Презентація на тему:
“Далекосхідні тигри” – країни нової індустріалізації

. Найстарішим “азіатським тигром” є Японія, котра розпочала гонитву за Заходом ще наприкінці XIX століття, але справжнього прискорення набула на початку 50-х років ХХ століття.

На початку 60-х до перегонів приєдналися чотири наступні країни: Південна Корея Гонконґ Тайвань Синґапур

Нарешті, у 70-х роках на шлях прискореного розвитку стали Таїланд, Малайзія та Індонезія. Наймолодший “тигр” – Китай, котрий у 1977-1987 роках подвоїв свій національній дохід. Слідом за ним, схоже, прямує В’єтнам. Однак дві останні країни заслуговують на окреме обговорення, як зразки посткомуністичної трансформації в азіатській версії. Додам лише, що джерела швидкого зростання посткомуністичних “азіатських тигрів” варто шукати зокрема в їх специфічній економічній структурі на початках: чимало легкого для приватизації аграрного сектора, обмаль деформованої соціалізмом промисловості.

Державний прапор Державний герб Держава Японія

Японія – острівна держава у Східній Азії. Розташована на Японському архіпелазі у західній частині Тихого Океану. Складається з 47 адміністративних одиниць – префектур. Японія відділена від материка Східно-Китайським, Японським і Охотським морями. Зі сходу і південно-сходу країну омивають води Тихого океану. Між островами Хонсю, Сикозу і Кюсю розташоване Внутрішнє Японське море. Японія – гірська країна (75% території).

*Офіційна назва - Японія - Nippon (Nihon).         *Площа території - 377 835 кв. км (включаючи архіпелаг Рюкю з найбільшим островом Окінава). 60 місце в світі.        *Адміністративний поділ - 47 префектур (prefecture, todofuken), у тому числі столична префектура Токіо, префектура Окінави (з 1972 р.) і дві міські префектури - Кіото й Осака. Префектури поділяються на повіти. Хоккайдо - особлива адміністративна область, яка поділяється на 14 округів. *Столиця - Токіо - Tokyo - 8,18 млн., з передмістями 12,24 млн. осіб (2002 р.).          *Інші великі міста: Йокогама (3,484 млн. мешканців), Осака (2,603 млн.), Нагоя (2,186 млн.), Саппоро (1,842 млн.), Кобе (1,518 млн.), Кіото (1,472 млн.), Фукуока (1,361 млн.).

Хірохіто(1901 -1989), 124-тий імператор Японії *Японія є країною “Великої сімки”, членом ООН, ОЕСР, СОТ, АТЕС, МБРР, МфЧХіЧП, МВф та інші . *Державний устрій - Японія - конституційна монархія. Глава держави - імператор. Найвищим законодавчим органом держави є парламент, який складається з двох палат: Палати представників (нижньої) і Палати радників (верхньої). Виконавча влада здійснюється урядом на чолі з Прем'єр-міністром, який обирається парламентом з числа його членів. *Державна мова - японська.  *Релігія - буддизм. *Державне свято - 23 грудня - День народження Імператора (1933 р.). *Грошова одиниця – єна = 100 сенам.

То кіо (яп.東京, とうきょう, токьо) або Метрополія Токіо (яп. 東京都, とうきょうと, токьо то) — столиця Японії офіційно з 1867р., а фактично була нею з 1603 р. Одна з сорока семи префектур Японії, розташована у регіоні Канто, східній частині острова Хонсю. Нині Токіо – одне з найбільших міст світу. Токійська агломерація налічує 32 млн жителів. Прапор

Населення Японії -оцінка 2005р – 127767994 -перепис 2005р. – 127767994 -густота – 337 осіб/км² Японія – однонаціональна країна, майже 99% її жителів – японці. Рівень урбанізації високий: 76% населення проживають у містах. Там велика кількість багатомільйонних агломерацій і мегаполісів: Токіо – Йокогама, Осака – Кобе – Кіото, Кітакюсю – Фукуока. Приріст населення за рік – 0,4%. Це зумовлено державною політикою контролю над народжуваністю і прагненням населення підвищити рівень життя. В Японії зафіксовано найбільша в світі середня тривалість життя – близько 80 років. Панівними релігіями є буддизм і синтоїзм.

Зв'язок Японії з іншими країнами світу здійснюється морським шляхом. Положення Японії на стику материка Євразія і Тихий океан, що знаходиться в центрі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, відкриває дуже великі можливості для участі країни в міжнародному поділі праці. Значний вплив на господарське освоєння робить висока сейсмічність і вулканізм. Щорічно в Японії відзначається близько 1,5 тисяч землетрусів різної сили. На островах знаходяться 15 діючих вулканів, а ще кілька десятків можуть пробудитися. Найвища вершина Японії – гора Фудзіяма (3776 м.). Утім, життя на островах не можна назвати ідилічної. За рік тут випадає до 1700 мм опадів – більше, ніж у дощовій Великобританії. До цього треба додати тайфуни і тропічні зливи, цунамі і землетрусу, що є тут нерідкими гістьми. І тільки дивні стійкість і працьовитість японського народу дозволяють країні не тільки протистояти природним стихіям, але і процвітати. ЕГП Японії

