Презентація на тему:
архип куїнджі

Мікродослідження на тему: «Естетичне виховання засобами природи» Виконала студентка 3-ОДП Панчук Дарина Олександрівна Науковий керівник: Пахальчук Наталя Олександрівна

Актуальність теми Дана тема являється дуже актуальною у даний час, оскільки у період дошкільного дитинства при сприятливих умовах життя інтенсивно розвивається інтелектуальна й емоційно-вольова сфера дитини, навколишнього середовища. Важливий фактор впливу на дітей – систематична, цілеспрямована навчально-виховна робота, у якій особливе місце займає процес ознайомлення із природою.      Формування  художньо-естетичної культури, творчих  здібностей особистості, виховання  естетичних смаків, почуттів, потреб набуває  особливої значущості саме в дошкільному  віці, оскільки знання, вміння та навички, отримані в ранньому дитинстві, значним чином впливають на її подальший розвиток. Завдання та шляхи реалізації естетичного виховання дітей дошкільного віку визначені Законом України „Про дошкільну освіту",

Апарат дослідження Об’єкт дослідження: процес естетичного виховання дошкільників засобами природи. Предмет дослідження - зміст, форми і методи естетичного виховання дітей дошкільного віку засобами природи. Мета дослідження: проаналізувати природу як засіб естетичного виховання, розробити елементи педагогічної системи з естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами природи. Гіпотеза: якщо залучити до навчальної діяльності дошкільників засобами природи, то естетичне виховання набуде більш ефективного характеру. Завдання дослідження: 1. Вивчити психолого-педагогічні засади естетичного виховання старших дошкільників; 2. Розкрити значення природи в естетичному вихованні дошкільників; 3. Виявити стан естетичного виховання дітей дошкільного віку в сучасних ДНЗ; 4. Розробити елементи педагогічної системи з естетичного виховання дітей дошкільного віку засобами природи.

Сутність естетичного виховання дітей Дорослі і діти постійно стикаються з естетичними явищами. У сфері духовного життя, повсякденної праці, спілкування з мистецтвом і природою, в побуті, в міжособистісному спілкуванні – скрізь прекрасне і потворне, трагічні і комічні виконують істотну роль. Краса доставляє насолоду і задоволення, стимулює трудову активність, робить приємними зустрічі з людьми. Потворне відштовхує. Трагічне учить співчуттю. Комічне допомагає боротися з недоліками. Ідеї естетичного виховання зародилися в глибокій старовині. Уявлення про сутність естетичного виховання, його завданнях, цілі змінювалися починаючи з часів Платона і Арістотеля аж до наших днів. Ці зміни в поглядах були обумовлені розвитком естетики як науки і розумінням сутності її предмету. Термін «естета» походить від грецького «aisteticos» (сприйнятий відчуттям). Філософи-матеріалісти (Д.Дідро і Н.Г. Чернишевский) вважали, що об'єктом естетики як науки є прекрасне. Ця категорія і лягла в основу системи естетичного_виховання. У наш час проблема естетичного виховання, розвитку особистості, формування її естетичної культури одна з найважливіших завдань, що стоять перед дитячим садочком. Вказана проблема розроблена достатньо повно в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Серед них О.В. Проскура, Л.П.Кочина, М.В.Курик, Н.В.Лисенко,Д.Ф.Ніколенко,З.П.Плохій, Т.І.Поніманська, Н.Ф.Яришева, Н.А. Ястребова та інші.

1.2. Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку 1. Формування естетичного ставлення до дійсності, естетичних уявлень і суджень. Естетичне сприймання дійсності спирається на чуттєвий аспект речей їх колір, звук, форму, що зумовлює необхідність розвитку сенсорної культури дітей. 2. Освоєння дітьми естетичної діяльності. Це завдання передбачає розвиток естетичного і художнього сприймання, формування початкових умінь і навичок виконавської художньої діяльності, втілення елементів прекрасного в побут, стосунки з людьми, ставлення до себе. 3. Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей. Від того, наскільки правильно будуть помічені художньо-творчі здібності дитини, наскільки вміло буде спрямований їх розвиток, часто залежать її мистецькі успіхи в майбутньому, підтвердженням чого є безліч фактів з історії мистецтв і сучасної дійсності.

1.3.  Аналіз сучасного стану естетичного виховання дошкільників Сучасна вітчизняна система естетичного виховання дошкільників відображена в “Концепції дошкільного виховання в Україні”, у Законі України “Про дошкільну освіту”, в “Базовому компоненті дошкільної освіти”, у програмах виховання дітей дошкільного віку “Малятко”, “Дитина”, “Дитина в дошкільні роки”, “Українське дошкілля”, в програмах “Створення умов природного розвитку дітей у системі дошкільного виховання”, “Ладки” тощо     Фундамент всієї системи екологічного виховання дошкільнят теоретичний блок, що розкриває головні поняття, провідні ідеї екології. Він має велике значення для фахівців, які реалізують на практиці виховання дітей: забезпечує новий погляд на природу, нове розуміння навколишнього середовища, демонструє взаємозв'язок усіх компонентів природи і місце людини в ній.

