Презентація на тему:
Основи комп'ютерних систем

Розділ 3 Основи комп'ютерних систем Інформатика 9 клас Частина 2

Внесок вітчизняних вчених у розвиток ЕОМ Сергій Олексійович Лебедєв Віктор Михайлович Глушков

Мала електронна лічильна машина "МЭСМ" (Київ, 1948-1951) Перша на Євразійському континенті електронна обчислювальна машина. Створена в Інституті електротехніки Академії наук України під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва. Реалізована на 3500 тріодах і 2500 діодах, займала приміщення 60 м2, споживала з електромережі 25 кВт. У 1952-1953 роках "МЭСМ" була найбільш швидкодіючою (3 тис. операцій у хвилину) і практично єдиною в Європі машиною, що знаходилась у постійній експлуатації.

Історія обчислювальної техніки Перша мiнi ЕОМ в Українi "УПО-1" (пристрiй первинної обробки даних у вимiрювальних системах). Розроблювачi: Iнститут кiбернетики АН України та Житомирський завод "Измеритель". Керiвник робiт Б.М.Малиновський. Виконавцi: В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко, спiвробiтники Житомирського заводу "Измеритель". 1972 р. Перший комп’ютер був завдовжки з чотири автобуса і звався «Колосс». Його збудовано в Англії й почав роботу він у 1943 році. У той час про нього знали дуже мало людей, бо одне з його найперших завдань полягало у розшифруванні секретних кодів під час війни.

У розвитку ЕОМ існує своєрідна періодизація: прийнято говорити про покоління ЕОМ Перше покоління (1945 р. – середина 50-х років) – це машини з швидкодією 10 – 20 тис. операцій в секунду (ІВМ, "БЭСМ-1,-2", "Мінськ - 1, -12", М – 20, "Урал – 2, - 4"). Характерні риси ЕОМ першого покоління: громізкість; велике споживання енергії; низька швидкодія; елементна база – електронні лампи; розділення пам`яті машини на швидкодіючу оперативну обмеженого обсягу на магнітних осередях та повільнодіючу неоперативну значно більшого обсягу на магнітних барабанах; уведення даних із перфострічок та перфокарт.

Покоління ЕОМ Першим кроком до зменшення розмірів ЕОМ став винахід транзисторів – мініатюрних пристроїв, що замінили електронні лампи. Транзистори виготовлялися кожен окремо, і, збираючи, їх треба було об`єднати і запаяти. У 1958 році Джек Кілбі придумав, як на одній пластині напівпровідника отримати декілька транзисторів. У 1959 році Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Інтел) винайшов більш досконалий метод, який дозволяв не тільки розмістити на одній пластині потрібні транзистори, але й відповідно їх об`єднати. Ці електронні схеми отримали назву інтегральних схем, або чіпів. Друге покоління (50-ті–60-ті роки ХХ століття) – це ЕОМ на базі дискретних напівпровідників з швидкодією в декілька сотень тис. операцій в секунду ("ATLAS" виробництво Англії, "Streth" – США, "БЭСМ-6", "Наири", "Наири - 2", "Промінь", "Урал – 11" - СРСР). Зменшилися розміри машин, споживання енергії, поліпшилася структура.

Покоління ЕОМ Комп`ютери третього покоління (середина 60-х – початок 70-х років ХХ століття) працювали зі швидкодією в декілька мільйонів операцій за секунду. Це досягалося застосуванням у них інтегральних схем. У складі цих ЕОМ з`явилися пристрої (вони отримали назву каналів), які забезпечували обмін даними між оперативною пам`яттю та іншими блоками ЕОМ. Представниками цих ЕОМ були комп`ютери типу ІВМ – 360 та ЄС "Ряд – 1".

Покоління ЕОМ У 1970 році фірма Інтел почала продавати інтегральні схеми пам`яті. У цьому ж році була сконструйована інтегральна схема, аналогічна за своїми функціями центральному процесорові великої ЕОМ, яку назвали мікропроцесором. Перший комп`ютер ІВМ РС був запропонований користувачам у 1981 році. Він вигідно відрізнявся від усіх попередників тим, що будувався за принципом відкритої архітектури. Тобто фірма зробила його не єдиною системою, як раніше, а забезпечила можливість його збирання аналогічно до дитячого конструктора. Одначе, саме це досягнення й не дало можливості фірмі ІВМ користуватися результатами власного успіху. Фірма ІВМ розраховувала, що відкритість архітектури дозволить незалежним виробникам розробляти різні додаткові пристрої, завдяки чому зросте популярність комп`ютера. Але відразу ж з`явилося багато виробників більш дешевших комплектуючих, повністю аналогічних тим, які застосовувалися в комп`ютері IBM PC. Найбільше виграли користувачі, отримавши можливість збирати комп`ютер на свій розсуд, не обмежуючись досягненнями будь-якої однієї фірми. В ЕОМ четвертого покоління (70-і – початок 80-х років ХХ століття) за рахунок використання великих інтегральних схем швидкодія досягла десятків мільйонів операцій за секунду. Ці ЕОМ мали в своєму складі декілька центральних процесорів, а це забезпечувало одночасне розв'язання декількох завдань (власне, такі ЕОМ уже належали до обчислювальних систем). Представниками цих ЕОМ були комп`ютери типу ІВМ-370 та ЄС "Ряд – 2, - 3".

Покоління ЕОМ Комп`ютери п`ятого покоління (початок 80-х років ХХ сторіччя – по наш час) працюють на надвеликих інтегральних схемах зі швидкодією в сотні мільйонів операцій за секунду. Представниками цих ЕОМ є персональні комп`ютери типу ІВМ РС та типу Macintosh, ІВМ РС – сумісні ПК, міні ЕОМ (DEC, Hewlett – Packard, Sun та ін.), великі ЕОМ (мейнфрейми, найбільшим виробником яких залишається фірма IВM) та супер-ЕОМ (Gray Research, Hitachi тощо). До складу комп`ютерів п`ятого покоління входять різноманітні термінали (дисплеї, сканери, накопичувачі на магнітних та компакт-дисках, лазерні кольорові принтери, апаратні засоби для прискорення процесів тривимірного моделювання, анімації тощо). Опрацювати тему ”Покоління ЕОМ”. Написати реферат, або створити презентацію по темі

Персональні комп'ютери Основні компоненти комп'ютера Центральний процесор Внутрішня пам’ять ШИНА Пристрої введення Пристрої виведення Зовнішня пам'ять

Принципи функціонування комп'ютера Фон-нейманівська машина Система введення Система виведення Пам'ять АЛП Пристрій керування Центральний процесор

Принцип роботи фон-нейманівської машини

Загальний вигляд настільного персонального комп'ютера

Пристрої комп'ютера Класифікація пристроїв комп'ютера

Типи комп'ютерів