Ікт
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
План Риторика як наука та навчальна дисципліна. Мета та завдання курсу. Основні поняття класичної риторики Закони риторики Види риторики та сфери їх застосування. Невербальна риторика як система знаків
Глосарій понять: аудиторія, вплив, етос, логос, оратор, пафос, переконання, предмет риторики, промова, риторика
Література: Правова риторика: навчальний посібник для студентів вузів / О.Б. Олійник. К. : Кондор, 2010. 166 с. Сучасна ділова риторика: навч. посіб. / О. Б. Олійник. К. : Кондор, 2010. 166с. Юридична риторика: теорія і практика: навчальний посібник для студентів вузів / О. Б. Олійник, В. В. Молдован. К. : Кондор, 2009.
Отже, ораторське мистецтво є засобом спілкування людей і вираження думок, почуттів, волевиявлень. В юридичній сфері воно має неабияке значення під час виконання службових функцій і в щоденному спілкуванні. Це трибуна для юриста, засіб правового впливу
Риторика як наука та навчальна дисципліна Є люди, яких можна слухати Є люди, яких не можна слухати, Є люди, яких не можне не слухати
Ораторське мистецтво сприймається не стільки як наука про красномовство, скільки як наука про мовну і мовленнєву доцільність, про осмислену і коректну мовленнєву діяльність. Ораторське мистецтво означає не просто «говоріння», майстерність проголошення промови, а мовлення як соціальну дію, більше того – як взаємодію між мовцями.
Риторика – це наука про способи підготовки та виголошення промови з метою певного впливу на аудиторію. Вплив – це дія на стан, думки, почуття і вчинки іншої людини за допомогою вербальних і невербальних засобів, у результаті якої відбуваються зміни в поглядах чи поведінці.
Риторичний трикутник Оратор – це людина, яка впливає на інших людей таким чином, щоб вони прийняли певні твердження або виконали певні дії. Аудиторія – це група людей, у думках чи поведінці яких мають відбутися зміни, до яких прагне оратор. Промова – це мовленнєве повідомлення, з яким оратор звертається до аудиторії.
Логос. У давньогрецькій мові слово logos означало такі дві групи понять: а) слово, мова, мовлення; б) поняття, думка, розум, а точніше — єдність цих понять обох груп як всезагальну закономірність. Етос. У давньогрецькій мові слово ethos означало звичай, звичка, характер, норов (від нього походить і сучасне слово етика) і в античній риториці спочатку вживалося як ознака до слова оратор, а потім закріпилося в риторичній науці як моральний принцип її. Етос є основою формування риторичного ідеалу. Пафос (гр. pathos — пристрасть, почуття) — це інтелектуальне, вольове, емоційне устремління мовця (автора), яке виявляється і в процесі мовної комунікації, і в його продукті — тексті. Топос (гр. topos — місце), топіки — це риторичне поняття, що означає загальні місця у промові.
Закони ораторського мистецтва концептуальний ефективна комунікація моделювання системно-аналітичний тактичний стратегічний мовленнєвий
Не буде другого шансу створити перше враження 55% інформації визначається тим, що люди бачать при першій зустрічі (насамперед мовою жестів і поз); 38% інформації визначається тим, що люди чують (парамовленнєвими характеристиками); 7% інформації визначається тим, що люди говорять (власне текстами співрозмовників).
Невербальні сигнали аудиторії слухачі стають більш розслабленими. Коли людина приймає точку зору співрозмовника, вона зазвичай розслабляється; слухачі підсуваються ближче. Ті, на кого вдалось вплинути оратору, часто схиляються в його бік, а ті, хто дотримується іншої думку, часто відхиляються назад; слухачі підтримують візуальний контакт з оратором, особливо ті, яких оратору вдалося переконати.
Категорії