4.Практичні аспекти Дослідження складалось з трьох етапів: перший етап – ознайомлення з умовами ДНЗ та планами вихователів щодо естетичного виховання дітей; другий етап – експериментальна робота з дітьми старшого дошкільного віку; третій етап – проведення дослідження з проблеми усвідомлення батьками значущості естетичного розвитку дітей і використання в цьому процесі природи. На першому етапі ми вивчали умови дошкільного навчального закладу для роботи з естетичного виховання, а саме оформлення групових кімнат, забезпеченість методичного кабінету, наявність творів як художніх, так і музичних, а також провели аналіз планів вихователів та методиста. Велику увагу приділяли наявності та змістовності роботи з батьками з даної теми. На другому етапі ми визначали особливості сприймання дітьми старшого дошкільного віку краси довкілля і зокрема навколишньої природи, а саме: чи вміють діти помічати красиве; у чому вони бачать красу; як довго діти милуються природою (метод хронометрії); чи є об’єкти і явища природи джерелом краси в уяві дітей, а також визначали рівень розвитку умінь дітей сприймати красу природи, відтворену у картинах пейзажного жанру. На третьому етапі відбулося анкетування батьків,що дало змогу зробити висновки про усвідомлення батьками значущості естетичного розвитку та природи зокрема у житті дитини.

Результат В результаті проведення констатувального експерименту в ДНЗ встановлено, що тут створено належні умови для роботи з естетичного виховання. Про це свідчить художнє оформлення групових кімнат: так, у групах «Метелик», «Віночок», «Сонечко» ДНЗ № 30, милують око казкові персонажі, якими розмальовані стіни, естетично оформлені ігрові куточки, куточки природи, роздягальня, художнє оформлення інтер’єру вазами, картинами, кімнатними рослинами тощо. У методичних кабінетах упорядковано літературу, наочний матеріал (зразки творів образотворчої діяльності: кераміка, вишивка, малі скульптурні форми); зібрано конспекти

Рисунок 2.1. Аналіз спостережень дітей у природі та виділення цінних об’єктів у ній.

2.2.  Рисунок 2.2. Аналіз тривалості спостережень дітей за естетичним об’єктом

Висновки Щороку до дошкільних навчальних закладів приходять діти з різним потенціалом: кмітливі, повільні, контактні,замкнуті, проте спільним для них є те, що вони все менше захоплюються, дивуються, їхні інтереси одноманітні: лялька Барбі, моделі автомобілів, комп’ютери, ігрові приставки. Така тенденція до прагматизму іде врозріз з вимогами сучасного суспільства, яке потребує активних, творчих особистостей, які насамперед емоційно відгукуються на прояви прекрасного у довкіллі та серед людей. З метою вивчення сучасного стану естетичного виховання дітей засобами природи нами проведено педагогічний експеримент з 12 дітьми старшого дошкільного віку ДНЗ №30 м. Вінниці. В результаті було з’ясовано, що у дітей ставлення до об’єктів та явищ природи має мінливий характер. Більшість дітей орієнтовані на усвідомлення, що естетично цінними, тобто красивими, об’єктами можуть бути ті, що знаходяться близько до них, буквально на відстані простягнутої руки. Також ми встановили закономірність: від кількості задіяних під час спостереження аналізаторів залежить якість обстеження естетичного об’єкта, а проявом у дитини зацікавленого емоційного сприймання є вербальне вираження естетичних почуттів.

Естетичне ставлення має складну та багатоаспектну природу, що ілюструється характеристикою його складових елементів. Вивчення психологічних механізмів розвитку естетичного ставлення сприяло визначенню психологічних особливостей формування естетичного ставлення дитини до природи, що дало змогу тлумачити його як почуттєве, сутність якого полягає у тому, що це найвищий рівень ставлення людини до явищ життя, на якому загальна користь та істина трансформуються у глибоко особисту, вільну, безкорисну естетичну насолоду. Критеріями сформованості естетичного ставлення до природи є здатність встановлювати асоціації між об’єктами і явищами природи та поняттям «краса»; стійкість характеру та широта спектру асоціацій; вміння естетично оцінювати реальні об’єкти і явища природи; наявність естетичних емоцій; вміння передавати естетичне ставлення до природи у самостійній художньо – творчій діяльності.