Презентація на тему:
Політичні режими країн

Т Е М А Політичні режими

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ політичний режим тоталітарний режим авторитарний режим плюралістичний (демократичний) режим демократія персоніфікація влада системи громадянське суспільство механізм передачі влади ідеократія принципи демократії політичний плюралізм поділ влад політична участь право більшості та захист права меншості презумпція невинуватості демократичні процедури вибори мажоритарні та пропорційні вибори референдум

ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ Система методів здійснення державної (політичної) влади, яка відображає ступінь, міру, рівень задоволення прав і свобод громадян ставлення державної політичної влади до правових основ власної діяльності адекватність конституційних норм, система законодавства і реального політичного, суспільного життя країни питання про те, яким чином і якою держава як частина суспільного організму виконує свої ж рішення питання про те, на скільки конституція і закони країни враховують характер потреб та інтересів громадян ЕЛЕМЕНТИ СУТНОСТІ РЕЖИМУ

ТОТАЛІТАРНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ (ідеологічні різновиди)

ТОТАЛІТАРНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ (логічна структура сутності) ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ ідеокіратизм абсолзютне панування позитивної інформації культ вождя влада, системи відсутність відкритого механізму формування централізація влади концентрація влади в одному центрі на кожному рівні політичної ієрархії заперечення, ігнорування особистості тотальна регламентація життя громадянина і суспільства створення засобів повного контролю за громадянином вимога активної собі підтримки з боку громадянина Послідовне декласування суспільства Руйнування цивілізованого (відкритого суспільства) “підпільний ” характер громадянського суспільства ідеологія влада громадянин Грома – дянське суспільство

АВТОРИТАРНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ (логічна структура сутності) сутність як правило підсумкова властивість АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ персоніфікація влади культ вождя перехідний характер виникає з метою полишити з тривалою політичною, економічною і соціальною кризою в суспільстві регламентація життя громадянина і суспільства обмеження прав і свобод громадян жорсткі, непопулярні рішення неможливий без опори на силу виникає в результаті перевороту функціонує за військовим типом не має відкритого механізму формування влади допускає вільнодумство в певних межах   обмежений, але вищий, ніж при тоталітиризмі, рівень цивілізованого (відкритого) громадянського суспільства різноспрямованість розвитку (від демократії до тоталітаризму)

ПЛЮРАЛІСТИЧНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ (логічна структура сутності) ПЛЮРАЛІСТИЧНИЙ РЕЖИМ множинність влади поділ влад децентралізація влади деконцентралізація влади відкритий механізм формування влади плюралізм ідеології влада закону багатопартійна система культ права регламентація життя громадянина і суспільства не вимагає собі підтримки з боку громадянина підтримка диференціації суспільства і громадянських інститутів максимально можливий рівень громадянського суспільства громадське суспільство особистість механізм влада

ПРИНЦИПИ ДЕМОКРАТІЇ

ПРИНЦИП ПОЛІТИЧНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ • засадний принцип демократичного правління • використовується як противага поняттю "абсолютна компетентність держави" Основні положення: 1) суспільство — це не однорідний моноліт, а сукупність суспільних прошарків і груп, які відрізняються між собою важливими для даного суспільства ознаками: характером власності, розмірами доходів, соціальним престижем, національністю, культурою, тощо; 2) політичний плюралізм є засобом легалізації інтересів всіх суспільних груп. Він створює об'єктивні можливості для входження в політичну систему всіх типових та суттєвих суспільних потреб та інтересів; 3) політичний плюралізм заперечує монополію на владу з боку будь-якої політичної сили, пропонуючи натомість "розпорошення влади"; 4) в умовах політичного плюралізму рішення приймаються в результаті взаємодії політичних сил з використанням всіх засобів демократичного політичного процесу.

ВИБОРИ

РЕФЕРЕНДУМ

МОДЕЛЬ “ІДЕНТИТАРНОЇ” ДЕМОКРАТІЇ Головна ідея про можливість формування єдиної волі народу і встановлення суспільного блага на основі ототожнення інтересів усіх або більшості громадян Платон, Ж.Ж. Руссо, К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін в процесі побудови демократичного суспільства здійснити ідею про ототожнення інтересів народу і політичної еліти (громадянина і держави) про те, хто управлятиме процесами побудови демократичного суспільства ("Хто править"), а не про те, якими методами це робити перевага прямих форм демократії над представницькими орієнтація на ціль побудови демократичного суспільства, а не на засоби її досягнення перевага добре обгрунтованих теоретичних конструкцій майбутнього, а не правил їх практичної реалізації. давні форми демократії, Паризька Комуна, радянська демократія Головні теоретики Головні механізми Головне питання Головне завдання Історичні форми

МОДЕЛЬ “КОНКУРЕНТНОЇ” ДЕМОКРАТІЇ Головна ідея про природну цінність інтересів громадян і держави, які не можуть бути ототожнені, а лише певною мірою збалансовані ("Конкуренція інтересів") Ціцерон, Т. Гоббс, Ш.Л. Монтеск'є,А. Токвіль, Т. Джеферсон створити умови для цивілізованої, відкритої конкуренції інтересів громадян у суспільстві, щоб виявити більшість, а також знати взаємоприйняті для всіх членів суспільства та держави засади розвитку суспільства; виробити такі механізми суспільства, які гарантували б суспільний розвиток демократичного процесу. про те, як управляти процесами побудови демократичного суспільства ("Як правити"), а не про те, хто це буде робити реалізація принципу лібералізму; поступовість демократичного процесу, його поетапність; неухильне розширення сфери застосування демократичних засад в розвитку суспільства; своєчасна корекція цілей і методів побудови демократичного суспільства Афінська демократія, Римська республіка, середньовічне станове представництво (Англія, Іспанія, поділ влад в Нові часи (США, Англія)) Головні теоретики Головні механізми Головне питання Головне завдання Історичні форми

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА (уроки історії) 1 урок 2 урок 3 урок 4 урок жодній країні не вдалося перейти від традиційного стану до сучасного, демократичного, без втрат неможливий швидкий перехід від тоталітарного режиму до демократичного (від традиційного суспільства до сучасного, демократичного) неможливе одночасне формування одразу всіх основних сфер суспільного життя. На першому етапі демократизації домінують реформи в духовній сфері життя суспільства, на другому — в економічній, на третьому — в політичній неможливий прямий перехід від тоталітарного або правоавторитарного політичного режиму до плюралістичного (від традиційного суспільства до сучасного, демократичного). Перехідним режимом є авторитарний