Презентація на тему:
ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ТЕСТУВАННЯ З ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ТЕСТУВАННЯ З ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Підготував: В.М. Цимбалістий Викладач - методист Тячівського професійного ліцею 2012

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. 2. Історія впровадження і розвитку тестування. 3. Переваги і недоліки тестування 4. Основні вимоги до тесту. 5. Основні характеристики якості тесту. 6.Типи валідності тесту. 7. Тести з електротехніки. Чому ТЕСТ?

1. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Тестування застосовується для визначення відповідності предмета випробування заданим специфікаціям. Тестування - один з розділів діагностики. У завдання тестування не входить визначення причин невідповідності заданим вимогам (специфікаціям). Тестування застосовується в техніці, медицині, психіатрії, освіті для визначення придатності об'єкта тестування для виконання тих чи інших функцій. Якість тестування і достовірність його результатів у значній мірі залежить від людини, що складає та проводить тестування. Технологія тестування складається з наступних частин: зовнішній вплив; 2) реакція людини, що проходить тестування; 3) оцінка реакції і висновки. Дослідження проводяться багаторазово, при різних зовнішніх впливах, до тих пір, поки тестер не зможе прийняти рішення про придатність людини, що проходить тестування до реалізації заданих функцій.

Тест (з англ. “test” – проба, іспит дослідження) – стандартизовані завдання, за результатами виконання яких судять про знання, вміння та навички. Цей термін запровадив до вжитку в 1899 році американський психолог Дж.Кеттл. Із початку 90-х років ХХ ст. тестування набуло значного поширення у практиці науки й освіти. Це пов’язано насамперед з відповідною оцінкою кількісних методів у психолого-педагогічних науках; із невдоволенням викладачів багатьма аспектами процесу перевірки знань тих, хто навчається; інтересом до проблем дидактичної діагностики. З розвитком сучасних інформаційних технологій усе більшого поширення набувають технології тестування із застосуванням комп’ютерів і спеціалізованих програм. Ідея використання обчислювальної техніки для організації контролю знань виникла у другій половині ХХ ст. Спочатку електронно-обчислювальні машини використовувались для формування звітності щодо успішності тих, хто навчається. Одним із перших застосувань комп’ютера з метою оцінювання знань було тестування з використанням перфокарт, які містили варіанти відповідей. Учні або студенти обирали правильні (на їх думку) відповіді і закреслювали їх олівцем. Ці помітки зчитувались оптичним приладом і оброблялись комп’ютером [6; 7]. 2. Історія впровадження і розвитку тестування

3. Як і будь-який інший метод діагностики успішності навчальних досягнень тестування має переваги і недоліки. переваги тестування індивідуалізація процесу навчання (автономність); 2) об’єктивність; 3) певний психологічний комфорт учнів під час тестування; 4) оперативність; можливість застосування технічних засобів. недоліки тестування 1) складність розробки науково обґрунтованого змісту тестів; 2) можливість відгадування учнями правильних відповідей, ймовірність помилкової оцінки знань; 3) відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і учнем і, як наслідок, відсутність пояснення помилки; 4) найголовніше, відсутність необхідності говорити під час діагностики знань (нема переходу до мовленнєвого відтворення, не виробляється звичка чітко і зрозуміло формулювати та обґрунтовувати власні думки).

1) Короткотермінові - не вимагають великих затрат часу. 2) Однозначні - не допускають вільного тлумачення тестового завдання. 3) Правильні, тобто виключають можливість формулювання багатозначних відповідей. 4) Інформаційні, тобто такі, які забезпечують можливість зіставлення кількісної оцінки за виконання тесту з поточною успішністю. 4. Основні вимоги до тесту.

1. Релевантність характеризує ступінь логічної відповідності змісту тесту і мети навчання. Релевантність показує, наскільки вдало вибрані завдання тесту з погляду перевірки результатів навчання 2. Збалансованість характеризує відношення кількості питань, які перевіряють кожний аспект результатів навчання, до ідеального для даного тесту; 3. Ефективність, ефективним вважається тест, який за одиницю часу дає значну кількість незалежних даних про знання і вміння того, хто навчається; 4. Об’єктивність, питання тесту вважають об’єктивним, якщо всі експерти оберуть одну і ту ж правильну відповідність із запропонованого їм набору. Розбіжність в оцінках експертів може виникати при нечітко поставлених запитаннях; 5. Диференціюючий характер - здатність питань розрізняти унів різного рівня підготовки, причому до кожної групи (з “високими” і “низькими” результатами) входять по 27% від загальної кількості студентів (як засвідчують дослідження в галузі математичної статистики, така вибірка є оптимальною для випадків нормального розподілу результатів тестування). [14] 6. Валідність - ступінь відповідності результатів тесту певному об’єктивному показнику. Зазвичай розрізняють 4 типи валідності . Див. табл. [6]. 5. Характеристики якості тесту.

