Презентація на тему:
НАСЛІДКИ ДЕМОГРАФІЧНИХ ВИКЛИКІВ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

НАСЛІДКИ ДЕМОГРАФІЧНИХ ВИКЛИКІВ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ академік НАН України В.М.Геєць

Теза Із висновків про демографічну ситуацію в Україні та викликів для її економіки одним із основоположних є те, що попереду на 20 років є демографічна яма, яка утворилася внаслідок ненароджених дітей за 20 років незалежності України. Розміри ями сягають чисельності в 5 млн чоловік, оскільки чисельність українців віком до 25 років 2010 року становила 13 млн чоловік проти 18 млн 1990-го. Результатом такого провалу буде не тільки проблема чисельності населення, що веде до його скорочення, а й гальмування економіки, оскільки ресурс праці буде обмеженим. Заміщення його на цей період можливе за рахунок мігрантів (а це пов’язано з відомими проблемами, про що вже йшлося), або через інтенсивне зростання кваліфікації тих, хто буде в найближчі 20 років вступати в працездатний вік і активно працювати. Для цього адекватною має бути перш за все освіта, у тому числі і впродовж усього життя, а також ефективна система соціальних ліфтів, що мотивує населення до підвищення продуктивності праці та підвищення кваліфікації.

Таблиця 1 Тенденції індексу розвитку людського потенціалу: міжнародні порівняння Джерело: Доповідь про розвиток людини за відповідні роки http://hdr.undp.org/en/reports/  Країна 1990 1995 2000 2005 2010 ∆ за період Франція 0,907 0,925 0,938 0,952 0,872 -0,035 США 0,919 0,931 0,942 0,951 0,902 -0,017 Німеччина 0,89 0,913 0,928 0,935 0,885 -0,005 Чеська Республіка 0,845 0,854 0,866 0,891 0,841 -0,004 Угорщина 0,813 0,817 0,845 0,874 0,805 -0,008 Польща 0,806 0,822 0,852 0,87 0,795 -0,011 Бєларусь 0,79 0,755 0,778 0,804 0,732 -0,058 Російська Федерація 0,815 0,771 0,782 0,802 0,719 -0,096 Україна 0,809 0,756 0,761 0,788 0,71 -0,099 Китай 0,634 0,691 0,732 0,777 0,663 0,029 Індія 0,521 0,551 0,578 0,619 0,519 -0,002

Таблиця 2 Пріоритетність витрат, % ВВП Джерело: Доповідь про розвиток людини за відповідні роки http://hdr.undp.org/en/reports/ Рейтинг країни за ІРЛП Країна Державні витрати на охорону здоров'я Державні витрати на освіту Військові витрати Загальне обслуговування боргу 2004 2000-2007 1991 2002-2005 2000-2007 1990 2005 2008 1990 2005 2008 10 Франція 8,2 8,7 5,5 5,9 5,6 3,4 2,5 2,3       12 США 6,9 7,1 5,1 5,9 5,5 5,3 4,1 4,3       22 Німеччина 8,2 8 .. 4,6 4,4 2,8 1,4 1,3       32 Чеська Республіка 6,5 5,8 .. 4,4 4,6 .. 1,8 1,3 3 4,8   36 Угорщина 5,7 5,2 6,1 5,5 5,4 2,8 1,5 1,2 12,8 21,5   37 Польща 4,3 4,6 5,2 5,4 4,9 2,8 1,9 2 1,6 11,2 11,2 64 Бєларусь 4,6 4,9 5,7 6 5,2 1,5 1,2 1,5 .. 2,3 2 67 Російська Федерація 3,7 3,5 3,6 3,6 3,9 12,3 4,1 3,5 .. 5,5 4,1 76 Україна 3,7 4 6,2 6,4 5,3 .. 2,4 2,7 .. 7,1 10,1 81 Китай 1,8 1,9 2,2 1,9 1,9 2,7 2 2 2 1,2 0,8 128 Індія 0,9 1,1 3,7 3,8 3,2 3,2 2,8 2,6 2,6 3 2,7

Таблиця 3 Освіта Джерело: Доповідь про розвиток людини за відповідні роки http://hdr.undp.org/en/reports/ Рейтинг країни за ІРЛП Країна 2001-2009 Доступність освіти Коефіцієнт охоплення початковою освітою, % населення молодшого шкільного віку Коефіцієнт охоплення середньою освітою, % населення середнього шкільного віку Коефіцієнт охоплення вищою освітою, % населення старшого шкільного віку 4 США 91,5 88,2 81,6 10 Німеччина 98,2 … … 14 Франція 98,5 98,3 54,7 28 Чеська Республіка 92,2 … 54,3 36 Угорщина 88,8 90,5 67,2 41 Польща 98,9 87,9 56,9 61 Бєларусь 94,4 86,8 72,8 65 Російська Федерація … … 75 69 Україна 88,9 85 79,4 89 Китай … … 22,1 119 Індія 89,8 … 13,5

