Презентація на тему:
Україна: на шляху до соціального залучення

* Україна: на шляху до соціального залучення Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Національної академії наук України, академік Е.Лібанова

Людський розвиток: класичне визначення «Основною метою розвитку є розширення вибору для людей. У принципі, людина може робити вибір нескінченну кількість разів і з часом змінювати його. Люди часто цінують досягнення, що взагалі або безпосередньо не відображаються у показниках зростання чи доходів, наприклад такі, як ширший доступ до знань, краще харчування та медичне обслуговування, безпечне житло, низький рівень злочинності та вуличного насильства, задоволення дозвіллям, політичні та культурні свободи, відчуття залучення до життя громади. Метою розвитку є створення середовища, що надає людям можливість насолоджуватися довгим, здоровим і творчим життям». Махбуб уль Хак (1934 –1998) Засновник Доповідей з людського розвитку *

Соціальне залучення – чинник і напрям людського розвитку Досягнення високого рівня людського розвитку є неможливим за наявності значних груп населення чи осіб, які є соціально відторгнутими, тобто людей, які стикаються із перешкодами щодо участі в економічному, соціальному, культурному та політичному житті Обмеження в будь-якій із цих сфер звужують свободу вибору, що є основою людського розвитку Створення умов для людського розвитку означає подолання бар’єрів і прискорення процесів залучення, що розширюють справжні можливості та свободи людей, для розбудови інклюзивного суспільства, в якому різноманіття є силою, а не слабкістю Отже, соціальне залучення є засобом забезпечення людського розвитку

Соціальне відторгнення та соціальне залучення Категорії «social exclusion» та «social inclusion» введено до наукового обігу відносно недавно і сталих україномовних аналогів ще не існує Суто лінгвістичні можливості передбачають: соціальне відчуження соціальне відсторонення соціальне відторгнення соціальна ексклюзія виключення із суспільного життя Ізольованість десоціалізація Відповідно, «social inclusion»: соціальне залучення залучення до суспільного життя соціальна інтеграція соціальна інклюзія соціальне включення У контексті самої ідеї «social exclusion – social inclusion» найбільш точним аналогом видається «соціальне відторгнення – соціальне залучення»

Регіональна Доповідь з людського розвитку 2011 року «Від трансформації – до суспільства для всіх» Сформульовано єдину концептуальну основу соціального залучення та людського розвитку: людський розвиток – кінцева мета, а соціальне залучення –засіб її досягнення Визначення відторгнутих груп та осіб є важливим як для аналізу соціального відторгнення, так і для розробки політики соціального залучення Відхід від традиційного групового підходу – харарктеристики кожної особистості можуть спричинити соціальне відторгнення Не всі індивідуальні ризики обов’язково матеріалізуються у фактичне соціальне відторгнення Соціальне відторгнення визначається взаємодією ризиків з низкою рушійних сил, якими можуть бути інститути та норми, принципи та поведінка, місцеві умови (різноманітність можливостей працевлаштування, екологія, інфраструктура, відстань до столиці чи регіональних центрів тощо) Експериментальний показник – Індекс багатовимірного соціального відторгнення, що розраховується за 24 індикаторами депривацій у трьох сферах – економічне відторгнення, відторгнення від соціальних послуг та відторгнення від громадського життя Ці індикатори є не просто фіксованим переліком, а відправною точкою національних дискурсів щодо вимірювання соціального відторгнення, причому відповідні показники мають бути визначені на національному рівні *

Форми та прояви соціального відторгнення в Україні Економічні низькі доходи обмежені можливості зайнятості погані житлові умови та обмежена доступність до засобів комунікації Культурно-освітні недоступність освітніх та культурних послуг Соціальні недоступність системи соціального захисту недоступність медичної допомоги обмеженість соціальних зв’язків Політичні неможливість реалізації політичних прав та свобод

Відторгнення від економічного життя *

Масштаби безробіття, тис. осіб в середньому за рік

Ризики безробіття, за віком, 2010 рік, % порівняно із середнім *

Ризик соціального відторгнення внаслідок хронічного безробіття, за типом поселення, 2008 рік, %

Статево-вікова піраміда відторгнутих через низькі доходи, 2008 рік, %

Демографічні та трудові чинники відторгнення через низькі доходи Ризики відторгнення через низькі доходи, 2008 рік, % порівняно з середнім по країні Відторгнення через низькі доходи, за кількістю дітей, 2008 рік, % (в середньому по країні – 33,1%) Типи домогосподарств з дітьми Ризик відторгнення Всі дорослі працюють 0,98 Є працюючі та непрацюючі дорослі 1,49 Всі дорослі працездатного віку 1,17 Є дорослі працездатного і пенсійного віку 1,33

Освітні ризики відторгнення через низькі доходи, 2008 рік, % порівняно із середнім

Поселенські ризики відторгнення через низькі доходи, 2008 рік, % порівняно із середнім Тип населеного пункту Ризик відторгнення Село 142 Мале місто 105 Велике місто 65 Київ 36

Відторгнення через погані житлові умови, 2007 рік, % домогосподарств

Частка домогосподарств, відторгнутих через погані житлові умови, 2007 рік, % *

Ризик відторгнення через недоступність транспортного зв’язку, 2007 рік, % порівняно з середнім

Культурно-освітні відторгнення *

Доступність дошкільної освіти, тис.

