НЕП
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Перші політичні та соціальноекономічні перетворення радянської влади Першочергове завдання партії більшовиків Побудова пролетарської держави Злам старого і створення нового державного апарату Будівництво інших місцевих органів державної влади Створення держави «радянського типу» Розмежування класово-політичних сил Більшовики Ліві есери Монархісти, кадети, Праві есери VS Первые политические и социально-экономические преобразования советской власти. После октябрьского переворота первоочередной задачей партии большевиков было построение пролетарского государства, что означало слом старого и создание нового государственного аппарата, строительство иных местных органов государственной власти, создание государства «советского типа». Решение этих задач осуществлялось в ходе установления советской власти на местах и в условиях начавшейся гражданской войны. С октября 1917 г. и по февраль 1918 г. советская власть установилась почти по всей стране. Организованные наступления противников советской власти в этот же период были подавлены сравнительно быстро, так как они не нашли прочной опоры в массах. В то же время с приходом к власти большевиков в стране усилилось размежевание классово-политических сил. Монархисты, кадеты, меньшевики и правые эсеры враждебно встретили октябрьский переворот и начали активную и организованную борьбу против советской власти. Левые эсеры (раскол партии эсеров окончательно произошел в ноябре 1917 г.) признали октябрьскую революцию и вошли в коалицию с большевиками. Благодаря участию левых эсеров съезды крестьянских депутатов в ноябре-декабре 1917 г. поддержали советское правительство и в январе 1918 г. был сформирован единый ВЦИК Советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов. К середине декабря 1917 г. в составе СНК России было 7 народных комиссаров-эсеров. Левые эсеры также участвовали в советском строительстве, вели борьбу против контрреволюции и бандитизма вместе с большевиками.
Політика «воєнного комунізму» Визвольні змагання 1918 – 1920 років. Та громадянська війна вимагали від більшовиків величезних витрат на озброєння армії, забезпечення її продуктами та обмундируванням. Тому соціально-економічна політика більшовиків була направлена на зосередження всіх трудових та матеріальних ресурсів в руках держави. Це привело до складання своєрідної системи «воєнного комунізму». Плакат «Тов. Ленін очищає землю від нечисті». 1920 рік.
КОМУНІЗМ Продовольча розкладка Ліквідація приватного підприємництва Ліквідація товарно – грошових відносин Зрівняльний розподіл Мілітаризація праці Терор Комунізм – це Радянська влада + електрифікація всієї країни 1920 р. – план ГОЕЛРО 1921 р. – курс на ліквідацію приватновласницьких підприємств в Україні
Господарська розруха Промисловість (1920р.): 10% довоєнної промислової продукції; Працювало 2,5 тис. підприємств з 11 тис.; Працювала одна домна з 57; Знищено 4 тис. км залізниць; Вціліло 40% паровозів Сільське господарство: Посівні площі зменшилися з 20,9 до 15,4 млн. дес.; Неврожай 1920р.; Політика «воєнного комунізму» Загальна сума збитків, завданих Україні громадянською війною, становила 12 млрд. крб.
Наслідки політики «Воєнного комунізму» Скорочення рівня промислового виробництва в 7 разів, сільського господарства - вдвоє. У містах не вистачало продовольства, пального, не працювали освітлення, водопровід, опалення і т.д. Дитяча безпритульність. Весна - літо 1921 голод в Україні та в Поволжі.
Політична криза початку 1921 р. Неприйняття народом політики «воєнного комунізму», особливо селянами Діяльність повстанських формувань (40 тис. чол.) Н. Махно Лютий 1921р.- 118 повстань проти більшовиків на Україні Страйки робітників ( Харків, Одеса, Київ), політичні вимоги «Ради без більшовиків!» ?
Полтава, 30 сентября 1920 г. «….Сегодня в губчека [...] напечатан длинный список расстрелянных [,..] Тут уже впервые являются расстрелянные заложники [...] И этими мерами думают ввести социализм! Слепота, слепота! А между тем они так слепо уверены, что когда во время приезда Раковского я заговорил о необходимости свободы и вреде жестокостей, то все уверенно и весело засмеялись, как будто я сказал что-то наивное. Да это и действительно наивность. Один фальшивий шаг влечет за собой другой, третий. Большевизм сделал уже столько фальшивих шагов, что ему, пожалуй, уже нет возврата и приходится идти до конца [...] Интересно, что жел. дор. рабочие на всяком собрании свищут коммунистам. Но большевики ухитряются фальсифицировать выборы и держаться пока на этой лжи…» Негретов П. И. В. Г. Короленко. Летопись жизни и творчества. -М.: Книга, 1990. - С. 169. а) У чому ти вбачаєш суперечності політики більшовиків наприкінці 1920 - на початку 1921 р.? б) Що, на ваш погляд, мав на увазі письменник В. Короленко, коли говорив про «фальшивые шаги большевиков»?
Воєнний комунізм — це назва внутрішньої політики Радянської держави, що проводилася в 1918 - 1921 рр.. в умовах Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та бездії звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством. Рішення про припинення військового комунізму та перехід до НЕП було прийнято 21 березня 1921 року на X з'їзді РКП (б).
Що таке НЕП? Головний зміст НЕП - заміна продрозкладки продподатком в селі (при продрозкадці вилучали до 70% зерна, при продподатку - близько 30%), використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922-1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою. Нова економічна політика - економічна політика, що проводилася в Радянській Росії і СРСР в 20 роки. Була прийнята 15 березня 1921 X з'їздом РКП (б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму.