      На Японському архіпелазі є знахідки мезолітичної (додзьомон, 10-6 тис. років до н.е.) і неолітичних (протодзьомон і дзьомон, 7 тис., 6-1 тис. років до н.е.) культур. Письмові джерела датуються початком VIII ст. н.е. Культура З цього часу можна досить точно простежити історію зміни правителів (імператорів) Японії. Запозичення китайської писемності в середині I тисячоліття відкрило японцям доступ до китайської культури.       У середині XIX ст., після падіння сьогуната, робляться зусилля для запозичення досягнень європейської цивілізації. Здатність японців засвоювати все краще допомогла їм стати однією з найрозвинутіших націй у світі.

      Японія - найбільший у світі виробник морських суден (52% світового обсягу), телевізорів (понад 60%), піаніно, автомобілів (приблизно 30%), алюмінію, міді, цементу, каустичної соди, сірчаної кислоти, синтетичного каучуку, шин і велосипедів. Японія - світовий лідер у випуску різних електротоварів і виробів машинобудування, оптичних приладів, комп'ютерів.       Характерний високий ступінь територіальної концентрації обробної промисловості. Виділяються райони Токіо - Йокогама, Осака - Кобе і Нагоя, на які припадає більше ніж половина доходів обробних галузей. Найбільш відсталі в індустріальному відношенні Хоккайдо, північний Хонсю і південний Кюсю, де розвинуті чорна і кольорова металургія, коксохімія, нафтопереробка, машинобудування, електронне приладобудування, військова, скляно-керамічна, цементна, харчова, текстильна, поліграфічна промисловість. Обробна промисловість

      Незважаючи на те, що Японія бідна на енергоресурси, по виробництву електроенергії у 1995 (950 млрд. кВтг) вона посідала третє місце у світі. В середині 1990-х років енергоспоживання в Японії оцінювалося в 3855 кВт на душу населення. У структурі енергетичного комплексу переважала нафта (56%), причому на 99,7% імпортна, на частку вугілля припадало 17%, природного газу - 11%, атомної енергії - 12% і гідроресурсів - 3%. Житловий фонд у Японії повністю електрифікований, але витрати енергії не настільки значні, як у США, через обмежене використання центрального опалення.       У 1979-1980 роках уряд вжив заходів для зменшення залежності країни від цього джерела палива. Тепер також використовуються нетрадиційні джерела - енергія сонця і вітру, хоча вони становлять лише 1,1% загального енергоспоживання. Енергетика

      Рис складає основу харчового раціону японців, займає приблизно 55% усіх посівних площ. Культура рису поширена по всій Японії, однак його посіви обмежені на Хоккайдо, де клімат недостатньо теплий. Тутове дерево, що використовується для розведення шовкопрядів, і чай також тяжіють до субтропічних районів. Овочі вирощують в околицях великих міст. М'ясна і молочна продукція посідає все важливіше місце в харчовому раціоні населення.     Сільське і лісове господарство

      Японія - велика рибальська держава. Високою ефективністю відзначений промисел у глибоких водах. У прибережній зоні лов риби ведеться з невеликих баркасів. В акваторії північних островів добуваються лососеві, тріска й оселедець, поряд з узбережжям південних островів - тунець, скумбрія і сардини. Рибальство

      Японська економіка значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі. У 1996 р. країна витратила 38 трлн. ієн (315 млрд. дол.) на імпорт і виручила 44,7 трлн. ієн (372 млрд. дол.) від експорту. У 1995 частка Японії у світовому товарному експорті становила 9%, а в імпорті - 6,7%, що забезпечило їй другі місця відповідно після США і Німеччини. Основні статті експорту - автомобілі, залізо і сталь, судна, електротехнічні і радіоелектронні товари (головним чином телевізори, музичні центри, радіоприймачі і магнітофони), машинне устаткування, фото- і кінокамери.       Найбільший торговельний партнер Японії - США. У 1996 р. ЄС наздогнав США за обсягом продажу в Японію автомобілів, хімікатів, а КНР продовжувала домінувати на японському ринку готового одягу.  Японія - найбільший інвестор. Приблизно чверть капіталовкладень припадає на виробництво сировини, третина - на обробні галузі промисловості і більше третини - на забезпечення нестатків зовнішньої торгівлі. Основна частина інвестицій була спрямована в Північну і Південну Америку, Східну і Південно-Східну Азію. Зовнішньоекономічні зв'язки

Південна Корея Прапор Герб

Республіка Корея (кор. 大韓民國, 대한민국, РК, Південна Корея), країна на сході Азії, що межує на півночі з Північною Кореєю, на сході омивається Японським морем, на заході - Жовтим, на півдні - Східно-Китайським морем. Південній Кореї також належать кілька островів, найбільші з яких – Чеджудо, Чедо і Коджедо. Південна Корея - один із найгористіших районів світу, 70% території займають сопки - гори висотою 500- 600 м над рівнем моря. Країна мало забезпечена корисними копалинами. Промислове значення мають лише запаси вугілля, залізної руди, свинцю, цинку, брому, графіту, хоча потреби країни в цій сировині власними ресурсами задовольняються не повністю. Південна Корея майже не має лісових ресурсів.

