Презентація на тему:
НІЕЗ "Переяслав"

ВАШІЙ УВАЗІ ПРОПОНУЄТЬСЯ ЦІКАВИЙ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ МАРШРУТ «ТУРИСТИЧНИМИ СТЕЖКАМИ КИЇВЩИНИ», А САМЕ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОЇ ЗЕМЛІ, РОЗПОЧИНАЮЧИ ЙОГО НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ». ПЛАН – СХЕМА НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Київська область найстаріша область України Північної України, утворена в 1932 році. В області 25 районів, 26 міст обласного значення, 30 селищ і 1127 сіл. Північна частина Київщини розташована в межах Поліської низовини, центральна і південно-західна – підвищеної полого хвилястої Придніпровської височини, порізаної долинами річок, балок, ярів, і східна (лівобережна) – на широких дніпровських терасах Придніпровської низовини. Клімат помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. За рік на території області випадає 500 – 600 мм опадів, головним чином влітку.

Дніпро – головна ріка України (її довжина на Київщині становить 246 км) – ділить область і всю країну на право і лівобережну. Будівництвом Київської (1966р) і Канівської (1975 р.) гідроелектростанцій було завершене спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, який дозволив практично виключити сезонні повені. У Дніпро на території Київської області впадає ряд великих приток (річки Прип’ять, Десна, Тетерів, Ірпінь, Стугна, Рось та ін..), долини яких – це привабливий мальовничий ландшафт для туристів. Багато міст Київщини, а саме: Біла Церква, Бориспіль, Бородянка, Іванків, Макарів, Переяслав-Хмельницький, Ставище, Тетіїв та інші мають величезну культурну спадщину, яка в поєднанні з багатим природним ландшафтом становить основу для подальшого розвитку рекреаційно-туристської діяльності в регіоні.

Національний історико – етнографічний заповідник «Переяслав» – один з найбільших заповідників України. До його складу входять території міста Переяслава – Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони. У його складі 371 нерухомих пам’яток історії й архітектури українського народу, 24 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні тощо. Основний музейний фонд заповідника становить 170 848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI – XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI – XVIII ст. (10 тис. од.)…… Перша згадка про місто Переяслав

МУЗЕЙ ПРОСТО НЕБА (СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ). Дійсною перлиною заповідника є Музей народної архітектури й побуту Середнього Придніпров’я, що почав створюватися на Татарській горі в 1964 році. Територія відповідає умовам, при яких виникали поселення, як у давні епохи, так і в пізніший час. Музей має такі розділи: 1. українське дореволюційне село Середнього Придніпров’я; 2. ремесла й промисли українського післяреформеного села; 3. вітряні млини й розділ найдавніших часів, що є характерною рисою нашого музею.

Чи не найдавнішими експонатами музею просто неба є знайдені на території України і привезені до Переяслава кам’яні статуї скіфських воїнів, кам’яні баби, що своїм походженням сягають VII ст. до н. е. Скіфи, прадавні мешканці причорноморської України, залишили нам неповторні вияви художньо – ужиткової майстерності. Особливу любов виявляли вони до металу, про що свідчать представлені в музеї унікальні експонати: шолом, наконечники списів, браслети. Одним з найцінніших скарбів, знайдених у с. Піщаному Золотоніського району на Черкащині, є єдиний з відомих у світі бронзовий таз – лутерій – святкова чаша скіфських царів (V ст. до н. е.)

Переяславський музей являє нам відроджену стараннями його співробітників, усіх шанувальників козаччини цілісну картину життя і боротьби, побуту і культури запорожців. Ви відчуєте дух козацької волі, що буяла в розлогих степах України, глибину віків нашої славної і трагічної історії, сприймете шелест жита і шум гаїв, спів соловейка і щебетання жайворонка, сльози матері і щастя закоханої дівчини... Помірковане підсоння України, чарівна природа, бурхлива героїчна історія нашого народу сформували поетичну й героїчну душу його, яку він виявив у своїй безмежно багатій, розмаїтій творчості. Залога козацька (Пост, фортеця) ХVII ст.

Здавна український народ називають народом – поетом, народом – митцем, народом – співцем. Щоб глибше зрозуміти ціну і вартість мистецької культури нашого народу, треба сказати кілька слів про нашу народну культуру, частиною якої є і народне мистецтво. Цільний образ нашої народної культури можна спостерігати під час визначних побутових подій, скажімо, весілля, яке можна без перебільшення назвати народною оперою, що виконується протягом тижня в супроводі всіх проявів української національної культури. Обряд весілля на території музею просто неба.

МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОГО РУШНИКА У музеї представлені всі типи рушників Середньої Наддніпрянщини ХІХ – ХХ ст.: тканини вишиті декоративною гладдю (київською та полтавською), гаптуванням (сухозлотою), хрестиком, вирізуванням, мережкою тощо. Представлено 300 рушників, зокрема: 1. переяславські; 2. поліські; 3. чернігівські; 4. полтавські; 5. слобожанські; 6. монастирські; 7. вибійчані рушники.

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Один із музеїв, розташованих на території Національного історико – етнографічного заповідника «Переяслав». В експозиції відображається роль православної церкви в боротьбі за національну незалежність України у XVII – XVIII ст., висвітлено значення православних церков і монастирів в історії українського народу, сучасне релігійне життя України, вплив православної церкви на духовність українців.

МУЗЕЙ ПОШТИ «ПОШТОВА СТАНЦІЯ» Музей, присвячений історії розвитку поштового зв’язку в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі поштової станції повітового міста Переяслава Полтавської губернії на перехресті Старокиївської й Московської вулиць. Поштова станція була третьою на тодішньому поштовому тракті з Києва до Полтави. Тут же представлена експозиції монет і паперових грошей, які використовувалися для розрахунків за проїзд та постійно діюча виставка поштових листівок початку ХХ ст.

В експозиції музею знаходяться копії подорожніх Миколи Гоголя, Тараса Шевченка та Михайла Максимовича. У кімнаті для відпочинку пасажирів експонуються грамофон та фісгармонія (музичний інструмент), які допомагали подорожуючим приємно проводити час в очікуванні своєї черги на виїзд. У візницькій ямщики (особа яка займалася перевезенням людей або вантажу на гужовому транспорті) відпочивали та грілися після довгої дороги, харчувалися, лагодили упряж та розважалися. В кімнаті – стіл з лавами, піл для спання, кінська упряж, одяг візників, судник з посудом, народні музичні інструменти.

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ БДЖІЛЬНИЦТВА У будинку кінця XIX ст., перевезеного із села Помоклі Переяслав – Хмельницького району, перебуває «Музей історії бджільництва». У вітринах експонується посуд періоду Київської Русі для збереження меду, показані виготовлення штучної борті, дуплянку кінця XVIII ст. Періоди розвитку бджільництва представлені вуликами різних типів, інструментами та знаряддями догляду за бджолами, пристроями для добування меду і переробки воску.