ПРЕЗЕНТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ “ПИРЯТИНСЬКИЙ”
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ “ПИРЯТИНСЬКИЙ” (ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ) ГОЛОВОЮ ПИРЯТИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ В МІНІСТЕРСТВІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ 04 БЕРЕЗНЯ 2009 РОКУ
Пирятинський район розташований на північному заході Полтавської обл. площа району 86,3 тис.га. з них – 64,9 тис га – сільськогосподарські угіддя. З півночі на південь район перетинає долина річки Удай. Удайська ділянка регіонального Сулинського екологічного коридору є важливим комунікативним елементом, що поєднує Галицько-Слобожанський та Поліський екокоридори загальнодержавного значення.
Зважаючи на значну розораність сільськогосподарських земель, з метою збереження ландшафтної та біологічної різноманітності в регіоні завжди приділяли увагу збереженню природи. Тому, на 2000 рік район був досить насиченим територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, яких налічувалось 14, загальною площею 2714, 72 га, що складало близько 3% від загальної площі району.
Природні угруповання збереглися дякуючи тому, що русло річки Удай не встигли спрямити. Удай – перша на схід від Києва ріка з незруйнованою заплавною системою. Дивлячись на що перетворилися річки Оржиця, Супій, Недра, Трубіж, ми активно почали займатися природоохоронними питаннями. Саме тому, наша увага – річці Удай.
Малі природоохоронні проекти “Громадська екологічна варта” – створення громадської екологічної інспекції 2004р; “Бомбус” – охорона джмелів; “Новий будинок для сови” – штучні гніздівлі для сов; “Полтавщина заповідна” – оголошення нових об’єктів ПЗФ.
Малі природоохоронні проекти “Громадська екологічна варта” – створення громадської екологічної інспекції 2004р; “Бомбус” – охорона джмелів; “Новий будинок для сови” – штучні гніздівлі для сов; “Полтавщина заповідна” – оголошення нових об’єктів ПЗФ.
Програма формування регіональної екологічної мережі Пирятинського району на 2006-2010рр Районна рада Сектор охорони навколишнього природного середовища КНУ ім. Т. Шевченка Пирятинський ліцей
На розбудову природо-заповідного фонду спрямована і загальнодержавна Програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, до виконання якої долучився і Пирятинський район на початку 2000-х рр. Саме спільна мета щодо збереження та відтворення природних ресурсів об’єднала пирятинську громаду з науковцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка та громадськими організаціями. Першими кроками стала реалізація кількох малих проектів: «Громадська екологічна варта», «Бомбус», "Полтавщина заповідна" та ряд інших. Районною радою прийнята Програма формування регіональної екологічної мережі Пирятинського району, завдяки якій робота стала планомірною. Щороку проводяться екологічні конференції, статус яких уже вийшов за межі районних. Про неформальність та актуальність яких свідчить різноплановість останніх конференцій: 2008р. – “До чистих джерел Пирятинського краю”, 2009р. – “Ліси – наше багатство”.
Поряд з цим, в районі проведено 4 експедиції за участі студентів Київського університету і місцевих школярів. Ентузіазм природоохоронців підтриманий фінансово з районного бюджету.
Результатом проведених експедицій стало створення 2 нових заказників, розширення 3 існуючих. Підготовлені документи до оголошення ще 4 об’єктів ПЗФ. Проведена велика робота з інвентаризації тваринного та рослинного світу. Таким чином, удайський екологічний коридор став насиченим природно-заповідними об’єктами. Причому районна рада жодного разу не відхилила пропозиції вчених щодо погоджень на розширення земель природно-заповідного фонду. Більше того, спільно з обласним управлінням охорони навколишнього природного середовища робила все для того, щоб були прийняті відповідні рішення Полтавською обласною радою. Як результат, природозаповідний фонд збільшився до 4, 6 % і в даний час становить 4 111 га. Вважаємо логічним наслідком здійсненої за останні роки роботи проведення установчих зборів у вересні 2008р Басейнової ради по річці Удай за участю 3-х районів Полтавської, та 4 –х Чернігівської області.
