Презентація на тему:
Жук Андрій Ілліч

Жук Андрій Ілліч Псевдоніми : Андрієнко; Ільченко; Вовчанський; Хрущ; Беволит; Критський.

український громадсько-політичний діяч; дипломат; публіцист; один з провідних діячів Української Центральної Ради; науковець; кооператор; геополітик.

Був членом місцевого українського гуртка, яким керували Микола Порш і О. Кірст  Від 1898-го канцелярист Лубенської повітової земської управи. Під впливом С.Андрієвського, В.Шемета, В.Леонтовича, родини Яновських активно включився в український рух. 

З 1901 почав друкуватися, перша публікація з'явилася в «Літературно-науковому вістнику» В тому ж році одержав посаду в Полтавські губернії, начальником якого був О.Русов. Незабаром переїжджає в містечко Білопілля, де за протекцією В.Леонтовича працює урядовцем на залізничній станції. 

1901—1902 як неблагонадійний був взятий до війська, восени 1902 у зв’язку з хворобою комісований. Переїхав до Харкова 1903, намагався створити гурток РУП серед співробітників залізниці. Поширював нелегальну літературу на станції Люботин, був заарештований, у жовтні 1904 попав під амністію й вийшов з харківської в’язниці.  Від 1905 — один з лідерів Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії, член ЦК УСДРП, співробітник друкованих партійних органів«Селянин», «Гасло» та інших.

В подіях революції 1905—1907 брав участь як сільський агітатор разом з одним із засновників РУП Д.Антоновичем. 1906 вдруге заарештований і ув’язнений до київської Лук’янівської тюрми. 1907 разом із членами ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії В.Винниченком і В.Степанківським вийшов з тюрми під грошову заставу родини Юркевичів.

Після звільнення виїхав за кордон — мешкав у Львові, працюючи у РСУК(Ревізійний Союз Українських Кооператив ). Займався публіцистичною діяльністю, співпрацював з газетами соціал-демократичного («Земля і Воля», «Праця») і націонал-демократичного («Діло», «Рада») напряму, редагував журнали («Економіст» і «Самопоміч»). В 1914-1918 роках Андрій Жук — один з засновників і чільних членів Союзу Визволення України, Головної Української Ради, Загальної Української Ради. Деякий час допомагав редагувати ілюстрований український інформаційний місячник французькою мовою, орган СВУ — «La Revue Ukrainienne».

1912р. заснував Український інформаційний комітет, на основі якого з початком Першої світової війни був утворений Союз визволення України (СВУ). У серпні 1914 переїхав до Відня. Згодом член Головної української ради (1914—15),  ЗУР від Наддніпрянської України (1915—16) Боєвої управи УСС (1915—20). Перебував на дипломатичній службі в посольстві Української Держави, згодом УНР, у Відні та радник МЗС УНР. Був одним з співробітників Симона Петлюри.

З 1930 р. відійшов від активної політики, жив у Львові, керував статистичним бюро Ревізійного союзу українських кооперативів, редагував часописи «Хортиця» і «Крайова Кооперація». Автор численних статей з суспільно-політичних і економічних проблем. Помер 3 вересня 1968 році

У листі до В.Липинського від 5 березня 1920 р. він писав:   “Я уважаю, що в теперішнім моменті рятування нашої національної справи треба підпорядкувати під більшовизм. І хай се починають робити ті люди, які можуть говорити з більшовиками спільною мовою”. А.Жук був демократом й людиною лівих поглядів. Стаючи на шлях реальної політики, А.Жук пропонував шукати порозуміння з більшовиками, був проти польської орієнтації С.Петлюри.

Дякую за увагу!