Політична культура
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Політична культура - ключова категорія політичної науки Політична культура — це система знань, уявлень, цінностей і відносин, що функціонують у суспільстві і відтворюються в процесі зміни поколінь.
Аналіз проблеми політичної культури дає можливість зрозуміти, чому групи людей або цілі народи по-різному сприймають одні і ті ж політичні події, по-різному поводять себе в одних і тих же політичних ситуаціях.
Свої витоки проблема політичної культури бере в працях стародавніх мислителів, які зверталися до питань нравів, соціальної етики, критеріїв ідеального громадянина і правителя. Виникнення перших знань про політику і їхнє використання на практиці в античній Греції можна розглядати як зародження політичної культури. Термінологічно поняття «політична культура» було вперше вжите німецьким філософом Іоганом Гердером ще в XVIII ст. Іоган Гердер
Найбільш відоме визначення політичної культури дане Г.Алмондом і С. Вербою в книзі «Громадянська культура» (1963р.). Під політичною культурою вони розуміють: «iнтернаціоналізацію політичної системи через пізнання, почуття і судження її членів». Вона виступає як сукупність психологічних орієнтацій людей по відношенню до політичних об'єктів.
Політична культура містить знання про політику, знайомство з фактами, інтерес до них, оцінку політичних явищ, оціночні думки про те, як повинна здійснюватися влада, емоційну сторону політичних позицій, як наприклад, любов до Батьківщини, негативне ставлення до проявів екстремiстських настроїв, визнані в суспільстві зразки політичної поведінки
Більшість дослідників політичної культури звертаються до проблеми її типологізації. Без цього неможливо проаналізувати специфіку політичного життя в тому чи іншому суспільстві, поведiнку різноманітних груп і шарів населення.
патріархальний (прихідський) Г.Алмонд і С.Верба виділили три «чистих» типи політичної культури: відсутність інтересу громадян до політичного життя. Аполітичність, замкнення на місцевій або етнічній солідарності, характерні для цього типу політичної культури. присутня сильна орієнтація на політичні інститути, поєднана з низькою індивідуальною активністю громадян. Людьми керує побоювання, покарання, або очiкування благ. характерна зацікавленість громадян в політичній участі і прояв на практиці такої активності. підданський «партицiпаторна політична культура», або політична культура участі
Для країн зі стабільним демократичним режимом характерний громадянський тип політичної культури, що є похідним від трьох перелічених основних типів культур. До найважливіших її ознак відносяться: прихильнiсть до демократичних цінностей збалансованість політичних орієнтацій помірний рівень політичної активності рацiоналiзм в прийнятті політичних рішень терпимiсть ( що не розповсюджується на екстремальні ситуації і екстремiстськi сили).
Схожі презентації
Категорії