Презентація на тему:
Хімія

Проект на тему : «Складання характеристики виду за видовими критеріями» Підготувала учениця 10 класу Хамуда Вікторія

Ракун звичайний, або єнот-полоскун, північний єнот — вид роду Ракун родини Ракунові. Мешкає у природних умовах на більшій частині Північної Америки. Проте наразі цього єнота завезли до багатьох країн Європи та в Японію. Доволі соціальний ссавець. Був одомашнений людьми. В Європейському Союзівключено до списку чужорідних інвазійних видів. Тварина має доволі міцне тіло і короткі лапи. Середня довжина ракунів — 65 см, хвоста — 25 см; вага сягає від 5,5-7 кг, але може досягати і 12-15 кг. Забарвлення жовтувато-сірого кольору, з характерними чорними смугами на хвості та чорною маскою на морді; хутро дуже густе. Народжують від 1 до 7 єнотинят раз на рік. Відома в Україні назва «полоскун» пов'язана з цікавою біологічною особливістю звіра, який часто живучи поблизу води, часто «полоще» свою їжу в ній.

Морфологічний критерій Голова. Морда широка, загострена, нагадує маску (ілюзію створює забарвлення: навколо чорного носа біла шерсть, області очних ямок і лоба теж чорного кольору, навколо очей широкі чорні лінії з білою окантовкою, які тягнуться до шиї), невеликі вушка, закругленої форми. Кінцівки. Короткі, але пальчики добре розвинені. Лапа схожа на людську руку: між пальцями немає перегородок і добре розвинена дрібна моторика. Ці властивості допомагають звірку добре управлятися з дрібними деталями. В Інтернеті є ролики, як хитруни відкривають банки з пивом, пробираються у холодильники. Палець лапи закінчується довгим загостреним кігтем, щоб вони могли забиратися по деревах на вершину. Ступні. Рухливі, повертаються на 180 градусів. Ця фізіологічна особливість дозволяє звірятам перекидатися і виконувати трюки на деревах. Шерсть. Густа, відрізняється по довжині на різних ділянках тіла, з двох сторін голови – довше (формуються «баки»). Колір: сіро-коричневий. Підшерстя щільний. Хвіст. Пухнастий, з темно-коричневими або чорними кільцями, яких буває до 10 штук.

Фізиологічний критерій Ракун мешкає в різноманітних місцях проживання біля річок, озер, в заплавах, рідше передгірних листяних і мішаних лісах, уникаючи хвойних лісів та лісів без водойм. Селиться на околицях полів, у садах та інших насадженнях, зустрічається в скверах міст і передмість. Взагалі досить легко пристосовується до антропогенного ландшафту. У межах свого природного ареалу, єноти поселяються у низинах і рівнинах, уникаючи регіонів з суворими зимами. Ворогами єнота є койоти, вовки, руді рисі, алігатори, сови. На дитинчат часто полюють змії. Веде нічний спосіб життя. День проводить на гілках дерев або в дуплах, на полювання виходить із початком сутінків. У єнотів чудовий нічний зір і гострий слух. Вони дуже вправні альпіністи і чудово лазять по деревах. По землі зазвичай ходять, можуть і бігати. Ходять розміреною ходою, але у випадку небезпеки можуть розвивати швидкість до 24 км/год. Без жодних наслідків для себе можуть зістрибнути (або впасти) з висоти 10-12 метрів. У пошуках їжі єноти за ніч можуть пройти до 2,5 км. Кількість популяції виду широко змінюється залежно від типів середовища існування. У вологих низинах (болота, припливні зони і заливні рівнини) щільність становить до 50 особин на 1 км². У сільськогосподарськи районах та лісах щільність досягає 20 особин на 1 км², а в приміських районах до 69 на 1 км².

Біохімічний критерій Хутро єнота-полоскуна - це одне з найдорожчих видів хутра цінних хутрових звірів у Північній Америці. Тому на них здавна полювали і наставляли тенета. Ще в XIX столітті шкірка єнота була в Америці платіжним засобом. Але інтенсивне полювання все ж таки не призвело до серйозного зменшення чисельності тварин. Єнотів почали розводити заради їхнього хутра у деяких європейських країнах. Так у багатьох країнах з'явилися досить великі популяції тварин, що втекли із зооферм. У багатьох районах вони вважаються шкідниками. Ракун являється також теплокровною твариною, і дихає повітрям

Цитогенетичний критерій Має 38 хромосом

Географічний критерій Корінний мешканець Центральної та Північної Америки. На європейський континент вид заселено в 30-х роках 20 ст. Зокрема, його акліматизували в Німеччині, Білорусі, Молдові, Грузії, Азербайджані. Через деякий час ракун поширився до Нідерландівта Франції. У дикому вигляді в Україні не зустрічається. Однак відомі випадки, коли бачили групи по 5-10 особин за 10-30 км від кордонів України з Білоруссю, де вони зимували в дуплах вікових дерев. Імовірно, що ці єноти живуть і на теренах України, в північних районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей.

Етологічний критерій Єноти дуже часто шукають їжу неподалік від води. Вони ловлять рибу, прісноводих ракоподібних, жаб і водяних черепах. Єноти із задоволенням ласують черепашачими яйцями. У прибережних чагарниках шукають хом'яків, водяних полівок та мускусних щурів, або ондатр. Інше місце для полювання єнотів - це ліс. На землі вони відшукують комах, личинок, дощових черв'яків і пташині гнізда з яйцями або пташенятами, на деревах - горіхи, ягоди і плоди, також пташині гнізда. У деяких районах єноти вважаються шкідниками, оскільки розоряють курники і гнізда промислових птахів. Значної шкоди єноти можуть завдати кукурудзяним і іншим полям. У містах у пошуках їжі вони прочісують звалища і часто перевертають сміттєві баки. Передніми лапами єноти користуються так само вправно, як і мавпи. Вони збирають ними поживу та відправляють її до рота. 

Додатки