Таблиця 4 Державні видатки на вищу освіту, % видатків на галузь Джерело: UIS Data Centre. Країна Рік % видатків Австрія 2007 26,85 Німеччина 2007 24,23 Франція 2007 22,51 Угорщина 2007 18,91 Індія 2006 19,94 Польща 2007 19,20 Швеція 2007 27,81 Україна 2007 28,90

Таблиця 5 Загальний індекс глобального таланту (GTI ) Джерело: Heidrick & Struggles. Mapping Global Talent: Essays and Insights. 2007 Динаміка 2012 Ранг Країна Індекс Ранг Країна Індекс 1 Сполучені Штати Америки 52 1 Сполучені Штати Америки 53 2 Канада 47 2 Сполучене Королівство 48 3 Нідерланди 46 3 Канада 47 4 Сполучене Королівство 46 4 Нідерланди 46 5 Швеція 45 5 Швеція 45 6 Німеччина 43 6 Китай 44 7 Австралія 43 7 Німеччина 44 8 Китай 42 8 Австралія 43 9 Франція 41 9 Франція 43 10 Індія 39 10 Індія 41 11 Іспанія 37 11 Іспанія 37 12 Малайзія 37 12 Малайзія 37 13 Польща 35 13 Корея, Республіка 37 14 Італія 34 14 Японія 36 15 Корея, Республіка 34 15 Польща 35 16 Японія 34 16 Італія 34 17 Аргентина 34 17 Україна 34 18 Російська Федерація 33 18 Російська Федерація 34 19 Україна 33 19 Мексика 33 20 Греція 32 20 Греція 32 21 Мексика 31 21 Аргентина 32 22 Таїланд 31 22 Таїланд 30 23 Бразилія 30 23 Південна Африка 30 24 Південна Африка 29 24 Єгипет 29 25 Єгипет 29 25 Бразилія 29 26 Туреччина 27 26 Туреччина 29 27 Нігерія 25 27 Саудівська Аравія 26 28 Саудівська Аравія 23 28 Нігерія 23 29 Індонезія 23 29 Індонезія 22 30 Іран 21 30 Іран 21

Таблиця 6 Схильність до залучення таланту Джерело: Heidrick & Struggles. Mapping Global Talent: Essays and Insights. 2007 Динаміка 2012 Ранг Країна Індекс Ранг Країна Індекс 1 Сполучені Штати Америки 39 1 Сполучені Штати Америки 41 2 Швеція 37 2 Франція 35 3 Канада 36 3 Канада 35 4 Німеччина 35 4 Німеччина 34 5 Франція 35 5 Австралія 33 6 Австралія 34 6 Сполучене Королівство 33 7 Сполучене Королівство 33 7 Швеція 32 8 Іспанія 31 8 Іспанія 31 9 Нідерланди 31 9 Італія 30 10 Італія 30 10 Нідерланди 29 11 Польща 29 11 Японія 28 12 Греція 26 12 Малайзія 27 13 Аргентина 25 13 Індія 27 14 Японія 25 14 Корея, Республіка 27 15 Корея, Республіка 23 15 Греція 26 16 Малайзія 23 16 Польща 24 17 Індія 23 17 Аргентина 24 18 Єгипет 23 18 Мексика 24 19 Російська Федерація 20 19 Російська Федерація 23 20 Мексика 20 20 Саудівська Аравія 22 21 Бразилія 19 21 Туреччина 22 22 Іран 19 22 Єгипет 22 23 Саудівська Аравія 19 23 Україна 21 24 Туреччина 17 24 Бразилія 20 25 Нігерія 16 25 Таїланд 18 26 Китай 16 26 Китай 18 27 Україна 15 27 Іран 17 28 Індонезія 15 28 Нігерія 17 29 Таїланд 14 29 Індонезія 14 30 Південна Африка 11 30 Південна Африка 11

