Презентація на тему:
Відкритий доступ до наукових публікацій

Кудрицька Надія Іванівна м.Київ 2010р. Відкритий доступ до наукових публікацій

Зміна системи наукових комунікацій Початок 90-х р. ХХ століття – необхідність радикальних змін в сфері наукових комунікацій визнається вже усіма. Дискутуються лише окремі питання щодо природи змін, які повинні відбутися. Зростаючі темпи отримання важливих наукових результатів в різних науках (передусім, в фізиці, біології, інформатиці), вимагають більш оперативного їх розповсюдження для наукової спільноти (ніж це було можливим через традиційні журнальні публікації). Повсякчасне розповсюдження швидкодіючих обчислювальних мереж та персональних комп'ютерів у розповсюдженні наукових результатів.

Відкритий доступ «Криза серіальних видань» - зростання цін на передплату журналів при відносно незмінних бюджетах бібліотек (зростання цін на журнали вище, ніж рівень інфляції). Альтернатива традиційним журнальним публікаціям.

Відкритий доступ Відкритий доступ - вільний, оперативний та стабільний доступ до повних текстів наукових матеріалів через мережу Інтернет. Відсутність будь-яких обмежень на використання матеріалів за національними, географічними чи відомчими ознаками.

З історії відкритого доступу 1991-1992 рр. – американський фізик Поль Гінспарг створює електронний архів препринтів з вільним доступом для фізиків; 1994 р. – Стефан Харнад (США) – започатковує ідею “самоархівування в Інтернеті” – розміщення власних робіт на сайтах. 1996-1999рр. – вчені США підхопили ідею С. Харнада. Започатковано самоархівування, як альтернатива публікаціям в наукових виданнях; 1999р. – Американська асоціація наукових бібліотек створює SPARC - Коаліцію наукових і освітніх публікацій та ресурсів; 1999р. – Національний науковий фонд США фінансує проект “Ініціатива відкритих архівів” (Open Archives Initiative);

З історії відкритого доступу 1999-2001рр. – створено перші системи відкритого доступу: E-biomed, Pubmed Central, Public Library of Science та ін.; 2002 - Будапештська ініціатива Відкритого доступу (BOAI) - ліквідувати бар'єри на шляху до відкритого доступу. Рекомендовано дві стратегії відкритого доступу: самоархівування та створення журналів вільного доступу; 2002р. – розроблено основний протокол відкритого доступу – OAI-PMH (The Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting).

З історії відкритого доступу 2003 р. - Берлінська декларація, підтримує та розширює ініціативи відкритого доступу - забезпечити визнання публікацій вчених і дослідників, розміщених у відкритому доступі та ін; 2004р. – початок роботи системи відкритого доступу (DOAJ) у бібліотеці шведського університету м. Лунд та представлення в ній понад 2500 назв наукових журналів;

Позиція держав Шотландія – Стратегія Відкритого Доступу Робочої групи по розробці Шотландської стратегії з наукової інформації, 2004. Італія - 32 ректори італійських університетів підписують Берлінську декларацію та публікують Messina Declaration (Мессіна, Італія) 2004. Австралія – Ухвала по відкритому доступу Австралійського Комітету з Інфраструктури Дослідницької Інформації (Australian Research Information Infrastructure Committee (ARIIC), 2004.

Позиція держав Великобританія - Комітет з Науки і Техніки Палати общин парламенту Об'єднаного Королівства рекомендує всім університетам країни створити інституційні репозитарії, а науковцям депонувати копії своїх статей в репозитарії протягом місяця після публікації, 2004. Канада – обов'язкове самоархівування, рекомендовано Науковою Радою Канади з Суспільних і Гуманітарних Наук (SSHRC) та Канадською Асоціацією Наукових Бібліотек (CARL), 2004.

