Презентація на тему:
Музей Т. Г. Шевченка в Каневі

Музей Т.Г.Шевченка в Каневі

Для мільйонів людей усього світу місто Канів назавжди поєдналося з ім'ям великого сина українського народу Тараса Шевченка, місцем його вічного спочинку - Чернечою горою.

З того часу, як було виконано заповітну волю Тараса Шевченка поховати його на Вкраїні милій, Чернеча гора, перейменована на Т арасову, стала Св ятинею для всіх поколінь українців, одним із національних центрів єднання українців навколо ідеї створення Української Соборної Держави. Люди, які йдуть на Чернечу гору в Каневі з часу навічного повернення Кобзаря в Україну, плекають у собі чуття національної приналежності до української родини, а об'єднує їх у цьому Тарас Шевченко.

386 сходів на Чернечу гору

1884 року за народні кошти на Чернечій (Тарасовій) горі було збудовано хату для хранителя могили - «Тарасову світлицю» - перший народний музей Кобзаря, і встановлено монументальний чавунний пам'ятник-хрест, який вінчав Шевченкову усипальницю до 1923 року.

Тарасова світлиця

Іван Олексійович Ядловський ( 1846- 1933) майже півстоліття вірно охороняв Шевченкову могилу. Ще підлітком йому пощастило зустріти тут Шевченка. Пізніше він брав у похованні поета на Чернечій горі. А потім, коли троюрідний брат Тараса Шевченка Варфоломій Григорович Шевченко запропонував Івану Олексійовичу стати доглядачем Кобзаревої могили, він відразу погодився.

Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року із встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника (скульптор М.Манізер, архітектор Є.Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори В.Кричевський, і П.Костирко). Музейний ансамбль органічно доповнив гранітний комплекс сходження (1977 р.) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» - перший народний музей Тараса Шевченка.

Виконала Гаврилюк Вікторія Михайлівна СЗШ№294 Деснянського р-ну м.Києва