Презентація на тему:
"Тарас Шевченко - Драматург"

Підготувала учениця 11 класу Дзивицька Ольга.

Тарас Шевченко- не лише поет і прозаїк, а й драматург. Написав він кілька п'єс, але повністю збереглися лише драма "Назар Стодоля" та уривок з історічної драми "Микита Гайдай", в якій ідеться про національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти під керівництвом Богдана Хмельницького. Устами сотника Микити Великий Kобзар закликав слов'янські народи до братерства.

Pосійською мовою написана соціально-побутова драма «Cлепая красавица» і«Назар Cтодоля» і згодом перекладена (частково-самим Шевченком) українською мовою для постановки на сцені аматорського студентського театру Медико-хірургічної академії в Петербурзі.

Ескізи до драми «Cлепая красавица»

Одеса,театр В.Сура. В 1872 р. режисер Кропивницький поставив драму Т.Г.Шевченка «Назар Стодоля».

П’єса «Назар Стодоля» посіла важливе місце в історії української драматургії. Маючи різнобічні театральні зацікавлення, успадкувавши і творчо розвинувши традиції своїх попередників, передусім І. П. Котляревського, Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, Я. Г. Кухаренка, М. І. Костомарова, Шевченко створив побутову мелодраму, текст якої відлунюється історичними подіями XVII ст., а позитивним ідеалом є герої Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького.

Новаторським для української драматургії є створення образів мужніх, вольових натур, здатних боронити свої права і гідність. Зображення їхньої моральної переваги над людьми грубими, пожадливими до багатства – виявлення демократичної ідеї твору.

Редакція «Основи» вважала, що «Назар Стодоля» написаний російською мовою, однак її аргументи були непереконливими: «сценические объяснения», тобто ремарки, в тогочасних українських п’єсах зазвичай писалися російською мовою, очевидно, для того, щоб їх могли читати й розуміти і російські актори. Так було й у п’єсах І. П. Котляревського та Г. ф. Квітки-Основ’яненка. В журналі «Основа» надруковано тільки переклад «Назара Стодолі» українською мовою. Текст автографа російською мовою не був надрукований, можливо, тому, що вже на той час, як свідчив П. О. Куліш, другий акт його загублено.

Львівський оперний театр Київський театр ім. І. Франка Харківський театр імені Т.Шевченка та багато інших

«Коли я виконувала роль Галі («Назар Стодоля».), — розповідала артистка Литвиненко Т., — завжди здавалося, що я перебуваю в якомусь стародавньому храмі. Коли я промовляю слова, які великий наш Батько вклав у вуста улюбленої героїні, мені здається, що я молюся. Таке почуття охоплює мене, коли мені приходиться виступати на вечорах, присвячених Шевченкові. Не читаю, а молюсь! Інакше не можу!»

Отже, він був поетом, драматургом, прозаїком, мислителем,істориком, етнографом, фольклористом і художником, який залишив велику образотворчу спадщину- понад тисячу творів. Одне слово, геній Великого Kобзаря надзвичайно широкий, багатогранний.