Російський живопис
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Ілля Юхимович Рєпін 24 липня(5 серпня) 1844, Чугуїв — 29 вересня 1930, Куоккала, Фінляндія) — визначний російський і український художник-реаліст. Народився у Чугуєві на Харківщині, хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. З 1863 року в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-71 роках — у Петербурзькій Академії Мистецтв (учень І. Кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до Італії і Франції. З 1893 року — академік, професор Петербурзької Академії (до 1907 року); член товариства Передвижників (з 1878 року) і мистецької групи «Мир искусства» (з 1890 року).
Василь Іванович Су ріков (24 січня 1848, Красноярськ — 19 березня 1916, Москва) — великий російський живописець, майстер великих історичних картин. Василь Іванович об’єднав традиції історичного романтизму з живописним новаторством.
Народився в стародавній козачій родині, його предки прийшли з Дону в Сибір разом з Єрмаком. Учився в місцевого художника Н. В. Гребньова, потім в Петербурзької академії мистецтв (1869—75) у П. П. Чистякова. Першим самостійним полотном став «Вид пам’ятника Петру I на Сенатській площі» (1870). В 1875 р. написав картину «Апостол Павло пояснює догмати віри в присутності пануючого Агриппи, сестри його Береники й проконсула Феста», за якої одержав звання художника I ступеня й Більшу срібну медаль. В 1877—78 р. виконав у Москві монументальні розписи на хорах храму Христа Рятівника. З 1881 р. – член Товариства пересувних художніх виставок.
Віктор Михайлович Васнєцов - художник, один з основоположників російського модерну в його національно-романтичному варіанті. Віктор Михайлович Васнєцов народився 3 (15) травня 1848 року в селі Лопьял під В'яткою (нині - у Кіровській області), у родині православного священика. Брат Аполлінарія Михайловича Васнєцова (1856-1933). Дитинство художника пройшло в селі Рябове Вятської губернії.
Я жив серед мужиків і баб, - писав Васнєцов другу Володимиру Васильовичу Стасову (1824 - 1906), - і любив їх не "народницькі", а попросту, як своїх друзів і приятелів, слухав їхні пісні й казки, заслухувався, сидячи на печі при світлі й тріску лучини".
Віктор Васнєцов не став священиком, як мріяв батько. На останньому курсі семінарії в 1867 році юнак пішов із передостаннього філософського класу й вирішив, що виїде з Вятки в Петербург і поступить в Академію мистецтв. З роками художника все більше захоплюють пошуки національно-історичної самобутності в мистецтві, які приводять до народження особливого «російського стилю» усередині загальноєвропейського символізму й модерну.
Пейзажний живопис Ісаа к Іллі ч Левіта н (18 (30) серпня1860 року, Кібартай, Ковенська губернія, Російська імперія — 1900, Москва) — великий російський художник, майстер пейзажу, основоположник жанру «пейзаж настрою».
Валентин Сєров народився 7 (19) січня1865 року у Петербурзі, в родині композитора А. Н. Сєрова. С 1878 по 1879 рік у Москві брав уроки малюнку та живопису у І. Ю. Репіна, в родині якого жив у 1879 році "Серов был реалистом в истинном смысле этого слова. Он безошибочно видел тайну жизни, и то, что он нам показывал, представляло собой саму сущность явлений, которую другие художники увидеть не могут» В.Брюсов (російський поет)
Михайло Врубель визначний художник срібного віку російської культури Михайло Олександрович Врубель (5 (17 березня) 1856 — 1 (14 квітня) 1910) — художник, символіст. Визначний майстер акварельного і олійного живопису, рідкісний малювальник. Робив ілюстрації до книжок, монументальні роботи, портрети, займався сценографією. В кожній з областей мистецтва залишив шедеври.
Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов'язана з Києвом. У 1884 році в Академію мистецтв приїхав відомий київський археолог, історик мистецтв, професор Адріан Вікторович Прахов і розповів Чистякову про намір створити візантійський іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви. Потрібен був талановитий художник - а Чистяков умів розпізнавати таланти, художник мав бути молодий, тому що грошей на гонорари було обмаль. Чистяков порадив йому взяти з собою Врубеля. Так Михайлові і не довелось закінчити Академію, де він провчився з 1880 по 1884 роки. Втручання в стінописи Кирилівської церкви 12 століття було досить стриманим. Наново створили фрески в тих місцях, де вони були повністю знищені. Перша ж проба Врубеля - зображення архангела на одному з стовпів церкви - викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» (1885). Звичайно ж, він малював не як художник 12 століття, а як сучасний майстер, що знає досягнення живопису Західної Європи, але не зрікається візантинізму.
Схожі презентації
Категорії