Таблиця 7 Оцініть теперішній стан системи освіти в країні (0 – дуже поганий, 10 – дуже добрий) Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2009 2005 2007 2009 2005 2007 2009 Австрія 2167 2405 - 5,60 5,70 - 2,26 2,26 - Бельгія 1735 1798 1743 6,36 6,59 6,57 2,13 2,04 1,97 Болгарія - 1400 1957 - 3,57 3,88 - 2,58 2,40 Велика Британія 1843 2394 2290 5,56 5,56 5,75 2,05 2,12 2,10 Греція 2182 - 2032 5,09 - 3,60 2,26 - 2,21 Данія 1433 1505 1565 7,32 7,57 7,47 1,81 1,73 1,80 Естонія 1814 1517 1586 5,55 5,38 5,86 2,13 2,31 2,12 Ізраїль - - 2443 - - 3,88 - - 2,45 Ірландія 2248 1800 - 6,92 6,76 - 2,17 2,17 - Ісландія 561 - - 6,85 - - 1,90 - - Іспанія 1571 1875 2411 5,28 5,20 5,23 2,11 2,09 2,02 Кіпр - 995 1148 - 6,35 5,76 - 2,04 2,01 Латвія - 1960 1896 - 4,64 4,62 - 2,33 2,31 Люксембург 1493 - - 5,38 - - 2,43 - - Нідерланди 1750 1889 1701 5,89 5,78 5,79 1,67 1,72 1,79 Німеччина 2762 2916 2634 4,26 4,46 4,49 2,17 2,18 2,18 Норвегія 1736 1750 1532 6,38 6,42 6,32 1,80 1,76 1,82 Польща 1615 1721 1522 5,15 5,25 5,64 2,28 2,34 2,18

Продовження табл. 7 Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2009 2005 2007 2009 2005 2007 2009 Португалія 1958 2222 2233 3,89 4,20 3,97 1,98 1,96 2,02 Росія - 2437 2371 - 4,27 4,54 - 2,41 2,39 Румунія - 2139 2046 - 4,92 4,53 - 2,61 2,78 Словаччина 737 1766 1720 5,13 5,64 5,35 2,30 2,22 2,36 Словенія 1348 1476 1215 5,03 5,31 5,56 2,24 2,26 2,23 Туреччина - - 2327 - - 5,19 - - 2,97 Угорщина 1398 1518 1386 4,49 4,31 4,57 2,28 2,38 2,45 Україна 1906 2002 1706 4,10 4,06 3,88 2,21 2,39 2,39 Фінляндія 1989 1896 2175 7,94 7,94 7,72 1,32 1,36 1,48 Франція 1772 1986 2051 4,95 5,00 5,02 2,15 2,14 2,09 Хорватія - - 1395 - - 5,18 - - 2,21 Чеська Республіка 2853 - 1933 6,33 - 6,40 2,03 - 2,19 Швейцарія 2018 1804 1706 6,19 6,30 6,54 2,05 2,01 1,95 Швеція 1853 1927 1746 5,53 5,64 5,69 2,11 2,05 2,00

Таблиця 8 Підготовка кадрів за освітніми напрямами у 2008 р. (частка випускників у загальній чисельності) Джерело: http://data.un.org/Data.aspx?d=UNESCO&f=series%3aE_56. Країна Дослідження Інженерія. Виробництво. Промисловість Соціальні науки. Бізнес. Право Білорусь 1,61 18,65 32,28 Франція 16,03 23,50 62,35 Угорщина 6,53 8,46 45,49 Польща 7,72 8,54 42,82 Росія 10,01 37,23 79,83 Україна 4,40 24,43 53,91 Німеччина 16,59 16,64 29,53

Відсоток компаній, які вказують на знання та навички наявних працівників, як одну з основних перешкод для функціонування та розвитку компаній, 2005 р. Джерело: ЄБРР – Світовий банк: Обстеження умов ведення бізнесу та ефективності роботи підприємств, 2005 р.; розрахунки працівників Світового банку. Дефіцит знань і навичок працівників частіше розглядається як серйозна перешкода для бізнесу в Україні, ніж в інших країнах регіону.

Підготовка фахівців в Україні за окремими напрямами на початок 2009/2010 н.р.

