Презентація на тему:
Мікеланджело Буонарроті

Життя та діяльність Мікеланджело Буонарроті тривала майже ціле століття з 1475 по 1564 рік.

Мікеланджело народився 6 березня 1475 в Капрезі, в Тоскані. Він був сином дрібного чиновника. Батько назвав його Мікеланджело: довго нероздумуючи, а по навіюванню понад, хотів цим показати, що істота цея була небесною і божественною більшою мірою,ніж це буває у смертних,як це й підтвердилось пізніше Дім Мікеланджело в г. Капрезі

Внутрішня обстановка в домі Мікеланджело в г. Капрезі

Дитинство його пройшло частково у Флоренції, частково в сільській місцевості, вродиній усадьбі. Мати хлопчика померла, коли йому було шість років.

У 1488 році батько віддав тринадцятирічного Мікеланджело вчитися в боттегу(майстерню) Доменіко Гірландайо, який в той час вважався одним з найкращих майстрів не тільки у Флоренції, а й по всій Італії. Майстерність і особистість Мікеланджело виросли на стільки, що Доменіко вдавався диву, бачачи, як він і деякі речі робить не так, як мало би юнакові, йому здавалося,що Мікеланджело перемагає не тільки інших учнів, а їх було у Гірландайо чимало, але й нерідко не ппоступається йому в речах, створених ним, як майстром.

Хлопчик практично самостійно оволодів необхідними технічними навичками ремесла скульптора. Він ліпив з глини і малював з творів попередників, безпоомилково точно вибираючи саме те,що могло допомогти йому в розвитку власних вроджених схильностей. Розповідають, що Торріджано,який здружився ним, але спонукований заздрістю за те, що як він бачив, Мікеланджело і цінували вище і коштував він білше нього в мистецтві, ніби жартуючи з такою сило вдарив Мікеланджело кулаком по носі, що назавжди його наголосив зламаним і потврно роздавленим носом. За це Торріджано був вигнаний ї Флоренції…  Але вже через рік Лоренцо Медічі, прозваний Пишним, закликав його до себе в палац і відкрив йому доступ в свої сади, де знаходилася багата колекція творів античних майстрів. Лоренцо Медичи Дворец Лоренцо Медичи

Мікеланджело був викликаний у Рим. Художник настільки рідкісного обдарування залишив гідну про себе пам'ять у місті, настільки знаменитому, виліпивши мармурову скульптуру з оплакуванням Христа, яка по її завершенні була поміщена в соборі св. Петра.     

У 26 років він береться за неймовірно важку роботу. Один скульптор почав висікати статую з мармурової брили заввишки понад 5 метрів, але зіпсував мармур і кинув його. Кращі майстри, навіть Леонардо да Вінчі, відмовилися робити скульптуру з цього покаліченого мармуру. Мікеланджело погодився. Через три роки з під різця скульптора з'явилася велична статуя, що зображає відважного юнака Давида, який згідно з легендою, переміг в єдиноборстві велетня Голіафа. Статую поставили під відкрите небо, щоб цією красою могли любуватися всі городяни. І вона простояла на флорентійській площі більше трьох століть. У 1873 році статую перенесли в Академію красних мистецтв. Мрамур. 1501-1504 рр.. Фрагмент. Мікеланджело Буонарроті.

У 1508 році папа Юлій II дав Мікеланджело замовлення - зробити розпис стелі Сікстинської капели у Ватикані. Розміри майбутньої розпису перевищували 600 квадратних метрів! У неймовірно важких умовах, лежачи на спині на високих лісах, художник сам, без помічників, відтворив у величезній фресці на стелі капели біблійну легенду, що розповідає про події від створення світу до потопу.

Чотири роки провів художник за цією роботою. Від постійної напруги у нього боліло все тіло, його очі майже перестали бачити. Але, на щастя, з часом ця недуга пройшов.

Папа Павло III наказав побудувати капелу, іменовану "Паоліні", вирішивши, щоб Мікеланджело написав у ній дві історії на двох великих картинах; на одній з них він написав Звернення св. Павла, на іншій - Розп'яття св. Петра. Мікеланджело досяг досконалості у своєму мистецтві власними силами, бо тут немає ні пейзажів, ні дерев, ні будівель. Це були останні живописні роботи, написані ним в сімдесятип'ятирічний віці.

Моісей Христос, несучий хрест Брут Мадонна Доні Св. Петроній

    У 1546 році художникові були довірені найбільш значні в його житті архітектурні замовлення.

Поезія була для Мікеланджело четвертої музою. Він не любив пускати свої вірші у світ. Сучасники майже не знали їх зовсім. Більшість з дійшли до нас майже 200 віршів Мікеланджело було написано в останній римський період. Лірика Мікеланджело відрізняється глибиною думки і високим трагізмом.

Внуши мне ярость к миру, к суете, Чтоб, недоступен зовам, прежде милым, Я в смертном часе вечной жизни ждал. Надежды нет, и все объемлет мрак, И ложь царит, а правда прячет око. Чем жарче в нас безумные стремленья, Тем больше нужен срок, чтоб их изгнать; А смерть уж тут и не согласна ждать, И воля не взнуздает вожделенья. Мікеланджело Буонарроті

Помер Мікеланджело 18 лютого 1564 року. Його тіло таємно вивезли з Рима и поховали на батьківщині. Внутрішній двір церкви Санта-Кроче Гробниця Мікеланджело в церкві Санта-Кроче Деталь гробниці Мікеланджело в церкві Санта-Кроче у Флоренції