Доступність професійної освіти, 2007 рік (%) Розподіл за розміром населеного пункту домогосподарств Ризик неможливості набути професійну освіту через брак коштів, порівняно з середнім усіх тих,хто не в змозі набути професійну освіту через брак коштів Велике місто 43,3 30,9 71,7 Мале місто 25,9 23,7 91,5 Село 30,8 45,4 146,5 Усього 100,0 100,0 100,0

Недоступність медичної допомоги та соціального захисту *

Охоплення соціальною допомогою, 2009 рік, % Типи домогосподарств Рівень охоплення програмами соціальної допомоги (питома вага одержувачів хоча б однієї допомоги в загальній чисельності групи) Питома вага допомоги в сукупних доходах домогосподарств Домогосподарства, сукупні еквівалентні доходи яких нижче за прожитковий мінімум 49,4 14,2 Домогосподарства з дітьми до 3-х років 98,3 15,4 Домогосподарства, що складається виключно з осіб, старших працездатного віку 84,5 3,8 Усі домогосподарства 59,6 6,3

Відторгнення від системи соціальної допомоги, 2008 рік, % Групи домогосподарств Частка домогосподарств, які потребують допомоги, але не мають на неї права, у загальній кількості домогосподарств, які не мають права на допомогу Усі домогосподарства, які потребують на допомогу, але не мають на неї права, у тому числі 32,4 – велике місто 27,5 – мале місто 32,2 – село 39,7 – одна дитина 30,8 – двоє дітей 41,1 – троє і більше дітей 57,7 – усі члени домогосподарства працюють 32,1 – усі члени домогосподарства в непрацездатному віці 33,0 – усі члени домогосподарства у віці 75 років і старше 31,0 – бідні 42,1 – небідні 29,6

Відторгнення від медичних послуг, 2010 рік, % тих, хто не зміг отримати медичні послуги, серед тих, що їх потребували Медичні послуги Середнє по Україні Міські поселення Сільські поселення Домогосподарства з дітьми Домогосподарства без дітей Отримання медичної допомоги,придбання ліків і медичного приладдя 14,9 15,9 12,7 13,5 15,9 Придбання ліків 11,4 11,9 10,2 10,4 12,0 Придбання медичного приладдя 1,1 0,8 1,7 1,3 1,0 Відвідання лікаря 3,9 7,0 6,7 7,7 6,4 Відвідання стоматолога 4,6 4,9 3,8 5,7 3,9 Протезування 3,6 4,2 2,1 2,9 4,0 Проведення медичного обстеження 5,8 5,7 6,0 5,6 6,0 Отримання лікувальних процедур 3,3 3,4 3,2 3,3 3,4 Отримання лікування в стаціонарі 3,1 2,9 3,7 2,9 3,3

Несприйняття окремих груп населення суспільством Відповіді на запитання «Кого Ви вважаєте найбільш небажаними сусідами?» дають інформацію про те, які групи в українському суспільстві можуть відчувати до себе упереджене ставлення Найбільш небажаними сусідами люди вважають: споживачів наркотиків (у 88 відсотків випадків) колишніх ув’язнених (65,4 відсотка) сексуальних меншин (61,6 відсотка). із споживачами наркотиків та колишніми ув’язненими більшість населення пов’язує криміногенну небезпеку щодо сексуальних меншин діє високий рівень упередженості з погляду суспільної моралі ВІЛ-інфіковані посідають наступну позицію (38,2 відсотка) решта груп отримали 12 відсотків і менше

Багатовимірні оцінки відторгнення *

Показники окремих проявів соціального відторгнення в Україні Домогосподарство, де всі дорослі працездатного віку мають низький статус на ринку праці Хронічне (застійне, довготривале) безробіття Бідність (за відносним національним критерієм) Неможливість забезпечення достатнього харчування Брак коштів для відвідування чи прийняття друзів Брак коштів для можливостей родинного відпочинку не вдома Брак коштів для придбання квитків до закладів культури Орієнтація структури доходів на допомогу (соціальну та родинну) – перевищення її часткою 33% Недоступність освіти Відсутність бодай одного дорослого із професійною освітою Недоступність медичної допомоги Брак коштів для оплати послуг невідкладної медичної допомоги Погані житлові умови Відсутність телефону (стаціонарного чи мобільного) Відсутність транспортного сполучення Неможливість отримати соціальну допомогу Неотримання платних послуг культури Покладання відповідальності за свій добробут на державу

