Презентація на тему:
ДВА ПIДХОДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ РЕЙТИНГУ ВНЗ, ЯК ВIДОБРАЖЕННЯ ЗOВНIШНIХ ТА ВНУТРIШНIХ ЦIЛЕЙ АНАЛIЗУ ЇХ ДIЯЛЬНОСТI

ДВА ПIДХОДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ РЕЙТИНГУ ВНЗ, ЯК ВIДОБРАЖЕННЯ ЗOВНIШНIХ ТА ВНУТРIШНIХ ЦIЛЕЙ АНАЛIЗУ ЇХ ДIЯЛЬНОСТI д.т.н., проф. КРІСІЛОВ В. А., завідувач каф. «Системне програмне забезпечення» Одеського національного політехнічного університету E-mail: krissilovva@mail.ru

Вступ Нинішній стан економіки України і суспільства в цілому обумовлюють той факт, що основною метою проведення порівняльного аналізу вітчизняних ВНЗ (особливо, кількісного) повинна бути розробка ефективного, наглядного, прозорого механізму, що забезпечує цілеспрямоване управління та поступальний розвиток окремих університетів і інститутів і всієї вищої освіти. Особливу актуальність цьому завданню додає приєднання України до Болонського процесу.

Частина 1. Аналіз вітчизняних рейтингів ВНЗ Аналізовані рейтинги  

Об'єкти ранжирування В даний час в світовому досвіді побудови рейтингів ВНЗ застосовується оцінка як університетів в цілому, так і окремих спеціальностей. В українських рейтингах проводиться порівняльний аналіз в цілому по ВНЗ. У російському рейтингу оцінюються як ВНЗ, так і спеціальності.

Методи представлення результатів оцінки Результати порівняльного аналізу можна представити як у вигляді об'єднаного рейтингу ВНЗ, так і у вигляді груп (ліг) ВНЗ. Іноді ВНЗ розбиваються на групи (наприклад, по спеціалізації), а потім складається рейтинг безпосередньо усередині кожної з груп.

Присвоєння вагових коефіцієнтів Важливим аспектом в складанні рейтингів ВНЗ є визначення вагових коефіцієнтів для різних показників оцінки. При складанні даних п'яти таблиць рейтингів вагові коефіцієнти присвоювались в 4-х таблицях, і найчастіше вони визначалися із застосуванням методу експертної оцінки. Розробниками трьох з досліджуваних рейтингів ВНЗ не надана інформація про вибрані вагові коефіцієнти. Більшість рейтингів не забезпечені докладною супровідною інформацією, в якій указувалися б принципи вибору вагових коефіцієнтів для показників.

Категорії показників ** У рейтингу МОНУ, 2006 р. немає показників виділених в окрему групу оцінки міжнародної діяльності, проте один такий показник представлений в групі, що оцінює науково-дослідну роботу.

Науково-педагогічний потенціал * Присутній лише один показник, який можна віднести до групи «Визнання державою наукової і освітньої діяльності науково-педагогічних працівників» - «Відсоток ПВС з особливими заслугами»

Науково-педагогічний потенціал Всі п'ять рейтингів ВНЗ в категорії «науково-педагогічний потенціал» містять хоч би одну групу показників. Можна відмітити, що укладачі рейтингів використовують, загалом, схожі показники при оцінці науково-педагогічного потенціалу. Проте, таблиця рейтингів «ТОП-200 Україна, 2006 г.» декілька відрізняється від решти рейтингових схем - тут основний наголос робиться на престижність ауково-викладацьких кадрів.

Міжнародна діяльність В різних таблицях в цю категорію входять наступні показники: міжнародна виставкова діяльність; кількість міжнародних проектів, в яких бере участь ВНЗ; кількість зарубіжних ВНЗ-партнерів; кількість іноземних громадян, що навчаються у ВНЗ; кількість доповідей науково-педагогічних працівників за кордоном; а також інші додаткові показники. Чотири з даних таблиць рейтингів в категорії «Міжнародна діяльність» містять хоч би один показник (окрім рейтингу Міносвіти Росії).

Якість навчання і наукова робота студентів * Ця група представлена тільки одним показником – «Закінчили ВНЗ з відзнакою».

Якість навчання і наукова робота студентів Тільки у таблиці ліг «Рейтинг МОНУ, 2006 г.» застосовуються всі групи показників, перераховані в таблиці. Три рейтинги ВНЗ роблять наголос на наукову роботу студентів. При складанні рейтингу Міносвіти Росії для оцінки використовувалися показники якості навчання студентів.

Науково-дослідницька робота У цій категорії таблиці використовують наступні групи показників: результативні показники виконання НДКР; публікації; конференції; виставки. Дана категорія показників не використовується лише в рейтингу «ТОП-200 Україна, 2006 р.». У решті рейтингів вищеперелічені групи показників беруть участь в оцінці ВНЗ.

Ресурси ВНЗ * Використовуються підгрупи показників «Ефективність організаційної структури» і «якість управління кафедрами».