Позиція держав США - Національний інститут здоров'я (NIH): статті, написані в результаті грантових досліджень повинні обов'язково депонуватись в PubMed Central (PMC) відразу після публікації. Якщо NIH хоч би частково платить за публікацію статті, то доступ відкривається відразу, якщо ні - через 6 місяців після публікації, 2005. (На сьогодні - 2 058 812 записів). Національна Наукова Фундація США - виділила до $12 млн. на гранти в підтримку досліджень, пов'язаних з загальнодержавним і відкритим доступом до інформації, 2006.

Позиція держав Німеччина - Дослідницька Фундація Німеччини (Deutsche Forschungsgemeinschaft - DFG) оголосила про підтримку ідеї Відкритого доступу і Берлінської Декларації (у розробці якої DFGпринимал участь), 2005. Швеція – Рада Швеції з Науки приєднується до OAI з вимогою: у короткі терміни обнародувати результати досліджень, що фінансуються державою, через університетські архіви або інші бази даних, 2005. 2008р. - Рекомендації Асоціації Європейських Університетів та ін.

Позиція держав - Україна Ухвала ВР України “Про Рекомендацію парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні”, 2005. Постанова Президії НАН України №96 від05.04.06р. “Про організацію мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень”, 2006.

Позиція держав - Україна Закон України “Про Основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.”, 2007. Наказ ВАК України №436/311 від 07.07.08р. “Про затвердження Порядку передавання електронних копій друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського”, з метою забезпечення збереження видань та їх надання в загальний доступ в режимі on-line.

Рекомендації Асоціації Європейських Університетів, 2008 Університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (в т.ч. через статті) для ширшого їх розповсюдження, максимізації їхнього бачення, доступності та наукового впливу. Для досягнення цього найкращим є створення інституційного репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії. Університетські керівники мають вимагати від дослідників самоархівування їх наукових публікацій.

Два шляхи Відкритого доступу “Зелений” (the green road) - Репозитарії (архіви) відкритого доступу. Самоархівування наукових публікацій вченими на власних чи інституційних веб-сайтах. Архівування не виключає публікацію цих же статей в комерційних цілях. “Золотий” (the golden road) - Журнали відкритого доступу. Публікація статей в електронних журналах відкритого доступу.

Інституційний репозитарій (архів) Цифрова колекція, зібрання і збереження інтелектуальних продуктів – наукових статей, електронних версій тез, авторефератів, дисертацій, тощо, одного або декількох університетських співтовариств; Набір сервісів, які університет пропонує членам свого співтовариства для управління і розповсюдження цифрових матеріалів створених інституцією або членами її співтовариства (Clifford Lynch. Essential infrastructure for scholarship in the digital age) .

Програмно-технічне забезпечення архівів/репозитаріїв відкритого доступу Програмне забезпечення: DSpace (розробка Масачусетського інституту технологій, за участі компанії Hewlett-Packard (HP), США) (http://www.dspase.org/) Eprints – розробка університету Саутхемптона, Великобританія; CDSware - розробка Центру ядерних досліджень, Швейцарія. Сервер (бажано окремий).

Метадані Метадані - це “дані про дані” чи “інформація про інформацію”, іншими словами, опис інформаційного ресурсу; Ініціатива Відкритих Архівів (OAI-PMH) розробила загальні коди для тегів метаданих (наприклад, "дата", "автор", "назва", "журнал" тощо);  Термін “метадані”  це - і бібліографічний опис книги чи статті, і анотація, книжкова рецензія тощо; Опис кожного ресурсу, який розміщується в Інтернеті, подається з набором метаданих у певній послідовності.

Інституційні репозитарії (відкриті архіви) Повнотекстові документи можуть мати різні формати й бути розміщеними в різних місцях, але якщо вони використовують однакові теги для метаданих, вони стають «інтероперабельними". Пошукові машини можуть збирати ці метадані ("harvest"), крім того, в усіх цих документах може здійснюватися пошук так само, як би вони знаходились в ОДНІЙ ГЛОБАЛЬНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ КОЛЕКЦІЇ доступній для всіх