Кумулятивна частка домогосподарств із кількістю ознак відторгнення

Соціально-демографічні ризики відторгнення, 2007 рік, % порівняно з середнім Гостре відторгнення Усього У тому числі без дітей із 1-2-ма дітьми із 3-ма і більше дітьми Без пенсіонерів 85,5 75,1 90,6 166,9 Є хоча б один пенсіонер, але чисельність пенсіонерів менша чисельності дорослих 101,0 98,5 100,9 219,9 Усі пенсіонери 127,7 127,7 - - Разом 100,0 102,3 92,8 186,7 Критичне відторгнення Усього У тому числі без дітей із 1-2-ма дітьми із 3-ма і більше дітьми Без пенсіонерів 89,6 73,5 96,8 223,1 Є хоча б один пенсіонер, але чисельність пенсіонерів менша чисельності дорослих 116,1 107,0 119,5 500,0 Усі пенсіонери 108,8 108,8 0,0 0,0 Разом 100,0 95,0 101,7 260,0

Освітні та трудові ризики відторгнення, 2007 рік, % порівняно з середнім Гостре відторгнення Усього У тому числі безробітні відсутні є хоча б один безробітний усі дорослі безробітні Особи з вищою освітою відсутні 123,9 115,5 156,7 197,4 Є хоча б одна особа з вищою освітою 45,2 40,2 77,6 - Усі дорослі мають вищу освіту 33,7 33,2 54,5 - Разом 100,0 91,6 139,4 197,4 Критичне відторгнення Усього У тому числі безробітні відсутні є хоча б один безробітний усі дорослі безробітні Особи з вищою освітою відсутні 127,7 110,7 199,0 259,1 Є хоча б одна особа з вищою освітою 36,8 32,9 62,5 – Усі дорослі мають вищу освіту 24,5 20,4 33,3 125,0 Разом 100,0 85,3 169,3 238,5

Ризики гострого та критичного соціального відторгнення, 2007 рік, % порівняно із середнім

Висновки та рекомендації щодо політики соціального залучення *

Подолання відторгнення від політичного життя Принципове завдання (наріжний камінь формування всієї системи соціального залучення)– підвищення довіри населення до всіх політичних інститутів Необхідні дії: Систематичне проведення роз’яснювальної роботи щодо можливостей населення формувати та контролювати діяльність влади Поширення серед населення правових знань та правил поведінки у суспільстві Спрощення механізмів реєстрації структур громадянського суспільства. Стимулювання електоральної активності жінок, молоді, етнічних меншин Інтеграція іммігрантів в український соціум

Подолання відторгнення від культурного життя та освіти Формування в суспільстві атмосфери терпимості, поваги до цінностей, толерантності та співпраці осіб і груп осіб, які відрізняються етнічною, культурною, мовною та релігійною своєрідністю Всебічний розвиток та функціонування державної української мови та посилення її ролі як чинника соціального залучення громадян і груп громадян різної національності Забезпечення відповідного використання російської мови та мов інших етнічних меншин в системі освіти Обладнання навчальних закладів сучасними комп’ютерами з приєднанням до мережі Інтернет Розроблення і впровадження навчальних програм вирівнювання та механізмів залучення до навчання дітей та молоді, які з різних причин вилучені з системи освіти Система цільової підготовки педагогічних кадрів для шкільних та дошкільних навчальних закладів сільської місцевості, малих та монофункціональних міст Інклюзивна освіта дітей та молоді з особливими потребами Подолання регіональних та міжселищних відмінностей у забезпеченні якісної освіти *

Подолання відторгнення від економічного життя Мотивація економічної активності населення Подолання безробіття та створення умов для гідної праці Усунення норм, що створюють підґрунтя для дискримінації у доступі до роботи або у статусі зайнятості Реструктуризація зайнятості в бік збільшення ролі високотехнологічних виробництв та наукоємних послуг Вдосконалення системи послуг підтримки ринку праці, забезпечення доступності інформаційних ресурсів і комунікацій щодо кон’юнктури ринку праці. Викорінення абсолютної бідності, а і зменшенню нерівності та відносної бідності населення Узгодження відтворювальної та стимулюючої функцій усіх видів соціальних трансфертів Економічнк стимулювання роботодавців до найму обмежено конкурентоспроможних осіб Впровадження прогресивної шкали оподаткування доходів для зниження соціальної нерівності. Забезпечення доступності житла та зменшення тягаря видатків на житлово-комунальні послуги для бюджету бідних сімей Система соціального та тимчасового житла Кредити на придбання житла (зокрема для молодих сімей) *

