Фінікійський алфавіт
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Презентація з теми:»Історія виникнення фінікійського алфавіту» Підготувала: Студентка 1курсу Групи УМЛ-14 Михайленко Яна Станіславівна
Створення алфавіту — найбільше культурне досягнення фінікійців. З їхньої батьківщини — з вузької берегової смужки на території сучасного Лівану — алфавіт почав тріумфальний хід по світу. Поступово фінікійський алфавіт і родинні йому системи листа витиснули практично всі інші древні форми писемності, крім китайської й похідних від неї. Кирилиця й латина, арабський і єврейський лист — всі вони сходять до фінікійського алфавіту. Згодом буквений шрифт став відомий в Індії, Індонезії, Середній Азії й Монголії Фінікійський алфавіт складався з 22 знаків, що позначали звуки мови. Таке письмо було однією з перших в історії людства звуковою писемною системою. Фінікійський алфавіт був взірцем для створення досконаліших за формою написання алфавітів в інших народів, більш зручних для навчання і фіксування пізнавальних даних. Його принципи перейшли до арабів, євреїв, греків, римлян, слов'ян та до інших народів Фінікійці запозичивши письмо у єгиптян і вавилонян й удосконаливши його, – створили власну абетку фонетичного письма. Вона складалася з приголосних літер, тому її відносять до консонантних на відміну від вокалізованих. Багато документів, пов’язаних з ранніми зразками фінікійського фонетичного письма, знаходимо в околицяхс тародавнього міста Бібл, з якого греки вивозили папірус. Звідси пішла грецька назва книги біблос і терміни біблія, бібліотека. Гіксоси, запозичивши єгипетські графічні зображення речей, істот тощо, використали їх для створення літер. Кожне зображення стало водночас і літерою, якою починалось у гіксосів слово на позначення даної речі. Виникнення Алфавіту
Фінікійська писемність - одна з перших зафіксованих в історії людства систем фонетичного письма. З'явилася близько XV століття до н. е. та стала родоначальницею більшості сучасних алфавітних і деяких інших систем письма. Використовувала консонантний принцип, тобто для запису слів використовувалися тільки приголосні звуки, а значення голосних залишалося на розсуд читача. Напрям запису - справа наліво. Як вважають, чотири п'ятих всіх відомих нині алфавітів виникли з фінікійського. Так, з різновиду фінікійського письма (пунічного) розвинулося лівійське. Безпосередньо від фінікійського виникли староєврейське, арамійське і грецьке письмо. У свою чергу, на основі арамійського письма склалися арабська, набатейська, сірійська, персидська та інші писемності. Фінікійське письмо
1 – транскрипція; 2 –фінікійське письмо (сер. 2 тис. до н.е. – 332 до н.е.); 3 – пунийське письмо (825 до н.е. – 146 до н.е.); 4-новопунийське письмо
Фінікійська мова — це одна із семітських мов, і її найближчий родич — давньоєврейська мова (іврит) . Завдяки колоніальній політиці фінікійців їхня мова одержала поширення також в інших частинах Середземномор'я, наприклад, у Карфагені і його околицях. Тут вона стала називатися « пунічною». Окремі пунічні написи зустрічаються й в інших районах Західного Середземномор‘я Як не дивно, фінікійська мова зникла в метрополії раніше, ніж у західних колоніях. Ще в елліністичну епоху її поступово витиснули арамейська й грецька мови. Жителі Близького Сходу перестали говорити по-фінікійські приблизно в II столітті до нашої ери. У Західному Середземномор‘ї ця мова вживалася набагато довше — ймовірно, до VIII століття нашої ери — і була остаточно витиснута лише після арабського завоювання Північної Африки. Відтепер місцеві жителі говорили лише на арабській мові Самі пізні з фінікійських текстів, що дійшли до нас, датуються на Близькому Сході II століттям нашої ери, а в Західне Середземномор'я — III — IV століттями Писемні пам'ятки на території самої Фінікії зустрічаються вкрай рідко. В основному це короткі присвятні написи, будівельні написи або ж написи, що застерігають від опоганення поховань, а також остракони — написи на черепках, ці тексти виконані лінійним фінікійським листом; у них практично відсутні позначення голосних звуків. Тому особливе місце серед пам'ятників фінікійської мови займають огласованні тексти, записані грецьким або латинським алфавітом. Ці тексти відтворюють звучання живої пунічної мови, як вона сприймалася в іншомовному середовищі
Найдавніші написи, складені з букв алфавіту Фінікії, знайдені під час розкопок древньому місті Біблє (нині місто Джебель), біля підніжжя Ліванського хребта. Вони відносяться до ХIII ст. до н. е. Писали фінікійці справа наліво. Свої торгові записи вони робили чорнилом на черепках. Таких черепків знайдено не багато. Краще збереглися написи, висічені на камені: надгробні, (на саркофагах царів і жерців) і будівельні, розповідають про спорудження палаців по велінню царів. Саркофаг царя Ахірама Матеріал: базальт Техніка: скульптура Зберігається: Бейрут Музей: Національний музей
Різні дослідники відносять напис на саркофазі до XI–X ст. до н. е., спираючись на фонетичну реконструкцію, архаїчне написання літер і порівняння з відомими фінікійськими написами біблських правителів Абібаала (Abi-baal, X ст. до н. е.) і Елібаала (Eli-baal, IX ст. до н. е.). Якби напис Ахірама був зроблений в XIII ст. до н. е., то написання літер було б іншим. Останнім часом виробився консенсус, що напис на саркофазі зроблений близько 1000 р. до н. е., хоча остаточно питання залишається не з'ясованим. Фінікійські літери вирізані поверх давнішого стертого напису, залишки якого збереглися, що знову піднімає проблему як датування напису, так і часу життя царя Ахірама та його сина.
«Гробниця, яку Іттобал, син Ахірама, правителя Гвалу [Бібла], зробив батькові для його обителі у вічності. І якщо якийсь цар чи інший правитель або будь-який воєначальник нападе та відкриє гробницю, нехай його владний скіпетр зламається, нехай його царський трон перевернеться, і нехай мир покине Гвал; а про нього самого нехай не залишиться навіть написів.»
Схожі презентації
Категорії