6.Типи валідності

Перша форма завдань На сьогоднішній день найбільш поширеними є кілька форм тестових завдань. Історично першою була форма, коли правильну відповідь потрібно обрати серед запропонованих. Це так звані тести “закритої форми”. З точки зору достатньо малої вірогідності випадковості правильної відповіді та психологічної обґрунтованості обмеження кількості варіантів рекомендуються завдання з 4-5 варіантами відповідей.

Друга форма має завдання “доповнити” відповідь до правильної (не більше кількох слів). Наприклад:“Коефіцієнт потужності (Соs φ) можна розрахувати як відношення активного опору до _______________ ”.

Третя форма тестових завдань передбачає необхідність “установити відповідність” між елементами двох множин, при цьому кожному елементу першої відповідає один і тільки один елемент другої множини. 1) Електричний струм − це … . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2) Речовини, які не проводять елетричний струм називаються … . . . . . . . . . 3) За напрямок електричного струму прийнято … . . 4) Амперметр − це… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5) Опір послідовного з’єднання п провідників обчислюється за формулою: . . 6) Опір паралельного з’єднання провідників обчислюється за формулою: . . . . . . . . . . . . . . . . . -І- …напрям руху позитивно заряджених частинок, або напрям, протилежний до напряму руху негативно заряджених частинок. -ІІ- …властивість провідників передавати накопичений електричний заряд іншим провідникам. -ІІІ - … діелектрики. -IV- … R = R1 + R2 +…+ Rn. -V- … прилад для вимірювання сили струму. -VI- … 1/R = 1/R1 + 1/R2 +… + 1/Rn.

Четверта форма завдань – завдання, в яких потрібно встановити правильну послідовність дій, процесів, обчислень, операцій і т. ін. Наприклад: “Оберіть послідовність дій при аналізі електричного кола постійного струму за допомогою законів Кірхгофа: __ довільно обрати напрями струмів у витках кола та напрям “ обходу” контурів; __ перевірити відповідність кількості записаних рівнянь системи кількості невідомих струмів; __ визначити кількість невідомих струмів; __ визначити кількість вузлів та незалежних контурів у колі, що досліджується; __ записати рівняння у відповідності до І закону Кірхгофа (важливо пам’ятати, що рівнянь має бути на одне менше, ніж загальна кількість вузлів у колі); __ записати рівняння у відповідності до ІІ закону Кірхгофа (важливо пам’ятати, що рівнянь має бути стільки, скільки незалежних контурів у досліджуваному колі); __ розрахувати систему”.

П’ята форма завдань – завдання на конструювання відповіді шляхом послідовного вибору елементів із меню, у тому числі і графічного. Наприклад: Із елементів R, ХL, ХС складіть електричне коло однофазного змінного струму у якому можливий резонанс струмів

Тести з одиничним чи множинним вибором не завжди забезпечують оптимальність виявлення відповідних рівнів знань, сформованості вмінь і навичок. Це пов’язано з необхідністю використо – вувати контрольні завдання, для вирішення яких учневі потрібно виконати декілька логічних кроків. Тому виникає потреба розробки систем, які передбачають діалог із тим, хто навчається, не лише через вибір ним варіанта відповіді, а й дозволяють відобразити логічну послідовність дій (наприклад, у вигляді послідовного набору формул, залежностей, обчислень.

ВИСНОВОК Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, зазначимо: комп’ютерний тестовий контроль успішності навчальних досягнень з технологічних дисциплін, зокрема з електротехніки, тих, хто навчається, є перспективним напрямом освітнього середовища, який швидко розвивається і вдосконалюється. Разом із цим зауважимо що, не варто перекладати всі контролюючі функції на комп’ютер з огляду лише на те, що це спрощує сам процес контролю.

Джерела інформації ЛІТЕРАТУРА 1. Анісімов І.О., Борисов О.А., Левитський С.М., Ткачук А.В. Комп’ютерна програма тестування студентів // Вісник ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка. Серія: педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2000. – Вип. 3. – С.146-149. 2. Атаманчук П.С. Цільова навчальна програма та пошуково-творча діяльність як передумови формування інтегральних особистісних якостей у навчанні фізики // Вісник ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка. Вип. 13. Серія: педагогічні науки: Зб. у 2-х т. – Чернігів: ЧДПУ, 2002. – Т.1. – С.5-7. 3. Барановський В.М., Василевський С.Ю., Грищенко С.М. Тестовий контроль знань під час вивчення фізики у кредитно-модульній системі // Вісник ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка. Вип. 30. Серія: педагогічні науки: Зб. – Чернігів: ЧДПУ, 2005. – С.11-13. 4. Бєльчев П.В. Проектування педагогічних тестів контролю знань // Збірник наукових праць (Матеріали науково-практичної конференції “Інформаційні технології в освіті” (16-18 травня 2001р.)). – Бердянськ: БДПІ, 2001. – С.90-94. 5. Булах І.Є. Теорія і методика комп’ютерного тестування успішності навчання (на матеріалах медичних навчальних закладів): Дис… доктора пед. наук: 13.00.01 / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1995. – 430с. 6. Вільямс Р., Маклін К. Комп’ютери в школі. – К.: Рад. школа, 1988. – 295с.