Подолання відторгнення від медичних послуг Забезпечення рівного доступу населення до якісних медичних послуг незалежно від місця проживання, майнового стану та інших характеристик Структурна реорганізацію системи охорони здоров’я, з перевагою первинної ланки медичної допомоги, та удосконалення її фінансування Збереження бюджетного фінансування в рамках гарантованих державою послуг Особлива увага сільському населенню Реорганізація неефективних сільських районних лікарень у центри надання первинної медико-санітарної допомоги *

Подолання відторгнення від системи соціального захисту Модернізація системи соціальної підтримки Переведення більшості видів соціальної допомоги на адресні принципи надання Створення єдиної бази даних одержувачів усіх видів соціальної допомоги Інтеграція всіх соціальних служби в єдину мережу, призначену для комплексного надання нужденним соціальної допомоги Розвиток ринку соціальних послуг Реформування інтернатів та розвиток форм надання послуг на базі громади Введення соціального заказу та впровадження стандартів якості послуг *

Подолання відторгнення окремих соціально вразливих груп населення Для подолання певних бар’єрів соціального залучення необхідна реалізація політики та програм, спрямованих на задоволення нагальних потреб окремих відторгнутих груп населення і тих груп, які перебувають у зоні ризику соціального відторгнення. Бар’єри та проблеми, з якими стикаються вразливі групи населення на шляху соціального залучення, є складними та багатовимірними. У процесі розроблення політики та реалізації програм соціального залучення має бути врахована думка представників цих груп. Впровадження має здійснюватись урядом спільно з органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства та приватним сектором. Ефективна реалізація політики соціального залучення можлива за умови тісного співробітництва всіх складових суспільства *

Діти-сироти Забезпечення можливостей отримання якісної освіти та трудових навичок на такому ж рівні і на таких же умовах, які існують для дітей, у яких є батьки (зокрема шляхом їх спільного навчання в звичайній школі). Розвиток системи професійного навчання та можливостей оволодіння професією в межах інтернатного закладу Створення різних моделей сімейних відносин сімейні групи в дитячих будинках сімейні дитячі будинки опікунські сім’ї *

Багатодітні сім’ї Для інтеграції багатодітних сімей у суспільне життя необхідним є поліпшення матеріального становища таких сімей, у тому числі шляхом збільшення адресної допомоги таким сім’ям (з урахуванням рівня їх доходів), а також сприяння у працевлаштуванні членів цих сімей. *

Люди з особливими потребами Повне забезпечення реабілітаційними засобами Створення безбар’єрного середовища шляхом реконструкції будівель та доріг, об’єктів житлового та громадського призначення Навчання дітей з особливими потребами в звичайних школах разом з їх однолітками Пристосування робочих місць до запитів працівників з особливими потребами Розвиток гнучких форм зайнятості Вільний доступ до загальних програм професійної орієнтації та професійного навчання *

Мігранти та їх діти Іммігранти Підтримка злагоди між різними групами населення Інтеграція в українське суспільство Переконання громадськості у необхідності здійснення активних імміграційних заходів Діти трудових мігрантів Посилення уваги соціальних служб – з’ясовування, хто доглядає за дитиною, перевірка правильності оформлення опіки та піклування, відстежування забезпечення потреб дитини та умов для навчання, розвитку і дозвілля, і за потреби – надання соціальної підтримки *

Ромське населення Поліпшення умов проживання Запобігання міжетнічним конфліктам між ромами та представниками інших етносів Взаємодія з ромськими «старшинами», які зацікавлені у позитивних соціальних перетвореннях в їх етнічній групі Забезпечення доступності освіти Покращання можливостей працевлаштування *

Люди, які живуть з ВІЛ/СНІД Подолання стигматизації та дискримінації Правовий захист постраждалих від ВІЛ-інфікції Систематичне проведення роз’яснювальної роботи серед населення з метою подолання низького рівня обізнаності, страху, помилкових стереотипів та упереджень Повномасштабні послуги з профілактики, лікування, догляду та підтримки з відповідним фінансуванням *

Безхатченки Для соціального залучення осіб без постійного місця проживання, діяльність державних і недержавних служб допомоги бездомним має не тільки зосереджуватись на наданні певного набору послуг (ночівля, харчування, надання медичної допомоги), але й сприяти формуванню у них прагнення до ресоціалізації, повернення до нормального способу життя. *

Подолання соціального відторгнення означає: розширення справжних можливостей вибору та свободу кожної людини розбудову суспільства, різноманіття якого є силою, а не слабкістю створення конкурентоспроможної української держави, кожний громадянин якої пишається своєю національністю *