Господарство країн Європи
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
З 1989 р. в центральноєвропейських країнах почались великі зрушення в бік демократизації суспільно-політичного та економічного життя, які призвели до змін політики країн регіону, їх державного ладу та устрою, до корінних перетворень в економіці. За характером реформ центральноєвропейські країни можна поділити на три групи: 1) країни «шокової терапії» - Польща; 2) країни стабільного поступального розвитку реформ - Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина; 3) країни повільного ходу реформ - Болгарія, Румунія; 4) решта країн регіону. Економічний спад спостерігається в усіх країнах Центральної Європи, кожна має свої особливості економічного стану і перспективи виходу з кризових ситуацій. Найбільших успіхів у проведенні реформ здобули Угорщина, Польща і Чехія.
За рівнем економічного розвитку можна виділити також три групи країн: І група - країни порівняно високого рівня розвитку. Для них характерна розвинута промисловість, яка більш-менш орієнтована на нові наукоємні галузі, ІІ група - країни з середнім для регіону рівнем розвитку, що коливається від 25 до 50 % від рівня США. Це найчисельніша група, що об'єднує країни дуже різнорідні за характером впровадження економічних реформ. До цієї групи входять Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Хорватія III група - країни з низьким рівнем економічного розвитку, що становить менше чверті від рівня США. В цю групу ввійшли країни, що пізніше почали реформи (Румунія, Македонія, Албанія), і держави колишньої Югославії, на території яких була війна.
Чорна металургія не належить до галузей спеціалізації, її територіальна структура визначається впливом сировинного та споживацького чинників. На сировинний чинник спираються в Польщі, Чехії, Словаччині. Найбільший металургійний район сформувався на півдні Польщі. Тут використовується власне коксівне вугілля з Верхньосілезького кам'яновугільного басейну та імпортні залізні руди, більша частина яких надходить з України. Розміщення ще одного великого металургійного комплексу в Галаці (Румунія) орієнтується на споживача, використовуючи вигідність транспортно-географічного положення. Металургійний комплекс повністю працює на довізній сировині.
Кольорова металургія, навпаки, є галуззю спеціалізації в більшості країн регіону: виплавляють важкі метали та алюміній. Територіальна структура галузей важких металів орієнтується на сировинну базу, алюмінію - на дешеву електроенергію. Виробництво алюмінію є провідною галуззю кольорової металургії в Угорщині та на території Динарського нагір'я (Хорватія та Боснія і Герцеговина), де запаси бокситів поєднуються з запасами гідроресурсів. Мідна промисловість найбільш розвинута в Польщі, яка експортує рафіновану мідь, а також у Сербії, Болгарії, Албанії. Свинцево-цинкова - дістала розвиток у Сербії, Македонії, Словенії, Болгарії, Румунії.
Машинобудування є провідною галуззю в промисловості країн регіону. Воно спеціалізується на виробництві машин та устаткування, технологічного обладнання, верстатобудуванні (Польща, Чехія, Словаччина), транспортному та сільськогосподарському машинобудуванні. Серед галузей транспортного машинобудування особливо розвинуті автомобілебудування (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія), морське суднобудування (Польща, Югославія, Хорватія), виробництво вагонів та локомотивів (Польща, Румунія, Чехія).
Хімічна промисловість розвивається як на основі традиційної гірничо-хімічної сировини, бурого та кам'яного вугілля, так і експортних нафти і газу. В структурі комплексу переважають галузі нафто-, газо- та вуглехімії, виробництво мінеральних добрив, полімерів, хімічних волокон. Зростає частка фармацевтичної промисловості (Угорщина). Найбільшого розвитку хімічна промисловість дістала в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії.
Світове значення має туризм. Для розвитку туризму в регіоні є необхідні природно-рекреаційні та культурно-історичні ресурси, розвинута інфраструктура. Це дає змогу розвивати кожній країні майже всі види і форми туризму. За спеціалізацією можна виділити такі типи рекреаційних територій: 1) приморські узбережжя Адріатичного (Хорватія, Югославія) та Чорного морів (Золоті піски в Болгарії, Мамайя - в Румунії); 2) приозерні (озеро Балатон в Угорщині); 3) гірські (Високі Татри тощо). Широкою міжнародною популярністю користується культурно-історичний потенціал столичних міст, особливо Праги, Будапешта, Варшави.
Схожі презентації
Категорії