Презентація на тему:
Іконопис Галицько - Волинського князівства

Культура Галичини і Волині періоду феодальної роздробленості цікава і своєрідна. Вона характеризується, зокрема, діяльністю “славетного” співака Мітуси, чудового скульптора Авдія, ряду талановитих художників і літописців.

Значне місце в культурі Галицько – Волинського князівства займав іконопис. Він розвивався під впливом київського, який тут високо цінувався.

Найдавніші збережені ікони Галичини відносяться до XIII ст. Безцінною пам’яткою є “Покрова”, що зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва. Київський державний музей українського мистецтва

Унікальною є композиція цієї ікони, що не має прямих паралелей у давньоруському і візантійському мистецтві. На відміну від всіх інших ікон на цю тему в давньогалицькій богородиця зображена з дитиною в лоні, а дугоподібний покрив над нею нагадує завісу, зображену на іконі в константинопольському Влахернському храмі. Влахернський храм

“Покрова”, ХІІІ ст., Галичина Культ “Покрови” асоціювався з ідеєю захисту від зовнішніх ворогів. Цікава іконографічною схемою і кольоровою гамою, галицька ікона дуже недосконала по техніці живопису.

Очевидно, це примітивна копія з оригіналу, що є переробкою влахернської ікони. Наявність такого роду копій свідчить про те, що вже в першій половині ХІІІ ст. станковий живопис став масовим жанром. Станковий живопис – це рід живопису, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Буквально — живопис, створений на станку (мольберті).

З робіт художників високого професійного рівня збереглася ікона Богоматері-Одигітрії кінця ХІІІ-ХІV ст. із Покровської церкви м. Луцька (зберігається в Київському державному музеї українського мистецтва). Назву "Одигітрія” пов'язують як з чудесами прозріння сліпих у образу, так і з походженням ікони з монастиря Одегон. Ікона Богоматері-Одигітрії кінця ХІІІ-ХІV ст.

Галицьке образотворче мистецтво ХІV ст. гідно представляє відома ікона Юрія-змієборця на чорному коні ( зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва). Львівський музей українського мистецтва

Ікона Юрія-змієборця немає нічого зайвого. Ритм ліній і чітко обмежених кольорових плям підпорядкований єдиному художньому задуму: створити образ безстрашного воїна, вірного своєму обов’язку. На ясно-сірому тлі виділяється темний силует коня з вершником і червоний плащ воїна. Надзвичайне сполучення динамізму і гармонійної врівноваженості окремих елементів композиції говорить про майстерність художника.

Ікона Юрія-змієборця, ХІV ст., Галичина

Пам’яткам Галицько-Волинського князівства властива індивідуальна манера окремих майстрів, лаконізм і цілісність композиції, стриманість колориту й одночасно вміння користуватися кольоровими контрастами, емоційна насиченість образу-символу.