Презентація на тему:
рсттимэ

Які були причини підписання Берестейської унії? Яким було становище православної церкви до підписання унії? Якими були результати та наслідки унії? На ці питання нам допоможе відповісти відео фрагмент .

Основні тези Берестейську унію не підтримувало більшість українського населення. Вона не привела до справжньої унії двох церков, а намагання Риму і Польщі використати ії у своїх власних політичних цілях сприяли загостренню боротьби між православними і греко-католиками. В умовах національно-релігійного гніту в Україні гарантом збереження православної віри виступало козацтво. За допомоги козацтва було відновлено і офіційно визнано урядом Речи Посполитої православну церковну ієрархію. Успішно давався опір розповсюдженню уніатства и католицтва. Митрополит Петро Могила - найвидатнішій просвітитель і організатор церковного життя.

1. Берестейська унія погіршила становище православної церкви, проте вірною їй залишалася більшість тодішнього українського населення. 2. Розгортання боротьби за відновлення прав утискуваний церкви, до якої примкнули представники всіх верств українського суспільства, а очолили їх братства. Широких повноважень братствам давало право ставропігії, що деякі з них отримували від східних патріархів Ставропігія - автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), що підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, і користується спеціальними правами. ставропігійними, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське і київське Богоявленське братства.

Право ставропігії мало надзвичайне значення для збереження православної церкви. Адже після Берестейської унії майже всі православні єпископи стали уніатами. Вірними православ'ю залишилися тільки два єпископи: львівський Гедеон Балабан і перемишльський Михайло Копистянський. Після їх смерті єдиним православним єпископом був Єремія Тисаровський, який зміг зайняти Львівську кафедру, запевнивши короля, що він - уніат. Після смерті Єремії польський уряд міг, скориставшись відсутністю єпископів, оголосити православну церкву неіснуючої. Перетворення братств в потужну силу, здатну боротися за православну віру, відбувалося поступово. На початку XVII ст. братства - досить впливові церковні організації. Так, наприклад, вони мали право через своїх священиків відлучати своїх парафіян від церкви, стежити за дотриманням священиками приписів тощо. Про діяльність православних братств дбали запорожці, яких було чимало серед братчиків. Козаки підтримували братства і православну церкву не тільки коштами, а й військовою силою. При підтримці козацтва 1615 р. У Києві було засновано Богоявленське братство, а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорізьким показав, що козацтво брало православну віру під захист і опіку Саме за сприяння козацтва 1620 був відновлений вищу православну церковну ієрархію

1599-1613 рр. Діяльність уніатського митрополита Іпатія Потія 1613-1637 рр. Діяльність уніатського митрополита Йосипа-Вельямина Рутського. 1615 р. Заснування Київського братства і братської школи. Заснування типографії Києво-Печерського монастиря, створенной Єлисеєм Плетенецьким. 1620 р. Відновлення діяльності православної церкви. Обрання митрополитом Іова Борецького. 1632 р. Приняття сеймом «Статтей для заспокоєння руського народу.» 1632-1647 рр. Діяльність Петра Могили.

На початку 20-х рр. ХVII ст. важливу роль у захисті православної церкви відіграли козаки. П. Конашевич Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Він підтримав ідею, що народилася у православних колах, про відновлення православної ієрархії без згоди влади Речі Посполитої. Для цього було вирішено скористатися приїздом до Києва в 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана. На прохання міщан, козаків і шляхти було висвячено митрополитом Іова Борецького. Польська влада відмовилася визнавати висвячених православних ієрархів. Лише в 1632 р. Владислав IV погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви. Це рішення увійшло до складених «Статей для заспокоєння народу руського»

• До відновлення вищої православної ієрархії 1620 чимало зусиль доклав Іов Борецький • Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту та книгодрукування • Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її за свій рахунок • Іов Борецький згуртував навколо себе сузір'я талановитих вчених, освітян, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. • Близькими сподвижниками митрополита були вожді козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Оліфер Голуб. У боротьбі проти унії Борецький покладався насамперед на козацтво

Владислав IV - польський король (1632-1648), син Сигізмунда III. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, домігся визнання православної української митрополії 1632 Коли війна закінчилася, не виконав своїх зобов'язань про пільги козакам. При ньому відбувалися повстання Павлюка і повстання під проводом Д. Гуні та Я. Острянина, пригнічені з великою жорстокістю.

Переглянувши відео сюжет дайте історичну характеристику діяльності Петра Могили. Які заходи для зміцнення православної церкви здійснив Петро Могила. Які верстви населення підтримували діяльність митрополита.

Петро Могила зайняв митрополичу кафедру 1632 році. Перш за все він добився від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. У 1632 щойно обраний польський король Владислав IV підписав "Пункти заспокоєння руського народу ", за яким українцям та білорусам поверталися втрачені після Брестської унії права. визнавалося право мати свого митрополита і єпископів. визначалися умови вирішення спорів між православними і греко-католиками щодо церков і земель.

Введено постійний нагляд за дисципліною духовенства, порядком богослужінь … Обов'язковою стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і в свята. Обмежені права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків Збільшення кількості та оновлення змісту церковних книг. Поверталося майно і землі Української православної церкви. Відновлення духовних святинь православ'я. Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.

Діяльність Петра Могили була спрямована на розвиток церковного і культурного життя України. Недарма час, у який він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною і авторитетною. Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного звільнення. Невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, яка почалася в 1648 р., була боротьба за віру.

1. Уніатські єпископи, всупереч запевненням польської влади, не отримали тих же прав, що їх мало католицьке духовенство, та досягти рівності церков, як сподівалися прихильники унії, вони не змогли 2. До уніатської церкви більшість українського населення ставилася як до чужої, утвореної на зраді батьківської віри. До того ж влада Речі Посполитої підтримувала її в боротьбі проти Української православної церкви 3. Ситуація навколо греко-католицької церкви загострювалася і майновими спорами: як уніати, так і православні, всі церкви і монастирі грецького обряду вважали своїми

Унаслідок Берестейської унії православна церква опинилася у важкому становищі. Вистояти вона змогла завдяки підтримці широких верств населення. Відновлення православної ієрархії відбулося насамперед завдяки підтримці козацтва. Реформи православного митрополита Петра Могили сприяли зміцненню церковного управління, дисципліни й моральності духівництва. Греко-католицька церква в цей час переживала період свого становлення. Зміцненню її устрою сприяли церковні реформи митрополита Й. Рутського.