Тобто, створені всі передумови, для того щоб підняти природоохоронну роботу в регіоні на якісно новий рівень і створити Пирятинський національний природний парк. Він об’єднає в єдину систему велику кількість заказників та пам’яток природи. Разом з Ічнянським національним парком забезпечить збереження природи в басейні річки Удай. А в межах Полтавської області – в сусідніх Чорнухинському та Лубенському районах сприятиме посиленню природоохоронної і еколого-просвітницької роботи щодо збереження річки Удай.
Фауна: 400 безхребетних, 27 видів риб, 117 птахів. До Червоної книги України занесено 15 видів.
На території проектованого національного парку виявлено 400 безхребетних, 27 видів риб, 117 птахів, а всього до Червоної книги України внесено 15 видів. Зокрема, на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Леляківський" сформувався дуже цікавий та унікальний ентомокомплекс. Тут під час дослідження було відмічено 8 червонокнижних видів комах. Найбільш цікавими були дані про вусача великого дубового та лярри анафемської – за останні 45 років це п’ята та шоста, відповідно, знахідки цих комах в Україні.
У рослинному покриві відмічено 715 видів судинних рослин, з яких 14 - занесено до Червоної книги України.
Багата історико-культурна спадщина нашого краю. Це і об’єкти Березова Рудка, Полкостень, Кроти. Зокрема на території гідрологічного заказника місцевого значення "Березоворудський" представлена прибережно-болотна, водна рослинність, луки, заплавні ліси та діброви і степові ділянки. Помірне антропогенне навантаження та достатнє зволоження сприяли формуванню мозаїчності угрупувань, що забезпечило значне флористичне різноманіття. Тут представлений комплекс видів водно-болотних угідь, надзвичайно багата й ентомофауна заказника. Окрім низки природоохоронних цінностей заказнику притаманна історико-культурна, естетична та етична цінності. Так, дивом вціліла до наших днів степова ділянка, своїм збереженням завдячує старовинним похованням часів шведських походів. Тут сконцентровано близько 30 курганів, висотою до 1, 5 м, діаметром до 10 м. Плуг не торкався цієї землі вже більше 300 років. Поруч, на заплавній терасі знаходиться урочище "Три яри". Надзвичайно цікавою знахідкою постає тут Свята криниця. Вона являє собою колодязь шахтного типу, споруджений на природному джерелі чистої води. На зрубі з тесаних колод споруджено капличку, яка прикриває шахту колодязя. Криниця прикрашена образами та рушниками. Вона регулярно відвідується віруючими та іншими жителями довколишніх сіл, про що свідчить велика кількість різнокольорових стрічок, розвішених на гілках навколишніх дерев та кущів.
Звичай залишати стрічки поблизу святих криниць для того, щоб залишити тут хвороби, дійшов до наших днів ще з часів язичества. П’ять поколінь Закревських змінювали й розбудовували маєток у Березовій Рудці, зробивши його перлиною садово-паркової архітектури ХVIII ст. – початку XIX ст. До архітектурного - паркового ансамблю входить також і піраміда – каплиця, збудована в центральній частині села. Березоворудська піраміда – одна з трьох європейських пірамід (друга – в селі Комендантівка Кобеляцького району Полтавської області, а третя – у Римі), побудована у 1899 році за всіма правилами будівництва єгипетських пірамід. Історично щасливому збігу обставин завдячує флора і фауна урочище "Бурти". Тут в Х – ХІІ століттях стояв літописний давньоруський город "Полкостень". Масивні оборонні споруди городища перетворили його територію на неугіддя, непридатні для оранки. Таким чином, протягом близько 800 років ця земля не знала плуга і перетворилася на своєрідний резерват, де збереглися елементи степових екосистем.