Ресурси ВНЗ Можна прослідкувати значну розбіжність в кількості використаних показників, що характеризують ресурси ВНЗ, залежно від мети рейтингу. Як видно з таблиці, рейтинг МОНУ 2005 р. використовує тільки одну групу показників категорії «Ресурси ВНЗ» – це «фінансування НДКР». Групи показників «Академічна підтримка студентів», «Неакадемічна підтримка студентів» і «ІТ» використовуються в трьох рейтингах. Рейтинг МОНУ 2006 р. оцінює ВНЗ по всіх групах показників. Жодна група показників не застосовується у всіх таблицях ліг при оцінці ВНЗ.

Інші групи показників До попередніх п'яти категорій не увійшли наступні групи показників: економічна діяльність; виховна і спортивна робота; організаційна структура і управління: доступ до вищої освіти; Тільки у двох таблицях ліг – «Рейтинг МОНУ, 2006 г.» і «Результати порівняльного аналізу підсумків роботи ВНЗ Одеського регіону, 2006 г.» - опинилися показники, які не можна віднести ні до однієї з п'яти категорій. Частково це пояснюється спробою розробників даних рейтингів дати ВНЗ комплексну оцінку.

Кількість показників, використованих при ранжуванні ВНЗ

Достоїнства і недоліки рейтингів

Достоїнства і недоліки рейтингів

Достоїнства і недоліки таблиць рейтингів Одним із загальних методологічних недоліків розглянутих рейтингів є застосування виключно лінійної залежності при описі впливу всіх параметрів на підсумкову оцінку. Необмежане зростання деяких параметрів може свідчити про прямо протилежну ситуацію і означати зниження якості ВНЗ. Другим загальним недоліком, присутнім у всіх рейтингах, є те, що включення сильно корелюючих величин в аддитивну згортку показників при формуванні підсумкової оцінки істотно знижує достовірність результатів. Особливу увагу на цьому етапі аналізу повинні привертати негативні коефіцієнти, їх наявність точно вказує на неможливість підсумовування показників.

Кореляція для технічних ВНЗ

Підсумки аналізу вітчизняних рейтингів ВНЗ В результаті зусиль вітчизняних розробників по складанню рейтингів ВНЗ були вироблені методи оцінки, в цілому засновані на схожих підходах, але що значно розрізняються в деталях. Всі схеми ранжування виходять з того, що такі категорії показників, як «науково-педагогічний потенціал», «Якість навчання і наукова робота студентів», а також «Ресурси ВНЗ» в значній мірі визначають рівень ВНЗ. Розбіжності виявляються в таких питаннях, як вибір критеріїв оцінки міжнародної діяльності, облік контингенту студентів, підбір показників для оцінки рівня ресурсів ВНЗ і т.п. Пояснити розбіжності можна початковою відмінністю цілей окремих схем оцінки, а також різною достовірністю і доступністю даних. Слід взяти до уваги і той факт, що окремі автори просто по-різному уявляють собі якнайкращі методи оцінки якості ВНЗ.

Частина 2. Порівняльний аналіз двох підходів до визначення рейтингу університетів Аналіз відомих методик рейтингу показав, що залежно від цілей можна виділити два базові напрями: оцінка Університетів з погляду абітурієнтів (студентів), фірм (основних працедавців) – зовнішній або рейтинг іміджу, оцінка Університетів з погляду підвищення ефективності їх управління - внутрішній або управлінський рейтинг.

Зовнішній рейтинг = Потенціал Університету (якість викладачів, матеріально-технічна база, інформаційне забезпечення, деякі види фінансового забезпечення та т.і.). – Р1 + Результативність Університету (результати научної діяльності, премії, перемоги на конкурсах та т.і.). – Р2 + Узагальнений погляд відповідних соціальних груп (студентів, керівників фірм, зовнішніх експертів та т.і.). – Р3

Внутрішній рейтинг = Сума показників ефективності по кожному виду Результативності Університету Показник ефективності = показник результативності (Р2і) /показник потенціалу (Р1j).

Експеримент. Класичні Університети - 20

Експеримент. Класичні Університети - 20

Експеримент. Технологічні Університети - 27

Експеримент. Технологічні Університети - 27

Висновки 1. Будь-яка оцінка є певною мірою суб'єктивною і повністю залежить від мети оцінювання. Отже: необхідно забезпечити існування різних рейтингів для різних цільових груп та для вирішення різних завдань: державної підтримки, спонсорування, ефективного управління і т.і. необхідно представляти споживачам рейтингу всі компоненти оцінної моделі: цілі (вимоги), вагові коефіцієнти, властивості і їх вплив на оцінку, а також вихідні дані. 2.Порівняльний аналіз двох різних підходів до проведення рейтингу - внутрішнього і зовнішнього, - показує, що при одних і тих же вихідних даних можуть бути отримані достатньо різні результати. Це обумовлено різними цілями рейтингової оцінки і підтверджує висновок про необхідність чіткого формулювання мети при формуванні конкретного рейтингу для забезпечення його коректності, прозорості і достовірності.