Презентація на тему:
"Народна картина « козак Мамай»"

Народна картина « козак Мамай» Презентація Каменчук Марії

Козак Мамай

Козак Мамай  (козак-мамай, козак-бродяга) — ідеалізований образ козака і українців загалом в Україні. Захисник українського народу, степовик,мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами. З іменем (назвою) тісно пов'язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві. Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю. Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв. За народними переказами козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, що давало право простим людям шанувати його як святого і вішати у хаті його образ поряд з образами інших святих. Короткі відомості

Козак Мамай, якого чорт спокушає до випивки. 19 ст.

Картини з козаком Мамаєм часто супроводжуються віршами.

Хоч дивися на мене, та ба — не вгадаєш! Відкіль родом і як зовуть — нічирчик не знаєш! Коли трапилось кому у степах бувати, То той може прізвище моє угадати. А в мене ім'я не одно, а єсть їх до ката! Так зовуть, як налучиш, на якого свата; Жид з біди за рідного батька почитає; Милостивим добродієм ляхва називає; А ти як хоч назови — на все позволяю, Аби лиш не крамарем — за те то полаю. Тепер бачу на світі біда, що мене сцурався рід. Не бійсь, як був багат, То тобі казали: Іван-брат. А тепер, як нічого немає, То ніхто не знає. А як розживеться голота — та загуля, То тоді до чорта роду, і всяк пізнає! Відкіль родом я на світі — Всяк із вас хочет знать приміти. Жен в Січ немає, Всяк теє знає. Хіба скажеш з Рима родом, Або з пугача дід мій плодом? Но в тім собі мислиш, Інаково лівиш! У нас сугаків тільки сліди] Дикі коні нам сосѣди Та Дніпрово стрем'я — То наше плем'я. Трохи ляхва угадала, Що лошака даровала. Глянь на герб знаменитий, Він висить на дубі. Правда, як кінь в степній волі, То так козак не без долі, Куди хочет — туди скачет, За козаком ніхто не заплачет. Гай-гай" Як я молод бував, що то в мене за сила була! Було ляхів борючи, і рука не мліла, А тепер і вош сильніша від ляхів здається, Плечі і ноги болять, як день попоб'єшся! Так-то, бачу, недовга літ наших година: Скоро цвіте і в'яне, як у полі билина. Хоча ж мені і не старшно на степу вмирати Та тілько жаль, що нікому буде поховати: Татарин цурається, а лях не приступить, Хіба яка звіряка за ногу в байраки поцупить. І справді, пристарівшись, на Русь піти мушу, Ачей там [о]бпоминають попи мою душу. Тілько ж мені і нечас і де вмирати, Бо ще ж мене влечет охота з ляхами гуляти. [А жай мені що-небудь крикнуть для смерті.] Лиш жиду або ляху мушу іще носа втерти! На картині, що зберігається в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, написано такий вірш-монолог:

Колекцію картин «Козак Мамай» зберігає та експонує Український центр народної культури «Музей Івана Гончара». Музей Івана Гончара у м. Київ

Опис: Невідомий художник. Козак-бандурист. XVIII ст. Тиньк, олія. Національний художній музей України.

Опис: Козак Мамай. Невідомий художник. Олія. Одеський художній музей. 1728 рік

Опис: Невідомий художник. "Сидить козак під вербою". Перша пол. XIX ст. Олія.

Опис: Невідомий художник. Козак-бандурист. XIX ст. Полотно, олія. 50,5х69,5. Національний художній музей України.

Опис: Невідомий художник. Козак-бандурист. Поч. XIX ст. Національний художній музей України.

Опис: Козак Мамай. Полотно, олія. 70х83. Національний художній музей України.

ОписУкраїнська: Козак-бандурист. Близько 1890. Олія. Полтавський художній музей.

Опис: Пам'ятник козаку Мамаю на Майдані незалежності.