Презентація на тему:
хімія

1920-1930-ті роки

ПОЛЬЩА загарбання Східної Галичини; Рішенням ради Антанти (14.03.1923р.) Сх. Галичина включена у склад Польщі Закарпаття за умовами Сен–Жерменського договору 10.09.1919 р. включене до складу ЧЕХО- СЛОВАЧЧИНИ Північна Буковина за умовами Сен–Жерменського договору 10.09.1919 р. Включене до складу РУМУНІЇ

Пацифікація Полонізація Асиміляція

Територія східної Галичини поділялася на три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське

І ІІ

Політика Польщі щодо українських земель (1921—1939 рр.) 1921—1923 рр Намагання показати світовій громадськості, що уряд дотримується прав національних меншин. Конституційно було закріплено право українців на власну бмову й отримання початкової освіти українською мовою. Східній Галичині було надано автономних прав 1923—1926 рр. Після визнання країнами Антанти належності Східної Галичини Польщі польський уряд узяв курс на асиміляцію українського населення. Було заборонено вживання термінів «Україна» і «українці». Українці зазнавали відкритої дискримінації в усіх областях. Роздача українських земель польським осадникам. Переслідування українських політичних партій і діячів 1926—1937 рр. Спроби пошуку порозуміння з українством. Регіоном для цього мала б стати Волинь. Створення двомовних (утраквестичних) шкіл, призначення українців на високі державні посади тощо. У той же час проводилися акції пацифікації 1930 р. (умиротворення). Створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1934 р.) 1937—1939 рр. Повернення до жорсткої антиукраїнської політики

Польща «А» Польща «Б» Корінні польські землі Західноукраїнські та західнобілоруські землі Підтримка розвитку економіки Гальмування розвитку економіки 85% підприємств були дрібними Засилля іноземного капіталу Високі залізничні тарифи

Партії Лідери Провідна ідея УНДО (Українське національно – демократичне об'єднання, 1925 Д. Левицький Самостійність України Радикальна партія Л. Бачинський І. Марчук Незалежність, самостійність України КПЗУ ( Компартія Західної України), 1919 - 1938 Від ідеї возз’єднання з УРСР до самостійності ОУН ( Організація українських націоналістів), 1929 Є. Коновалець «інтегральний» націоналізм» - досягнення незалежності будь-якими методами Український союз хліборобів - державників В. Липинський Незалежна монархічна українська держава

Суспільно – політичне життя характеризувалось наростанням конфронтації між українцями та польською владою

Учасники Татарбунарського повстання

Мета:

Мета:

Мета: Об'єднання українських земель у Соборну Українську Державу

1919 р. - Сен-Жерменський договір. Міжнародне визнання входження Закарпаття до складу ЧСР; 11 жовтня 1938 р. - надання автономії Закарпаттю. Створення першого автономного уряду на чолі з А. Бродієм; 28 жовтня 1938 р. - створення автономного уряду на чолі з А. Волошиним Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, народовці, русини, русинський рух

Після розпаду Австро-Угорської імперії, наприкінці 1918 р. стала актуальною проблема про об`єднання Закарпаття з українською державою. 21 січня 1919 р. в Хусті було проголошено возз`єднання Закарпаття з Україною, проте, умови зовнішньої політики не сприяли цьому. Представницький орган влади 8 травня 1919 р. проголосив про злуку Закарпаття з Чехо-Словаччиною. Це було необхідно для одержання автономії. (Але ЧСР недотримала свого слова)

У ЧСР Закарпаття вважали занедбаним аграрним краєм , який забезпечував Чехо-Словаччину дешевою робочою силою та сировиною. Промисловість практично не розвивалась. Був незначний розвиток у лісовій та лісохімічній галузях. Робітники у неналежних умовах праці, отримували низьку заробітну плату. Загалом ЧСР не була зацікавлена в економічному розвитку Закарпаття, але певну підтримку таки надавала

Закарпаття не мало власних партій, а якщо партії і були, то лише під керівництвом Чехо-Словацьких. Найвпливовіші: Аграрна Комуністична Людова Соціал-демократинчна Політика місцевих партій поширювалась на різні течії: москвофіли, русини, українці.

Августин Волошин

Герб Карпатської України

У січні 1939 року була заснована політична організація закарпатських українців, що відстоювала інтереси українського населення-Українське національне об'єднання (УНО). 15 березня 1939 р. на засіданні Сейму було оголошено про самостійність Карпатської України

Було ухвалено закон, що містив такі пункти: Карпатська Україна - незалежна держава; Назва держави - Карпатська Україна; Карпатська Україна - це республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України; Державна мова - українська; Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта

Український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик. 1917-1938 - директор вчительської семінарії в Ужгороді; автор ряду підручників.  26 жовтня 1938 р.Волошин був призначений новим прем'єр-міністром автономного уряду Карпатської України.  15 березня 1939 р. став президентом Карпатської України У травні 1945 р. заарештований радянськими спецслужбами. Помер у московській Бутирській в'язниці 19 липня 1945 року. 15 березня 2002 р. Надано посмертне звання» Герой України» з удостоєнням ордена Держави

Політика Августина Волошина: Допомого найбіднішому населенню, скасування деяких податків; Налагодження зовнішньо-економічних стосунків з іншими державами; Надання можливості закарпатцям виїжджати за кордон на заробітки; Повна Українізація суспільства; Існування єдиної політичної партії – УНО

У листопаді 1939 р. як напівмілітарна структура із добровольців була створена Карпатська Січ, голова якої був Степан Росоха. На чолі організації стояла Головна команда: командант Дмитро Климпуш, заступник Іван Роман і штаб з осідком у Хусті. Бойовики Карпатської Січі підтримували тісні зв`язки з німецькою службою безпеки, групи січовиків готувалися до війни з Польщею на боці Гітлера. Частина січовиків виконувала допоміжну службу в поліції чи прикордонній сторожі. Проводилася також культурно-освітня праця серед населення (артистична група «Летюча естрада», видавався тижневик «Наступ» під редакцією С. Росохи)

Старши на Карпатської Січі. Зліва направо: Іван Рогач, Іван Роман і Тацинець Федір 

Загалом були переваги і недоліки перебування Закарпаття у складі Чехо-Словаччини. Перевагою була певна економічна підтримка населення а саме надання безземельним селянам частинку власної землі, будувалися дороги, мости. Відбулося розширення мережі шкіл. Недоліком був, перш за все, колоніальний характер політики. 80 % урядовців були вихідцями з Чехії, звужено викладання українською мовою, великий вплив здійснювали чеські політичні партії, самостійної української партії не було. У той час на Закарпатті панували три течії: москвофільство, русинство і безперечно українська течія, найпослідовніше якої дотримувалася Християнсько-народна партія на чолі з Августином Волошином