Памятка природи місцевого значення "Старий шлях" являє собою ділянку стародавнього чумацького шляху з Прилук до Пирятина. Свідками давніх історичних подій є 2 кургани, висотою 1, 5 м, розташовані в північній частині пам’ятки природи. Це шведські поховання 18 століття. Імовірно, вони пов’язані з боєм шведів з пирятинськими козаками 28 листопада 1708 року на переправі через р. Перевод. Невелика ділянка характеризується високим рівнем біологічного різноманіття, що притаманне лісостеповій зоні. Таким чином, ця памятка природи має цілий ряд різноманітних цінностей: історичну, оскільки пов’язана з подіями козацької доби; естетичну – з неї відкривається чудовий краєвид на долину річки Удай; вона також є місцем мешкання ряду видів, що охороняються міжнародними конвенціями і репрезентує собою типові ландшафти лісостепу України.
Палеонтологічні знахідки Зуби хижих ссавців Кістки прісноводних риб Кістки ссавців Дані рештки відображають фауну часів льодовиков’я і міжльодовиков’я.
Є версія, що в міжльодовикові часи долиною теперішнього Удаю тік Прадніпро. Палеонтологічні знахідки ще не опрацьовані належним чином, однак відкривають перспективи і для цього напрямку досліджень. Їх орієнтовний вік становить декілька сотень тисяч років. Серед знахідок є значна кількість решток хижих ссавців. Окрім того, зустрічаються кістки крупних рептилій. Це вказує на те, що дані скам’янілості відображають фауну і часів льодовиков’я і міжльодовиков’я.
Отже, створення Національного природного парку "Пирятинський"парку сприятиме розв’язанню цілого ряду проблем в галузі охорони природи нашого краю. Лише один працівник сектору охорони навколишнього природного середовища на 3 райони фізично не в змозі протидіяти браконьєрству та забезпечити належну охорону всього природного комплексу. Лише за умови створення Національного парку можна належним чином організувати збереження, відтворення й ефективне використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню і естетичну цінність.
В районі утворена робоча група на чолі голови Пирятинської районної ради, яка працює в напрямі створення національного парку. Площа земель, які увійдуть до парку близько 10-11 тис. га. На ці території реально отримати погодження сільських та міської рад. Орієнтовна площа земель з вилученням у безстрокове користування нацпарком – 4-6 тис. га. За рекомендаціями вчених близько до 2,5 тис. га увійдуть в заповідну зону.
Районна рада готова сприяти становленню молодого національного парку. Пропонуємо виділити приміщення Харківецького загальноосвітнього закладу, відстань від якого до найвіддаленіших частин парку не перевищуватиме 30 км, що дозволить організувати якісне управління територією. Можна ставити питання і про створення 2 природоохоронних дільниць у Березовій Рудці та в Гурбинцях.
Історико-культурні стоянки. Території ПЗФ,що оголошені у 2007р Турмаршрут “До пирятинських джерел” Орнітологічні стоянки. Водний маршрут 1 2 6 5 4 3 9 8 7 10
В нас є деякі напрацювання також в галузі розвитку туризму. Розроблений маршрут для любителів спостереження за птахами. Є необхідна інфраструктура для обслуговування туристів в селах Березова Рудка та Велика Круча.
Рішення про створення Пирятинського Національного природного парку продумане та виважене. Ми двічі відвідали Ічнянський Національний природний парк. Його директор детально ознайомив нас з діяльністю парку, його проблемами та перспективами. Контакти з Ічнянським національним природним парком будуть корисними для обміну досвідом і в плані історико-культурної роботи. Адже на території Ічнянського НПП розміщений Тростянецький історико-культурний заповідник. І в нас є унікальний історичний комплекс в Березовій Рудці.
Пирятинці живуть сьогодні за принципом екологічного маніфесту: "Птахи і звірі, квіти й дерева благають до людини: збережи де стоїш, де живеш – на відстані погляду та голосу, хоч би на віддалі протягнутої руки!". Ми готові до виконання Указу Президента України № 1129/2008 від 01.12.2008 року "Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно - заповідних об’єктів" і просимо та щиро сподіваємося на Вашу підтримку в цій важливій та благородній справі.
Схожі презентації
Категорії