Презентація на тему:
gcb[jkjubz

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Підготувала: Студентка 4 курсу Групи ЕКО 1601-1 Мосенцева Альона Дивовижне місто світу – Беппу

Беппу знаходиться на північному сході Японії проживає 120 000 жителів розташований поблизу двох вулканів, де налічується понад 100 гарячих джерел, температура яких іноді досягає +100 С. проживає 120 000 жителів

Гарячі джерела є невід'ємною частиною життя людей в Беппу. Будують спа-зони для туристів,проклавши труби від озер до будинків. За допомогою пара від гарячих джерел з високими температурами варять яйця і готують пудинги, які користуються великою популярністю..

Але не всі джерела такі нешкідливі. На території міста є дев'ять незвичайних водойм з гарячою водою, названих «пекло Беппу». Вони абсолютно не схожі один на одного. Мають свій власний особливий склад, температуру та колір.

Почуття — це специфічні людські, узагальнені переживання, ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції — радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо. Розрізняють стенічні емоції та почуття — ті, що посилюють активність, спонукають до діяльності, та астенічні — ті, що пригнічують людину, зменшують її активність, демобілізують.

Характеристика емоцій та почуттів Емоції та почуття характеризуються певною якістю та полярністю, активністю та інтенсивністю. Полірність виявляється в тому, що кожна емоція, кожне почуття за різних обставин можуть виявлятися протилежно: “радість — горе ”, “любов — ненависть ”, “симпатія — антипатія ”, “задоволення — незадоволення ”. Полярні переживання мають явно виражений позитивний або негативний відтінок. Умови життя та діяльності викликають почуття різного рівня активності. Емоції сигналізують про корисні або шкідливі впливи на організм, завдяки чому мають універсальне значення для життя організму. Ще одна характерна особливість емоцій і почуттів полягає в тому, що вони цілковито захоплюють особистість.

Охоплюючи всі різновиди переживань людини , емоції стають як позитивним чинником у життєдіяльності, підносячи активність організму, так і негативним, пригнічуючи всі його функції. Саме довготривалі негативні емоції (страх, переживання болю тощо), відіграють вирішальну роль у розвитку так званих неврогенних захворювань. Природа емоцій і почуттів органічно пов’язана з потребами. Потреба як нужда в чомусь завжди супроводжується позитивними або негативними переживаннями в різних їх варіаціях. Характер переживань зумовлюється ставленням особистості до потреб, обставин, які сприяють або не сприяють їх задоволенню.

Повязані з діяльністю людини, яка викликає різні переживання у зв’язку зі ставленням до неї та успіхами у виконанні. Емоції та почуття, у свою чергу, стимулюють людину до діяльності, наснажують її, стають внутрішньою спонукою, її мотивами. Почуття збагачують життя людини. Ідеї без почуттів —позбавлені життєвості та енергії, не здатні перейти в діло. Переконаність у чомусь без почуттів неможлива. З чим пов’язані емоції і почуття людини?

Фізіологічні основи емоцій і почуттів Емоції і почуття являють собою складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи. Емоції і почуття, як і всі інші психічні процеси, мають рефлекторне походження. Фізіологічним механізмом емоцій є діяльність підкоркових нервових центрів - гіпоталамусу, лімбічної системи, ретикулярної формації. Але кора великих півкуль головного мозку відіграє провідну роль у виявах емоцій і почуттів, здійснюючи регулювальну функцію стосовно підкоркових процесів, спрямовуючи їхню діяльність відповідно до усвідомлення людиною своїх переживань. Підтримка або порушення стійкості нервових зв'язків зумовлюють виникання різноманітних емоцій і почуттів.

Один із фізіологічних механізмів почуттів - динамічні стереотипи, тобто утворені протягом життя системи тимчасових нервових зв'язків. Тут виникають почуття важкості і легкості, бадьорості та втоми, задоволення і прикрості, радості, торжества, відчаю тощо. У виникненні та русі почуттів велику роль відіграє друга сигнальна система в її взаємодії з першою. Слово змінює наші настрої, викликає захоплення, глибокі переживання. Усвідомлюючи ситуацію, яка викликає певні почуття, та самі почуття, ми можемо зменшити силу переживання, стримувати, регулювати їх, але зовнішній вияв емоцій, внутрішній емоційний і почуттєвий стан при цьому зберігаються.

Вияв емоцій і почуттів Переживання емоційних станів - радості, любові, дружби, симпатії, прихильності або болю, суму, страху, ненависті, презирства, огиди тощо - завжди мають певний зовнішній або внутрішній вияв. Тільки-но виникає емоційне збудження, як негайно залучається весь організм. Вияв емоцій може бути зовнішнім або внутрішнім.

Зовнішні емоції та почуття виражають рухи, пози, рухова та вокальна міміка, інтонації мовлення, рухи очей тощо. Зовнішнє, або експресивне, вираження емоцій і почуттів помітне навіть у немовлят. З досвідом, особливо із засвоєнням дитиною мовлення, експресивне вираження емоцій і почуттів набуває різноманітних відтінків. Багатство їх настільки велике, що в мові існує близько 5000-6000 слів, якими здебільшого передаються ті чи інші переживання. Внутрішні, або вісцеральні, переживання яскраво виявляє ритм серцебиття, дихання, кров'яний тиск, зміна в ендокринних залозах, органах травлення та виведення. Ці внутрішні переживання бувають астенічними або стенічними, тобто виявляються в пригніченій або збудженій формі.

Залежно від обставин і стану організму, його підготовленості до переживань емоції і почуття можуть бути виражені по-різному. Почуття страху, наприклад, може зумовити або астенічну реакцію — скутість, шок, або ж реакцію стенічну. Горе може викликати апатію, бездіяльність, розгубленість або відповідні енергійні дії. Форми та інтенсивність вияву емоцій і почуттів значною мірою залежать від вихованості, рівня культури особистості, традицій та звичаїв.

Перелік використаної літератури 1. Власова А.М., Савчук Л.М., Савінова В.Б. Організаційна поведінка.- К.: КНЕУ, 1998 2. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітників. – К.: Рад. Школа. 1993 3. Костюк П.С. Навчально – виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад.школа, 1989. 4. Психологія / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та інш. – К.: Либідь, 2001. – 560 с. 5. Обран-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.

Дякую за увагу!