Міжнародні пошукові системи (ґарвестери) Мета створення - сприяння розвитку відкритого доступу до наукових публікацій шляхом надання своєчасної інформації про зростання і статус архівів в усьому світі. ROAR - розміщується в Університеті Саутгемптона (Великобританія), є частиною EPrints.org мережі. OpenDOAR - розроблений і підтримується Ноттінгемським університетом (Великобританія) та Університетом Лунда (Швеція). Ranking web of word (Рейтинг електронних архівів світу) –створено з ініціативи Cybermetrics Lab, найбільшого державного органу досліджень в Іспанії. CSIC є одним з перших основних науково-дослідних організацій в Європі http://www.webometrics.info/

Кількість зареєстрованих репозитаріїв по континентах (на 19.04.11р.) Всього: 1934 репозитарії з них: Європа – 733 (46,5%) Північна Америка – 323 (20,5%) 23,9% Азія –298 (18,9%) Південна Америка – 106 (6,7%) та ін.

Кількість репозитаріїв по країнах США – 390 (22%) Великобританія – 188 (9,7%) Німеччина – 145 (7%) Японія – 133 (6,9%) Іспанія - 71 Росія - 34 Україна -22

Динаміка зростання репозитаріїв у світі На початок: 2006р.- 300; 2008р.- 900; 2010р.-1500; 2011р.-1800; квітень 2011р. -1934.

Кількість репозитаріїв зареєстрованих у міжнародному ґарвестері ROAR та довіднику OpenDOAR по країнам на 23.11.2010р. на 19.04.11р США 315 390 Великобританія 145 188 Німеччина 111 145 Іспанія 55 71 Росія 34 34 Україна 16 22 Білорусь 1

Представлення документів в репозитаріях за змістом Статті в наукових журналах та збірниках Препринти Матеріали конференцій Книги Мультимедіа та аудіо-візуальні матеріали Інші спеціальні ресурси Бібліографічна та реферативна література Патенти Програми

Використання програмного забезпечення

Топ - репозитарії світового рівня за версією Ranking web of word (на 19.04.11р.) http://repositories.webometrics.info/ Smithsonian / NASA Astrophysics Data System. CERN Document Server. Університет досліджень Кіото. Електронний архів. Національний університет Тайваню. Репозитарій. Університет Хоккайдо. Збірник наукових та наукових робіт. HAL наук De L'Homme та ін "Сосьєте де-ла-.. Цифрові бібліотеки і архіви у Вірджинському технологічному університеті США. Мічиганський університет Deep Blue. Universitat Autonoma де Барселона Dipòsit. Електронні документи. Університет Твенте. Репозитарій. Університет Квінсленда Espace.

Українські репозитарії в міжнародних реєстрах (OpenDOAR) Зареєстровано 20 репозитаріїв

Система пошуку у відкритих архівах України http://oai.org.ua Система дозволяє проводити централізований пошук у відкритих архівах України. Система підтримується Інститутом програмних систем НАН України та Житомирським державним університетом імені Івана Франка.

Інституційні репозитарії України (на 19.04.2011р.) Житомирський державний університет ім.Івана Франка; Національний університет “Києво-Могилянська академія”; Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Національна бібліотека України ім.В.Вернадського; Донецький національний університет; Донецький національний технічний університет; Технічний університет “КПІ”; Центр гуманітарних досліджень Львів.НУ імені І. Франка; Харківська національна академія міського господарства; Українська академія банківської справи Національного банку України; Львівська політехніка; ДВНЗ “КНЕУ імені Вадима Гетьмана”; Севастопольський національний технічний університет; Хмельницький національний університет; Харківська національна академія міського транспорту; Інститут біології південних морів НАН ; Інститут програмних систем НАНУ; Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та ін.

«Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України» http://www.eliukr.org/

Національний університет “Києво-Могилянська академія” http://library.ukma.kiev.ua/dspace

Інституційний репозитарій Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна http://dspace.univer.kharkov.ua

Інституційний репозитарій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя http://dspace.tstu.edu.ua

Відкритий гуманітарний архів Львівського національного університету імені Івана Франка

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України http://dspace.nbuv.gov.ua:8080/dspace/

Кількість документів представлених у інституційних репозитаріях України (на 19.04.11р.) Національна бібліотека України імені В.Вернадського -17136 записи; Харківська академія міського господарства – 11072; “Львівська політехніка” – 7361; Львівський національний університет імені Івана Франка –2754; Севастопольський національний технічний університет – 2610; Житомирський державний університет – 1787; Інститут біології південних морів НАНУ – 1 617; Харківський національний університет ім.В.Каразіна – 2054; “Києво-Могилянська академія” – 723; “КПІ” – 528, та ін.

Етапи впровадження інституційного репозитарію (архіву) в ДВНЗ “КНЕУ ім.Вадима Гетьмана” Вивчення досвіду інших університетів і інституцій; Визначення цілей і задач; Визначення загальних принципів і політики роботи; Вибір і встановлення програмного та технічного забезпечення; Розробка правового поля та методології роботи; Популяризація сервісу серед науковців: тренінги, навчання, тощо; Розповсюдження матеріалів інформаційного характеру; Внесення публікацій в ІР.

Ухвала Вченої ради ДВНЗ “КНЕУ імені Вадима Гетьмана” від 26 листопада 2009р.

Ухвала Вченої ради від 30.09.2010р. “Про інституційний репозитарій ДВНЗ “КНЕУ імені Вадима Гетьмана”

Положення про інституційний репозитарій

Зразок авторського договору

Наказ №672 від 08.10.10р. Про створення інституційного репозитарію ДВНЗ “КНЕУ ім.Вадима Гетьмана

Загальний вигляд iRKNEU

Самоархівування та архівування за дорученням Автор підписує авторський договір (один на всі подальші роботи) та передає для затвердження до сектору підтримки інституційного репозитарію (кімн.403, бібліотека). Автор надає до бібліотеки свою роботу у будь-якому електронному форматі. Додатково подає супровідну інформацію окремим файлом у DOC-форматі, анотацію, якщо вона є, та ключові слова українською та англійською мовами чи Автор реєструється у електронному архіві, а далі самостійно розміщує там свої наукові праці.

Що можна архівувати? Електронні версії публікацій: Статті; Монографії; Методичні та навчальні матеріали, підручники; Матеріали конференцій; Презентації; Дисертації та автореферати дисертацій; Наукові звіти; Бібліографічні видання, тощо.

Супровідна інформація включає: Бібліографічну інформацію (обов'язкові метадані) про публікацію (автор, назва, вихідні дані тощо); файл з повним текстом. Передача файлів Безпосередньо автором на носієві: USB Flash-накопичувачі; компакт-диску. E-mail: adminirkneu@kneu.kiev.ua

Поширені відповіді на питання Обмежень за кількістю робіт немає; Обмеження за об’ємом документу становить 500 Мб; На початковому етапі роботи репозитарію розміщуються лише постпринти; Постпринт - (post-print) – документ, що пройшов редакторську правку, процедуру реферування і офіційно опублікований (Положення про інституційний репозитарій).

Підсумки переваг відкритого доступу Вільне використання інформації для досліджень, навчання та ін.; Швидке розповсюдження наукових досліджень; Необмежений доступ; Безкоштовний онлайновий доступ до наукових видань; За автором зберігається право контролювати власні роботи; Обов'язкове посилання на автора при використанні твору чи цитуванні. Обмін знаннями та досягненнями; Ефективність використання; Зростання аудиторії користувачів.

Переваги для університету Накопичення, збереження, довготривалий та постійний доступ до робіт науковців; Збільшення цитування вчених; Розповсюдження, представлення і просування досліджень, збільшення кількості запитів до досліджень факультетів, співробітників, студентів; Реформування системи наукової комунікації університету; Інтеграція до глобальних наукових баз даних.

Переваги для науковців Науковий авторитет - розповсюдження та вплив їх праць; ІР забезпечує доступність і підвищення запитів на індивідуальні дослідження; ІР зобов'язується зберігати е-матеріали для тривалого доступу і використання; Повнотекстовий пошук; Розміщуючи свої матеріали в ІР, зберігаються авторські права.