Таблиця 9 Частка зайнятих в Україні, які працюють за отриманим фахом, 2009 р. (дані обстеження домогосподарств з питань економічної активності), % Фізичні, математичні та технічні науки 29,9 Медичні науки 54,7 Викладачі 60,9 Галузі прикладних наук та техніки 19,2 Біологія, агрономія та медицина 60,7 Службовці, пов‘язані з інформацією 32,2 Металургія та машинобудування професій 48,9

Таблиця 10 Відсоток працівників (всі підприємства), що беруть участь в курсах підвищення кваліфікації Країна 2005 рік Болгарія 15 Чеська Республіка 59 Німеччина 30 Франція 46 Латвія 15 Угорщина 16 Польща 21 Швеція 46 Україна 5

Таблиця 11 Кількість студентів з країн колишнього СРСР, зарахованих у заклади третинної (вищої) освіти у країнах Європи – членах OECР, за країною походження і країною призначення, 2008 р. Країна призначення Країна походження Вірменія Азербайджан Білорусь Естонія Грузія Казахстан Киргизстан Латвія Литва Молдова Російська Федерація Таджикистан Туркменистан Україна Узбекистан Країни Європи – члени OECР Австрія 1 49 47 141 50 143 51 57 62 94 100 588 4 7 707 42 Бельгія 2 87 19 70 17 36 93 44 24 39 42 575 n 1 184 87 Чеська Республіка 52 36 355 3 54 332 42 9 11 79 1405 13 6 907 147 Данія 18 8 56 220 13 14 3 239 490 24 386 3 1 225 70 Фінляндія 11 6 25 681 6 27 9 61 99 11 1291 2 n 115 15 Франція 482 164 517 128 409 200 101 165 237 794 3347 28 11 1307 126 Німеччина 3 422 445 2096 691 2705 989 527 848 1577 794 12501 76 78 8787 853 Греція 154 4 n 8 182 37 6 6 3 98 351 n n 252 26 Угорщина 5 18 14 10 25 18 4 5 4 37 204 n n 1372 5 Ісландія n n n 10 n 5 n 11 22 2 24 n n 6 n Ірландія 4 1 n 12 13 4 11 n 18 40 8 75 n 1 14 n Італія 40 20 259 51 74 36 11 66 199 685 949 2 1 737 45 Нідерланди 3 24 29 67 65 32 35 9 125 107 25 450 2 5 220 17

Продовження табл. 11 1 Без програм В третинного типу (tertiary-type B programmes). 2 Без даних по освіті для соціального прогресу (for social advancement education). 3 Без програм передового дослідження (advanced research programmes). 4 Без студентів, що навчаються за неповною програмою. Джерело: Education at a Glance 2010: OECD Indicators. http://statlinks.oecdcode.org/962010071P1G019.XLS Країна призначення Країна походження Вірменія Азербайджан Білорусь Естонія Грузія Казахстан Киргизстан Латвія Литва Молдова Російська Федерація Таджикистан Туркменистан Україна Узбекистан Норвегія 8 22 84 77 9 19 7 95 166 24 868 6 1 203 7 Польща 88 25 1922 12 50 426 13 50 543 89 459 3 20 2877 56 Португалія n 1 10 3 1 3 n 5 8 68 96 n n 127 n Словаччина 7 2 9 n 3 2 4 1 n 5 64 4 1 105 6 Іспанія 126 3 99 81 56 18 9 20 92 152 817 2 1 606 8 Швеція 29 30 120 237 29 26 19 135 196 22 583 8 3 241 61 Швейцарія 54 19 72 24 44 32 21 53 64 55 757 2 3 268 31 Сполучене Королівство 54 178 156 658 173 1178 70 1145 1968 76 2646 53 46 495 131 Всього у країнах Європи – членах OECР 1711 1076 6084 3039 4048 3552 956 3143 5959 3190 28435 208 186 19755 1733 Всьго у країнах ОЕСР 2184 3506 6816 3355 4698 6156 1949 3642 6592 4002 37241 770 1921 23059 2938 Всього у країнах призначення – не членах ОЕСР 3886 3069 16974 1123 6396 41488 2502 1752 2463 15551 21743 4589 6332 14989 44487 Всього у звітних країнах призначення 6070 6575 23790 4478 11094 47644 4451 5393 9056 19553 58983 5359 8254 38048 47425

Частка випускників за інноваційними напрямами освіти до загальної кількості випускників в Україні на початок 2009/2010 н.р., % Довідково: на початок 2009/2010 н.р. в Україні налічувалося 462244 випускників, з яких 2643 особи (0,572%) були підготовлені в інноваційних напрямах освіти. Довідково: за проведеними соціологічними дослідженнями до 40% випускників ВНЗ працюють не за спеціальністю.