Нова економічна політика ( НЕП ) нова економічна політика, яка спрямована на використання елементів ринкових відносин і різних форм власності. запроваджений Х з'їздом РКП(б) у березні 1921 р ПРИЧИНИ Економічна та політична кризи Масові повстання селян, робітників, в армії та на флоті Намагання більшовиків утримати владу в своїх руках Спад революцій в Західній Європі та відкладення «світової революції» Злам ідеї побудувати комунізм шляхом ліквідації ринкових відносин
Нова економічна політика (НЕП) Введення продподатку Відновлення приватної торгівлі і товарно – грошових відносин Децентралізація і денаціоналізація Відновлення дрібного підприємництва, кооперації та оренди Введення стійкої валюти Введення госпрозрахунку Дозвіл іноземних концесій Реорганізація управління господарством Створення ринку робочої сили
Із наказу Вознесенського повітового особливого продовольчого комітету (Одеської губ.) про покарання заручників у разі невдачі продподатку 15 листопада 1921 р. 4. Взять в каждой волости от 15 до 25 человек заложников из ку-лацкого и середняцкого населення. В случае, если какое-либо село отказывается дать подписку о круговой ответственности или же, дав подписку о выполнении продналога в 48-часовой срок, и по истечении времени продналог будет не выполнен, такие села будут объявлены врагами Советской власти. Половина заложников будет судима, вплоть до применения высшей меры наказания - расстрела, после чего будет взята новая группа. Все наличие зерно-хлеба и зерно-фуража, не придерживаясь цифр причитающегося продналога, в хозяйствах, на коих будет распространена коллективная ответственность, будет конфисковано. Голод 1921-1923 років в Україні: Збірник документів і матеріалів.- К.: Наукова думка, 1993. - С. 51. Чим були викликані описані методи хлібозаготівель після оголошення нової економічної політики?
Суть НЕПу – перехід до соціалізму через державний капіталізм в умовах пролетарської держави з допущенням в усі сфери виробництва товарно – грошових відносин
Воєнний комунізм Н Е П Соціальні * «Споживчийкомунізм» *Військовийкомунізмбувзумовленийпотребамивійськовогочасу *Зниженнядоходунаселення. *Незадоволеннянаселення Економічні Необхідністьмобілізаціївсіхресурсів *Нестачапродовольства *Дефіцит *Зниженнявиробництва *Зростаннязовнішньоїзаборгованості Політичні *Боротьбазконтрреволюцією *ПрагненняРадянськоївладипротриматисядосвітовоїреволюції *Старіннякерівництва *Відсутністьнеобхіднихреформ *Однопартійнасистема
Воєнний комунізм і НЕП в порівнянні Воєнний комунізм Н Е П Продрозкладка Заборона свободи торгівлі Націоналізація промисловості Централізоване управління економікою Трудова мобілізація Натуральна оплата праці Продподаток Свобода торгівлі Денаціоналізація промисловості Дрібна приватна власність, оренда, концесії Госпрозрахунок на державних підприємствах (трестах) Вільна наймання робочої сили Тарифна оплата праці Грошова реформа
Продрозкладка Продрозкладка - це система державних заходів, здійснена в періоди військового та економічної криз, спрямованих на виконання заготівель сільськогосподарської продукції. Принцип продрозкладки полягав в обов'язковій здачі виробниками державі встановленої («розподілити») норми продуктів за встановленими державою цінами.
Продподаток Продподаток - продовольчий натуральний податок, що стягується з селянських господарств, введений декретом ВЦВК від 21 березня 1921 року замість продрозкадки. Продподаток стягувався «у вигляді процентного або пайового відрахування від вироблених у господарстві продуктів, виходячи з обліку врожаю, числа їдців у господарстві та наявності худоби в ньому». Продподаток встановлювався як прогресивний податок, з посиленням тяжкості обкладання для куркульської частини села. Господарства бідних селян звільнялися від продподатку.
Особливості НЕПу в Україні Запровадження непу пізніше, ніж в Росії Впровадження непу ускладнювався голодом 1921 – 1923 рр. У керівництві КП(б)У було багато противників непу Високі темпи розвитку Зростання життєвого рівня населення Зростання життєвого рівня населення Досвід ринкових відносин
Точки зору на НЕП Ленін - спочатку бачив в НЕП тимчасову міру, але потім заявив, що НЕП - це всерйоз і надовго, а комуністи повинні навчитися торгувати. Після його смерті посилилися противників НЕПу. Частина робітників і комуністів сприймала НЕП як відступ від завоювань революції і прагнули його знищення. Після смерті Леніна більшість членів партії виступало проти НЕП.
Підсумки НЕПу + Збільшилися обсяги с / г; + Відновлені дореволюційні посівні площі до 1923 р.; + Досягнуто довоєнний рівень у тваринництві до 1927р.; + Зростання середніх господарств (60%); + Досягнуто довоєнний рівень в промисловості до 1928р.; + Покращилося матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників становила 93,7% довоєнного рівня). - Нестача промислових товарів; - Збільшення цін - гальмувалось зростання життєвого рівня населення; - Безробіття; - Загострення житлового питання; - Аграрне перенаселення. Позитивні: Негативні
Схожі презентації
Категорії