Презентація на тему:
АНТАРКТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ИнБЮМ НАНУ: ИТОГИ, ПРОБЛЕМЫ, ПЕРСПЕКТИВЫ

ИГНАТЬЕВ С.М. АНТАРКТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ИнБЮМ НАНУ: ИТОГИ, ПРОБЛЕМЫ, ПЕРСПЕКТИВЫ

The UAS Academic Vernadsky is satiated in the latitude 65015’ South, longitude 64015’ West on Galindez Island.

Национальный Антарктический Научный центр (НАНЦ) Создан в 1993 г. Статус Национального получил в 2004 г. Директор – Литвинов Валерий Аркадьевич

Направления Национальной Антарктической программы 1. Биологические ресурсы и океанология 2. Биологические исследования

Морские экспедиционные исследования 1997, 1998. НИС «ЭРНСТ КРЕНКЕЛЬ»

Морские экспедиционные исследования 2000, 2002. НИС «ГОРИЗОНТ»

РЕЗУЛЬТАТЫ МОРСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ Перестройка пелагической экосистемы за счет массового развития сальп, потеснивших криль в основе его ареала Перспективы – самые печальные

СЕЗОННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ (10 УАЭ. Б. АНННИНСКИЙ) ЗИМОВОЧНИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ: 7УАЭ. С. ИГНАТЬЕВ (ОТД. ФМЭ); 10 УАЭ. М. ЧЕСАЛИН (ОТД. ИХТИОЛОГИИ); 12 УАЭ В. ТИМОФЕЕВ (ОТД. БЕНТОСА); 13 УАЭ В. АЛЕКСАНДРОВ (ОТД. БЕНТОСА); 14 УАЭ В. ЧЕКАЛОВ (ОТД. БЕНТОСА). БИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ НА УАС АКАДЕМИК ВЕРНАДСКИЙ

Биологические исследования во время зимовки 1. Обязательные исследования согласно Перечню от 04.03.2004 (регулярные сборы проб по основным компонентах биоты – мониторинг). 2. Исследования по личной программе зимовщика. 3. Работы по заказу других научных учреждений.

The UAS Academic Vernadsky is satiated in the latitude 65015’ South, longitude 64015’ West on Galindez Island.

Масові види планктонних мікроводоростей з прибережних вод Аргентинських островів: 1 – Corethron criophilum; 2 – Eucampia antarctica; 3 – Achnanthes brevipes; 4 – Phaeocystis pouchetii; 5 - Cryptomonas sp.

Видове різноманіття фітопланктону у водах Аргентинських островів

Годовой ход среднемесячной температуры воды в поверхностном слое в районе УАС (1998 – 2008)

РЫБЫ, ЕЩЕ ОДНО БЕЛОЕ ПЯТНО

БЕНТОС – СЛАБОЕ ЗВЕНО

АЙСБЕРГ – «БОЖИЙ ПЛУГ»

КАДРЫ РЕШАЮТ ВСЕ!

Система прибережних течій складається з приливних та неперіодичних залишкових течій, причому для верхнього шару вод характерні дрейфові течії, а для придонного - течії компенсаційної природи. Висока приливно-відливна активність, що обумовлена взаємодією двох приливних хвиль півдобового і добового періодів, забезпечує активний водообмін в прибережних зонах. Пелагічна складова прибережної екосистеми характеризується домінуванням нижчих трофічних рівней (бактеріо-, фіто- та мікрозоопланктон). За видовим різноманіттям абсолютно домінують діатомові водорості. Найбільшим таксономічним різноманіттям планктон характеризувався у весняний сезон (жовтень-листопад). В цілому на протязі року відмічався приблизно однаковий видовий склад планктону при значній варіабельності кількісного розвитку. Для кількісного розвитку планктону характерна чітко виражена сезонна мінливість. Найбільші показники чисельності і біомаси по всім рівням були отримані для весняного-літнього сезону, коли було відзначено три піки цвітіння фітопланктону, які обумовлювалися різними групами мікроводоростей що змінювали друг друга у часі. Перший пік ( жовтень) обумовлений масовим розвитком золотистої водорості Phaeocystіs pouchetіі; другий пік, що приходиться на листопад, обумовлений розвитком діатомових водоростей з родів Fragіlarіopsіs і Achnanthes; третій (середина січня) - флагелят Cryptomonas sp. та Pyramіmonas sp.

