Презентація на тему:
Україна в 43-44 роки

Україна в 43-44 роки

План  Перемога Червоної Армії під Сталінградом початок вигнання окупантів з України Курська битва. Продовження наступу на Лівобережжі України Падіння «Східного валу». Визволення Києва

2 лютого 1943 р. оточені гітлерівські частини капітулювали. Перемога під Сталінградом була початком докорінного переламу в ході Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.

Радянські генерали М.Крилов, В.Чуйков, К.Гуров. О.Родимцвев під Сталінградом (1942 р.)

З кінця грудня 1942 р. розпочалось визволення України від німецько-фашистських загарбників. 16 грудня 1942 р. Воронезький та Південно-Західний фронти перейшли у наступ. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії генерала В.Кузнецова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із с.Півнівки Міловського району на Луганщині.

9 лютого 1943 р. ворожі частини розпочали потужний контрнаступ. У кінці лютого між Північним Донцем і Дніпром точилися жорстокі бої. Недооцінка Ставкою можливості контрудару призвела до втрати північно-східних районів Донбасу та Харкова.

Курська битва (5 липня - 23 серпня 1943 р.) була однією з найбільш значних і вирішальних подій Великої Вітчизняної та Другої світової воєн. У ході тактичної оборони та контрнаступу радянськими військами були розгромлені відбірні дивізії вермахту.

Перемога під Курськом відкрила можливість для широкого наступу Червоної Армії на всьому південному напрямку радянсько-німецького фронту. На Харківському напрямку успішно діяли війська Степового фронту. Вони оточили Харків з трьох боків і в ніч на 23 серпня розпочали штурм міста. До 11 години війська Степового фронту повністю визволили Харків. Більша частина ворожого угруповання, яке утримувало місто, була знищена, решта гітлерівців відступила.

Передбачалось об'єднати захоплені райони у плацдарм для подальшого наступу на Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя з метою витіснення окупантів з території Правобережної України та Криму.

Радянські танки, що переправилися через Дніпро, йдуть на бойове завдання

Битву за звільнення від гітлерівців Лівобережної України умовно можна поділити на два етапи. Протягом першого (серпень-вересень 1943 р.) радянські війська розгромили німецькі угруповання наЛівобережній Україні, Донбасі, вийшли до Дніпра в районі Дніпропетровська й створили кілька плацдармів на правому березі. На другому етапі (жовтень-грудень 1943 р.) радянські війська ліквідували ворожі плацдарми у районіЗапоріжжя та Мелітополя і створили власні стратегічні плацдарми на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука.

Фронти радянських військ, що діяли на території України в 1943-1944 рр. Воронезький фронт Степовий фронт Південно-Західний фронт Південний фронт Перший Український фронт (М.Ватутін) Другий український фронт (І.Конєв) Третій Український фронт (Р.Малиновський) Четвертий Український фронт (Ф.Толбухін)

Командування вермахту у своїх планах розраховувало на те, що Дніпро, як багатоводна ріка з високим правим берегом, стане надійним оборонним рубежем. Тут вони сподівались затримати наступ Червоної Армії. Цю захисну лінію гітлерівці назвали «Східним валом».

Наступив кульмінаційний момент битви за Україну. В ніч на 21 вересня 1943 р. розпочалося форсування Дніпра – епопея масового героїзму радянських воїнів.

Радянські війська форсують Дніпро

У ніч на 6 листопада радянські війська розгорнули наступ на північній околиці Києва. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 р. столицю України було повністю звільнено від окупантів.

В боях за Київ пліч-о-пліч з воїнами 1-го Українського фронту брала участь 1-а окрема чехословацька бригада під командуванням Л.Свободи. В період боїв на київському напрямку значну допомогу радянським військам надали партизани, підпільники, місцеве населення. Для того, щоб відзначити героїзм радянських воїнів, проявлений у боях за столицю України, 60-ти стрілецьким, танковим, артилерійським та іншим частинам було присвоєне почесне найменування Київських. 2 438 воїнів були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

Автоматники вибивають гітлерівців із будинків (1943 р.) М.Хрущов у звільненому Києві

 «Взяття Києва радянськими військами. – говорилося в одній із передач, – є перемогою, яка має величезне не тільки воєнне, але й моральне значення. Коли гітлерівці захопиш Київ у 1941 р. вони хвалькувато заявляли, що це потягне за собою цілковиту поразку радянських військ на всьому південному Сході. Тепер часи мінилися. Німеччина чує похоронні дзвони. На неї насувається лавина». Лондонське радіо багатьма мовами сповістило про велику перемогу Червоної Армії на Дніпрі:

Воєнно-стратегічне значення Київської наступальної операції полягає в тому, що вона довершила докорінний перелам війни на радянсько-німецькому фронті і надзвичайно сильно вплинула на хід всієї Другої світової війни.