім шаблон прибирають і різець підводять до заготовки

Обробка при повернутих верхніх полозках супорта. а - обточування зовнішньої поверхні; б – розточування внутрішньої поверхні

Поворотну плиту супорта разом з верхніми полозками переміщують відносно поперечних полозків , ослабивши гайки гвинтів кріплення плити. Кут повороту контролюють за поділками на плиті . Під час обробки сряжувальних конічних поверхонь вала і втулки застосовують розточувальний різець з головкою , зігнутою вправо від стержня , а шпинделю надають зворотного обертання. Положення поворотної плити в цьому разі не змінюється.

Обробка конічних поверхонь способом поперечного зміщення заднього центра Довгі зовнішні конічні поверхні (з кутом уклону до 10˚) обробляють способом зміщення корпуса задньої бабки відносно її плити. Заготовка, установлена в центрі, обертається за допомогою повідкової планшайби і хомутика. Корпус задньої бабки зміщується у поперечному напрямі так , щоб вісь заготовки була розміщена під кутом α до осі центрів.

У процесі вмикання подачі каретки супорта різець , переміщуючись паралельно осі шпинделя , обточуватиме конічну поверхню. Зміщення корпусу задньої бабки Н визначається як Н=L sin α Відомо , що для малих кутів синус практично дорівнює тангенсу. Допускається зміщення корпусу задньої бабки на ± 15 мм. Величину зміщення корпусу задньої бабки відносно плити контролюють за поділками на торці плити або за допомогою лімба поперечної подачі.

Основні види браку під час обробки конічних поверхонь їх причини і запобіжні заходи

Фасонні поверхні Фасонною називають поверхню,утворену обертанням криволінійної твірної навколо осі. Фасонні поверхні контролюють шаблонами. Контур вимірювальної поверхні шаблона відповідає контрольованому профілю. Контроль ведуть «на просвіт»

Обробка фасонних поверхонь способом поєднання двох подач. контролюють за кресленням; контролюють за еталонною деталлю.

Маючі певні навички, періодично контролюючи оброблювану деталь шаблоном , токар досить точно може виточити фасонну рукоятку, кулю та інші фасонні деталі. Спочатку заготовку обробляють прохідним різцем, надаючи їй форми , близької до заданої. Спосіб обробки поєднанням двох ручних подач непродуктивний і його застосовують при одиничному виготовленні деталей.

Обробка фасонних поверхонь за копіром. На плиті пристрою закріплюють копір 1 з фасонним пазом , у якому є ролик 2, зв'язаний з тягою 3 супорта. Як і під час обробки конусів , гайку поперечного супорта від'єднують від гвинта. Під час повздовжньої подачі каретки поперечна подача супорта відбуватиметься внаслідок руху ролика вздовж паза копіра , і різець відтворить на заготовці профіль копіра , установленого на лінійці.

Обробка фасонних поверхонь фасонними різцями. 1- складного профілю 2-радіусний канавковий 3-зовнішній галтельний 4-внутрішній галтельний Короткі фасонні поверхні довжиною до 60 мм у серійному і масовому виробництві обробляють фасонними різцями. Профіль різальної кромки фасонного різця відповідає профілю оброблюваної поверхні.

Фасонний різець підводять до заготовки плавно з подачею 0,02-0,1 мм/об , причому під кінець проходу подачу зменшують. Щоб дістати малу шорсткість поверхні,швидкість різання під час точіння фасонними різцями не повинна перевищувати 30 м/хв. Сучасні токарні верстати оснащують гідравлічним копіювальним супортом , який доцільно застосовувати для обробки партій , що складаються більш як 30 деталей.

Контроль знань