Розподіл середнього рівня доходу в залежності від рівня освіти за різними країнами Європи

Розмір особистого доходу (середнє значення) залежно від наявного рівня освіти, грудень 2010 року Дані засвідчують, що зараз в Україні освіта перестала бути чинником, що диференціює особистий дохід. Це означає, що традиційні ліфти соціальної мобільності зараз працюють лише на останньому «поверсі» – тобто спрацьовують тільки тоді, коли посилюють відрив верхньої страти (найбагатших) від решти суспільства. Висновок. Більш високий рівень освіти несуттєво підвищує шанси отримувати більший особистий дохід. Рівень освіти Особистий дохід минулого місяця, грн Mean Обсяг групи, N Std. Deviation Std. Error of Mean Початкова та базова середня освіта 1077,61 189 928,58 67,56 Повна загальна середня 1313,45 656 961,28 37,54 Базова вища освіта 1674,34 520 2770,82 121,52 Повна вища освіта 2242,87 476 1838,05 84,27 По всіх освітніх групах 1631,48 1840 1902,65 44,35

Висновки Якість освіти є порівняно низькою і не задовольняє вимогам бізнесу. Структура підготовки кадрів у частині досліджень та інженерних кадрів для виробництва не є раціональною з домінуванням фахівців з гуманітарних напрямів. Підготовлені кадри у ВНЗ значною мірою – до 40% у середньому по країні, а по окремих напрямах понад 60% – не працюють за спеціальністю. Відтак, кошти на освіту витрачаються не продуктивно. Система профорієнтації та профвідбору фактично не працює. Підвищенням кваліфікації в Україні, порівняно з іншими європейськими країнами, займаються в 3–10 разів менше людей. Інноваційні напрями підготовки кадрів ВНЗ мають занадто низьку питому вагу – до 0,6% випускників за рік, що дає мало надій на опанування 6-го та 7-го технологічних укладів, які будуть визначати розвиток багатьох країн на рівні 2020 року. Розмір особистого доходу працюючих не суттєво залежить від рівня освіти, на відміну від європейських країн. Це означає, що освіта перестала бути мотивуючим чинником значною мірою, що диференціює особистий доход.

8. Соціальні ліфти малодієві: по-перше, збільшення питомої ваги платної освіти. Наростання платності для багатьох верств населення різко зменшує можливості одного з головних каналів соціальної мобільності. по-друге, підтримка сім’ї, але небагато тих, хто може скористатися дієвою допомогою в подоланні низького статусу. Разом з тим, саме сім’я, мобілізуючи всі свої ресурси, залишається найбільш надійним інститутом, що забезпечує і шлях “на гору”. по-третє, служба в армії, особливо входження в офіцерський корпус, що раніше було доступно всім, за умови наявності відповідних воїнських якостей, перестала бути надійним засобом соціальної мобільності. по-четверте, стаж трудової діяльності (мобільність у рамках професії) також нівелював своє значення (відсутність суттєвої різниці в доходах серед тих, хто має незначний трудовий стаж та тих, хто працює 10-15 років). по-п’яте, в Україні для представників малозабезпечених верств, навіть для тих, хто має високий рівень освіти, професійної підготовки і соціальної активності соціальні ліфти не виконують своїх функцій, а домінують такі чинники як: - наявність впливових соціальних зв’язків; - платність за послуги у висхідній соціальній мобільності. по-шосте, в Україні відсутні критерії та механізми забезпечення висхідної мобільності, а існуючі – не прозорі та корумповані.

Для відповіді на демографічні виклики, підняття продуктивності праці в частині сказаного вище необхідно: розробити не менш як на 10 років прогноз ринку праці, його кваліфікаційні та структурні ознаки; сформувати систему профорієнтації та профвідбору, адекватну вимогам ринкової економіки, маючи на увазі, що навіть у високорозвинених країнах (таких, як США) за підготовку робочої сили відповідальність несе держава; розширити масштабне навчання населення продовж життя, замінивши існуючу систему післядипломної освіти; докорінно змінити підходи в оцінці якості знань загалом, та виокремити університети, за якими державою закріпити завдання щодо підготовки кадрів європейського рівня вимог; розширити масштаби підготовки кадрів спеціальностей 6-го та 7-го технологічних укладів, що визначатимуть підйом економіки після 2020 року, сформувавши для цього відповідний академічний університет; реструктуризувати систему підготовки кадрів у регіональному розрізі в напрямі органічного поєднання: ВНЗ, коледж, ПТУ, бізнес; до формування академічного університету широко долучити установи академії наук України, котрі ведуть фундаментальні розробки; враховуючи, що застосування високих технологій насамперед матиме місце у традиційних галузях спеціалізації економіки України (металургія, хімія, енергетика, сільське господарство) необхідно розширити підготовку кадрі зі знанням високих технологій саме у цих сферах, використавши для цього як базові лабораторії наукових академічних установ.