Презентація на тему:
ФУНКЦІОНАЛІЗМ У МОВОЗНАВСТВІ: ВІД ПРАЗЬКОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ШКОЛИ до АНТРОПОЦЕНТРИЧНОГО КОГНІТИВІЗМУ

Лекція 10а для магістрів факультетів германської філології, романської філології та сходознавства ФУНКЦІОНАЛІЗМ У МОВОЗНАВСТВІ: ВІД ПРАЗЬКОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ШКОЛИ до АНТРОПОЦЕНТРИЧНОГО КОГНІТИВІЗМУ

Вивчення наукової парадигми

ВЕКТОРИ 1. Генетична (порівняльно-історична (XIX ст.); 2. Таксономічна (системно-структурна (перша половина XX ст.); 3. Функціональна, або АНТРОПОЦЕНТРИЧНА 3.1. Прагматичний вектор (друга половина XX ст.); 4. Неофункціональна 4.1. Комунікативний вектор 4.2. Когнітивно-дискурсивний вектор Функціоналізм передбачає сприйняття об’єкта в його взаємодії із середовищем. Функціоналізм у лінгвістиці забезпечує дослідження мови як інструмент, знаряддя, засіб, механізм для реалізації людиною певних намірів як у сфері пізнання, так і в спілкуванні. МОВА – КУЛЬТУРА – ЛЮДСЬКА ОСОБИСТІСТЬ

НЕОФУНКЦІОНАЛІЗМ юнгівські архетипи, культурні концепти, картини світу настанова на розгляд мовної форми як відображення структур людської свідомості, мислення та пізнання Когнітивний напрям Комунікативний напрям

Перехід від мовознавства описового до мовознавства пояснювального відбувся у лінгвістиці у першій половині ХІХ ст., коли сформувався порівняльно-історичний метод дослідження. За допомогою фонетичних законів, законів аналогії, відкриття яких є заслугою компаративістів ХІХ ст., мовні явища здобули перших пояснень через процедури переважно діахронного порівняння.

Функціональна лінгвістика Функціоналізм як загальний дослідницький підхід оформився у працях представників Празької лінгвістичної школи та німецького психолога Карла Бюлера. Функціоналісти розуміли мову як підпорядковану певній комунікативній меті цілеспрямовану систему засобів вираження, зумовлену тими чи тими комунікативними факторами.

ПРАГМАТИЗМ І НЕОФУНКЦІОНАЛІЗМ Прагматизм – надання людині системи орієнтирів, необхідних для діяльності у навколишньому світі. Неофункціоналізм – фактор свідомої та несвідомої розумової діяльності людини. Міждисциплінарний модус

В. І. Вернадський виникнення спеціалізації не по науках, а по проблемах, котра сприятиме як глибшому вивченню явища, так і всебічному його охопленню

Об’єкт когнітивістики (когнітології) Предмет когнітивістики (когнітології)

АНТРОПОЦЕНТРИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ КОГНІТИВІЗМУ 1) вивчення ментальних механізмів розуміння, продукування та засвоєння мови з точки зору мовної репрезентації знань та їх участі у переробці інформації; 2) системний опис та пояснення механізмів засвоєння мови; 3) вивчення процесів продукування мовлення, зокрема організації синтаксичних, семантичних, концептуальних підструктур, задіяних у цих процесах; 4) вивчення структур мовного сприйняття, організації семантичної пам’яті та її ролі у сприйнятті та розумінні мовлення; 5) дослідження ролі природних мов у здійсненні пізнавальних процесів.

ОСНОВНІ ЗДОБУТКИ КОГНІТИВІЗМУ ПОГЛЯДИ СТРУКТУРАЛІСТІВ І КОГНІТИВІСТІВ Структурні семантики - відображально-узагальнюючий характер лексичного значення слова: сукупність об’єктивно притаманних денотату дистинктивних ознак – МЕЖА між мовними знаннями і енциклопедичними знаннями про світ. Представники когнітивної лінгвістики зосередилися на суб’єктивізмі, антропоцентричності, культурній зумовленості та енциклопедизмі мовного значення. Лексичне значення – акт інтерпретації фрагмента світу людиною.

ОСНОВНІ ЗДОБУТКИ КОГНІТИВІЗМУ ПОГЛЯДИ СТРУКТУРАЛІСТІВ І КОГНІТИВІСТІВ Структурні семантики – процедура компонентного аналізу, розкладання значення слова на семантичні компоненти (семи): категоріальні, інтегральні, диференційні, асоціативні, потенційні. Представники когнітивної лінгвістики – синкретизм мовної та енциклопедичної інформації і належність значення слова до загальної концептуальної системи людини.

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД система мови, її рівні (яруси, стратуми) Е. Бенвеніст “Рівні лінгвістичного аналізу” Мова – об’єктивна, автономна відносно свого носія-мовця даність, яка мала досліджуватися “в самій собі і для себе” КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД Категоризація Концептуалізація

СЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД ВУЗЬКИЙ КОНТЕКСТ ШИРОКИЙ КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД Функції у мовні системі Когнітивний контекст

СЕМІОТИЧНІ АСПЕКТИ СЕМАНТИКА ПРАГМАТИКА СИНТАКТИКА Ч. Морріс ЗНАК ПРЕДМЕТ ПОЗНАЧЕННЯ

ПРИНЦИПИ АНТРОПОЦЕНТРИЧНОСТІ Й АНТРОПОМОРФНОСТІ значення не є відображенням об’єктивних ознак предмета, а лише тих, що виділяються людиною як найважливіші, виходячи зі специфіки її контакту із предметом (А. Вежбицька) втрата протиставлення семантики як одного з трьох семантичних аспектів і прагматики А. Вежбицька: “Мова є інтегрованою системою, де все розраховано на вираження значення: слова, граматичні конструкції, різні “іллокутивні” засоби (включаючи інтонацію). Значення є суб’єктивним, антропоцентричним, багато в чому культурно детермінованим і відбиває як культурно зумовлені типи соціальної взаємодії, так і об’єктивні риси навколишнього світу як такого”

ВИСНОВКИ: Мовознавство остаточно перетворюється з описової на пояснювальну науку. Для сучасного етапу розвитку лінгвістики характерним є не тільки співіснування різних шкіл і напрямків, а й наявність міждисциплінарних наук.