Презентація на тему:
Канада

Канада у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Становище країни після Другої світової війни 1. Канада в роки Другої світової війни була на боці антигітлерівської коаліції. Її війська брали участь у воєнних діях на фронтах Італії, Франції, Індії, Бірми. На території Канади ніяких військових дій не було.

2. За роки війни Канада поставила країнам антигітлерівської коаліції: 50 тис. танків, бронемашин і бронетранспортерів, 16 тис. літаків, 816 тис. вантажних автомобілів, 43 тис. гармат, 1,7 млн одиниць стрілецької зброї, 4 тис. військових суден. 3. Військово-морський флот Канади вийшов на четверте місце у світі та з 1944 р. повністю взяв на себе охорону військових перевезень зі США у Велику Британію.

4. Війна сприяла економічному розвиткові. Канада перетворилася на індустріальну державу і вийшла на третє місце в світі у промисловому виробництві. 5. За роки війни її національний дохід зріс у два рази. 6. У повоєнні роки економіка Канади розвивалася високими темпами.

Причини стрімкого розвитку економіки: • Активно освоювалися території на півночі та заході країни. • У Канаді багаті родовища корисних копалин — нафти, газу, урану, нікелю, алюмінію, лісу. • Було відкрито багато родовищ нафти у 1947 р. в Альберті та Саскачевані. Зростала економічна та військова інтеграція зі СІЛА. • У країну надходили значні іноземні інвестиції, насамперед зі США та Великої Британії.

Внутрішньо-політичне життя Канади У країні суперництво двох партій. 1. Ліберальна, створена у 1873 р. Виступала за: • захист принципу “вільного підприємництва” в поєднанні з використанням регулювальної функції держави в обмеженій мірі; • використання державних програм соціального забезпечення. 2. Консервативна (з 1956 р. — Прогресивно-консервативна), що діє з 1854 р.

Проблема Квебеку Основні етнічні групи Канади: У Канаді проживає дві найбільші національні групи: англо-канадська (44% всього населення) та франко-ка- надська (27%). Основна маса франкомовного населення проживає в Квебеку (84% населення провінції). Англо-канадці — протестанти, а франко-канадці — католики. У суспільстві відбувається розкол за національною й релігійною ознаками. Квебекська проблема — не тільки національна та релігійна, а й соціально-економічна: • у Канаді більш високий життєвий рівень англо-канадського населення; • значне переважання англо-канадців на престижних та високооплачуваних посадах; • Квебек залишається провінцією з найвищим рівнем безробіття в Канаді; • в економіці цієї провінції провідна роль належить англо-канадському та американському капіталові; • мовою діловодства в Квебеку є англійська.

60 -70-ті рр. Щоб зупинити наростання сепаратизму в Квебеку, уряди Канади провели низку заходів для поліпшення становища Квебеку. Але Квебекська проблема залишалася не вирішеною. 1968 р. Створено Квебекську партію, яка взяла курс на відокремлення Квебеку від Канади. 1970 р. На терористичні акти з боку квебекських сепаратистів, зокрема їх організації “Фронту звільнення Квебеку”, уряд увів війська в провінцію.

З0 жовтня 1995 р. Проведено референдум з питання незалежності Квебеку, на якому 50,6% жителів провінції висловилися за перебування в складі Канади. Квебекські сепаратисти продовжують вести роботу за відокремлення Квебеку від Канади, вимагають надання більшої автономії в питаннях мови і культури, імміграції, а також контролю над федеральними програмами розвитку і фінансування професійного навчання. 1997 р. Уряд був вимушений внести зміни до Конституції країни про розширення автономії Квебеку, аж до надання йому права на відокремлення в разі волевиявлення більшості населення провінції.

Конституційна реформа 1982 р. Акт про Британську Північну Америку 1867 р. Березень 1982 р. Англійський парламент схвалив рішення про припинення своїх повноважень щодо домініону Канади. 17 квітня 1982 р. Набрала чинності нова Конституція Канади, що замінила Акт про Британську Північну Америку (1867 р.). Вона закріпила суверенний статус держави, хоча формально Канада залишається членом Британської співдружності націй і англійська королева залишається главою держави. У Конституції значне місце посідають статті про демократичні права і свободи, про зв’язок федерального уряду з провінціями. Домініо н — форма політичної системи, яка була проміжною формою між самоврядною колонією і суверенною державою, але з плином часу розвивалася до останньої.

Проте є багато проблем 1. Частина населення висловила невдоволення деякими положеннями Конституції. Це: • національні меншини; • корінні жителі Канади — індіанці, ескімоси. 2. У Конституції відсутні права на працю, на житло тощо. 3. Не знайшла відображення в Конституції проблема суверенітету франко-канадців і статусу Квебеку.