*Офіційна назва – Республіка Корея *Площа території – 99,6 кв. км Столиця – м.Сеуп (близько 10 млн. жителів, 1999) Державна мова – корейська Державний устрій – Президентська республіка Релігія –християнство (49% віруючих), буддизм (47% віруючих), конфуціанство (3% віруючих), чондоге та інші - 1% віруючих Грошова одиниця –1 вона Південної Кореї (W) = 100 чонів Державне свято – день звільнення ( 15 серпня, з 1948р.)

*Законодавчий орган – Однопалатні Національні збори *Адміністративно-територіальний поділ – 9 провінцій та 7 міст центрального підпорядкування Релігія –християнство (49% віруючих), буддизм (47% віруючих), конфуціанство (3% віруючих), чондоге та інші - 1% віруючих Членство – ООН (з 1991р.), АТЕС, ОБСЄ (партнер), ЮНЕСКО, Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва і розвитку тощо.

Сеу л — (кор. 서울 , соуль, «столиця»; яп. 京城, けいじょう, кейдзьо , «столичний замок») — найбільше місто і столиця Південної Кореї, місто з особливим статусом. Розташоване на річці Ханган на північному заході країни, приблизно за 50 кілометрів від кордону держави з Північною Кореєю. Сеул є старовинним містом: було столицею династії Пекче (18 р. до н. е. — 660 р. н. е.) і династії Чосон (1392—1910). У 1394 році Сеул став столицею Кореї.

Населення -45,9 млн. чоловік (1999) Корея населена майже виключно корейцями. Частка міського населення перевищує 75%. Корейці - єдина етнічна сім'я, яка розмовляє однією мовою. Вважається, що корейці є нащадками кількох монгольських племен, які мігрували на Корейський півострів з Центральної Азії. У Кореї практично відсутні національні меншини, за винятком приблизно 20 тисяч китайців, більшість яких здавна проживають у столиці та її околицях.

Культура Традиційна конфуціанська структура суспільних відносин все ще в значній мірі визначає поведінку корейців. Вік і суспільне положення мають велике значення. У Кореї вступ до браку традиційно вважається найважливішою подією в житті, а розлучення - ганьбою не тільки для колишнього подружжя, але і для їх сімей. Сучасна весільна церемонія декілька відрізняється від традиційної. Вважається, що молодші за віком або що стоять нижче по суспільному положенню зобов’язані слідувати бажанням старших без заперечень. Корейці не люблять надмірного прояву емоцій і зазвичай обмежують прямі фізичні контакти ввічливим рукостисканням. За традицією корейці сидять, їдять і сплять на підлозі

Промисловість країни повторює шлях Японії. Енергетична і сировинна база дуже слабка і традиційно тут розвивалася легка і харчова промисловість. Було створено потужну енергетику на базі імпортної нафти і будівництва АЕС. Вирішальними чинниками бурхливого розвитку стали дешева, освічена і дисциплінована робоча сила, іноземні технології і капітали, гарантовані ринки збуту в розвинених країнах, цілеспрямована державна політика. Сучасна промисловість Південної Кореї включає: а) виробництво одягу, взуття, тканин і продуктів харчування; б) галузі важкої промисловості — металургію, хімічну, загальне машинобудування, судно будування, автомобілебудування; в) електронне машинобудування. Як виробник та експортер суден (танкери, контейнеровози, хімічні танкери), автомобілів та електроніки (комп'ютерне обладнання і частини, електронні пристрої, оптичні прилади, телевізори, інформаційні системи) Південна Корея займає одне з провідних місць у світі. Промисловість

Зовнішньоекономічні зв'язки Південна Корея - учасник ГАТТ більше 20 років. Південна Корея пройшла шлях від відсталої до індустріальної країни. Основними експортними товарами є продукція машинобудування, зокрема, електроніка, відео-, аудіотехніка, комп'ютери, мікрохвильові печі, автомобілі, судна, взуття, продукція текстильної промисловості та ін. Найближчим часом зростає експорт високотехнологічних товарів мікроелектроніки, більш складних побутових електронних товарів. У структурі імпорту 90% займають товари виробничого призначення, причому одна третина з них використовується для виробництва експортних товарів. В імпорті стабільно висока частка палива та сировини: нафти, вугілля, бавовни, вовни, лісу і т. п. 36% вартості імпорту в 1990 р. припадало на верстатне обладнання. Для Південної Кореї характерний імпорт технологій. Зареєстровано майже 5 тис. випадків отримання іноземних технологій, з них 90% японських. Реалізуючи великомасштабні плани економічного і соціального розвитку, Республіка Корея розраховує на ефективне економічне співробітництво й з Україною. За останні кілька років економічні зв'язки між двома країнами набули розвитку в галузі торгівлі, фінансів, обміну технологіями.

P.S. Ваш Пух!