Презентація на тему:
Нацистський окупаційний режим в Україні

Корюківка 1943: злочин проти людяності Нацистський окупаційний режим в Україні

Окупаційні зони на території України 1.Рейхскомісаріат “Україна” 2. Дистрикт “Галичина” 3. Трансністрія 4. Прифронтова зона

Окупаційний режим  21 червня 1941 p. Гітлер писав у листі до Мусоліні: "Що стосується війни на Сході, дуче, то, звичайно, вона буде сувора. Але ні на мить я не сумніваюся в успіху. Передовсім я сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі спільну базу продовольства на Україні. Вона поставлятиме ресурси, які нам будуть потрібні". А. Гітлер

План «Ост» передбачалося реалізувати після завершення війни. Але Гітлер заявив перед найближчим оточенням про необхідність знищити 30 млн. слов’ян. «Слов’яни повинні працювати на нас, а в разі, якщо вони нам більше не потрібні, нехай умирають... Слід відкинути всі сентиментальні заперечення. Треба управляти цим народом із залізною рішучістю. Кажучи пo-військовому, ми маємо вбивати від трьох до чотирьох мільйонів росіян на рік...». Начальник штабу верховного головнокомандування вермахту фельдмаршал Кейтель (повішений 1946-гоза вироком Міжнародного військового трибуналу) 16 грудня 1942 року видав наказ про боротьбу з партизанами, де підкреслювалося: «тут більше ніж будь-коли, ідеться про те, „бути чи не бути“, „ця боротьба не має нічого спільного з солдатським лицарством чи умовами Женевської конвенції“. Війну проти „бандитів“ на Сході й Балканах слід вести «найжорстокішими методами… щоб узяти гору над цією чумою».

Рух Опору в Україні Рух Опору в Україні був представлений такими політичними течіями: Радянська Націоналістична Польська

Рух Опору в Україні

Радянський партизанський загін

Радянські партизани приймають присягу

Друга половина 1943 р. стала найвищою точкою у розвитку червоного партизанського руху в Україні. Німецьке військо у північній і центральній частині України втримувало контроль лише у містах та вздовж шляхів сполучень. У міру наближення Радянської армії до території України партизанські з'єднання використовувалися для безпосередньої підтримки фронтових операцій. У період його найвищого піднесення партизанські загони і з'єднання налічували понад 50 тис.чол. У цілому ж, через партизанський рух за роки війни пройшло прибл. 180-220 тис.чол.

Хатинь Білоруське село, де спалені живцем 149 жителів, в тому числі 75 дітей.

Lidice (Лідіце) чеське село, де розстріляли 172 чоловіка, а 148 жінок та дітей замордували в концтаборі

Oradour-sur-Glane (Орадур-сюр-Глан ) Французьке містечко, 642 жителі якого були знищені за допомогу Руху Опору

Корюківка українське село, де за допомогу партизанам знищено 6700 мешканців

Село Корюківка - було центром партизанського руху на Чернігівщині. Звідси почали свій шлях Чернігівський партизанський загін, партизанське з’єднання О.Ф. Федорова, тут постійно діяло партійне та комсомольське підпілля. Гітлерівському окупаційному режиму так і не вдалося знищити організований опір силовими методами. Проте, вони з самого початку поклали всю відповідальність за дії антигітлерівського руху саме на мирне населення. 1 березня 1943 р. у Корюківку прибув есесівський каральний загін. Всіх мешканців зганяли в групи по 50-100 чол. у великі будівлі: земельного відділу, церкви, театру, ресторану і там розстрілювали. Одночасно прочісували всі хати й околиці та вбивали тих жителів, хто ослухався наказу прийти з документами на перевірку. Під час нищення знайдених корюківців, карателі ще й палили селище. Очевидці казали, що дим і заграву від пожеж було видно у Щорсі, Сосниці та Холмах. Акцію проведено 1 і 2 березня, а 9 березня карателі поверталися, щоб добити уцілілих та тих, хто повернувся за речами або ж поховати рідних...

Уривок з фільму: «Відроджені з попелу» http://www.youtube.com/watch?v=60Mbx62d8GU

Зупинися!  Де б не був - в Москві, а чи Соренто, Де б не був - в Парижі, чи Варшаві, Зупинися біля монументу - Де в граніт закута вічна слава. Зупинися... Друже, зупинися - Там твої батьки, а може, й діти... Уклонися, низько уклонися Тим, що вічно в серці будуть жити. Не пройди, сучаснику, спокійно, Квіти поклади на ці могили, Кинь прокляття розпроклятим війнам. И тих вшануй, які життя любили. (Автор: Уманець М.) 2013 – визнаний роком вшанування 70-річчя Корюківської трагедії.