Основні проблеми Реальною проблемою є не створення та обслуговування репозитарію, а наповнення його цільовим контентом! Підозри вчених стосовно “контролю” за якістю публікацій; Дискусії з питань інтелектуальної власності; Дискусії з обов'язковості самоархівування.

Сектор підтримки інституційного репозитарію Бібліотека, 4-й поверх, кім. 403 (вул. Дегтярівська, 49-г).   Нужненко Сергій Анатолійович Ткаченко Тамара Олександрівна Контактні телефони:   503-84-46, вн.64-83

Додаткова інформація про відкритий доступ Будапештська ініціатива відкритого доступу (ВОАІ): http://www.soros.org/openaccess/ru/index.shtml Електронний Архів з фізичних наук (CША) (arXiv): http://www.arxiv.org / Директорія журналів відкритого доступу (DOAJ): http://www.doaj.org/ Директорія репозитаріїв відкритого доступу (OpenDOAR): http://opendoar.org/ Реєстр репозитаріїв відкритого доступу (Registry of Open Access Repositories, ROAR): http://roar.eprints.org/ Система пошуку у відкритих архівах (Україна): http://oai.org.ua

Список використаних джерел: Будапештская инициатива [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.soros.org/openaccess/ru/index.shtml Вопросы и ответы о самоархивировании : пер. на рус. язык Князева С., доб. Паринов С. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://socionet.ru/docs/self-archiving-FAQ-ru.htm Захарова, Г. М. Интернет-технологии:открытый доступ и самоархивирование [Текст] / Г. М. Захарова // Научные и техничесике библиотеки . – 2006. - № 4. - С. 56 - 58. Линден, И. Л. Открытый доступ : "зеленый путь" и "золотой путь" [Текст] / И. Л. Линден, Ф. Ч. Линден // Научные и технические библиотеки. - 2009. - № 7. - С. 30-44. Московкин, В. Гибридные журналы открытого доступа [Текст ] / В. М. Московкин // Научно-техническая информация. Сер. 1. Организация и методика информационной работы. - 2008. - N 11. - С. 22-25. Московкин , В. М. Институциональные политики открытого доступа к результатам научных исследований / В. М. Московкин // Научно-техническая информация. Сер. 1. Организация и методика информационной работы. - 2008. - N 12. - С. 7 - 11. Про Рекомендації парламетських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні : Пост. Верховної Ради України від 01. 12. 2005 р. № 3175-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 15. – С. 604.

Список використаних джерел Робота з інституційним репозитарієм ELARTU: Методичні рекомендації / О. К. Шкодзінський, Г. Я. Онисько, С. О.Костишин, С. О. Дубик, С. О. Войт . – Тернопіль : ТДТУ, 2009. – Режим доступу: http://dspace.tstu.edu.ua/bitstream/123456789/223/7/Manual_Working_with_ELARTU_Institutional_Repository_2009.pdf Создание научных архивов с помощью системы Eprints / А. В. Новицкий, К. А. Кудим, В. А. Резниченко, Г. Ю. Проскудина // Проблеми програмування. – 2007 . - №1 - С. 46 – 59. - Режим доступу : http://eprints.isofts.kiev.ua/157/ Статьи и публикации об открытом доступе на русском языке [Електронний ресурс]. - http://www.eifl.net/stati-i-publikatsii-ob-otkrytom-dostupe-na-russk-0 Ярошенко Т.О. Наукова інформація у відкритому доступі : нові моделі комунікації в інформаційному суспільстві [Текст] // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2006. - №4. - С. 80-87. Institutional Repositories : Staff and Skills Set / Mary Robinson .- 2008.- Режим доступу: http://plip.eifl.net:8080/eifl-oa/training/readingr/31 Що таке «відкритий доступ»? Рух європейських університетів за відкритий доступ : Методичні вказівки / О. К. Шкодзінський, Г. Я. Онисько, С. О. Костишин – Тернопіль : ТДТУ, 2009. – Режим доступу : http://dspace.tstu.edu.ua/handle/123456789/224