Води Архіпелагу Аргентинські Острови навесні і влітку за рівнем розвитку планктону являються мезотрофними, а в окремі, досить короткі терміни (2-3 тижня) загальна кількість планктону може досягати показників характерних для евтрофних вод. Восени і на початку зими, коли згасає вегетація фітопланктону, ці води відносяться до оліготрофних. Через активний водообмін не виявлено принципового впливу берегових органічних стоків як природних (з колонії пінгвінів) так і антропогенних (побутові стоки УАС) на склад та кількісний розвиток планктону. Біомаса мікрогетеротрофів (бактеріо- та мікрозоопланктону) лишається невисокою, а міжрічна мінливість їх достатку характеризується зниженням абсолютних величин при незмінному відносному вкладі бактерій біомасу мікропланктону. Таким чином кількісний розвиток бактеріо- та мікрозоопланктону не забезпечує утилізацію первинної продукції фітопланктону. Через це значна частина створеної фітопланктоном речовини поступає в донні шари води де забезпечує існування якісно і кількісно багатої донної флори та фауни. Донна флора та фауна прибережних вод Архіпелагу характеризується значним видовим різноманіттям та кількісним розвитком, особливо у захищених від абразивної дії льоди місцях.

У мікрофітобентосі домінують діатомові, що масово розвиваються через явище епойкії. До масових видів макрофітів відносяться зелена водорість Monostroma harіotіі і червоні - Curdіea racovіtzae, Іrіdea obovata, Leptosomіa sіmplex. Для зообентосу характерно домінування нематод (Nematoda) і корененіжок (Rhіzopoda). Між літоральною та субліторальною зонами островів існує суттєва різниця у таксономічній структурі та кількісному розвитку окремих груп. Стан спільноти бентосу може служити біологічним індикатором стану навколишнього середовища та всієї екосистеми в цілому. На всіх рівнях донної біоти відмічений негативний вплив УАС, що проявляється в зменшенні видового різноманіття та кількісного розвитку прикріплених форм бентосу і випадках морфологічних потворств та зараження водоростей морськими грибами. Фоновий видовий склад та кількісний розподіл на вищих трофічних рівнях (риби, морські птахи) залишився практично незмінним за останні 10 років. Сезонні зміни в чисельності птахів проходять синхронно із змінами чисельності криля, який є основною частиною раціону. Розраховані значення річних харчових потреб птахів в декілька (6-7) разів перевищують величину запасу крилю, що обчислюється при зйомках на акваторії біля УАС. Це свідчить про активний перенос рачків течіями (оновлення запасу).

Розмноження масових видів (на прикладі пінгвіну дженту) відрізняється високим репродуктивним успіхом протягом першого року життя, який не залежить від антропогенного (наявність УАС та туристів) впливу. НЕЗВАЖАЮЧИ НАЯВНІСТЬ ЛОКАЛЬНОГО ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ЗАГАЛЬНИЙ СТАН ПРИБЕРЕЖНИХ ЕКОСИСТЕМ В РАЙОНІ УАС АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ ЦІЛКОМ БЛАГОПОЛУЧНИЙ ТА СТАБІЛЬНИЙ. ЦЕ НЕ ЗНІМАЄ З ПОРЯДКУ ДЕННОГО НЕОБХІДНІСТЬ ЩОРІЧНОГО МОНІТОРИНГУ СТАНУ ЕКОСИСТЕМИ НА ВСІХ КОМПОНЕНТНИХ РІВНЯХ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ МОЖЛИВИХ НЕГАТИВНИХ ЗМІН.

Artamonov Yu. Features of hydrological and hydrochemical structures of waters in the district of the archipelago Argentine islands in February-March, 2002 // Ukr. Antark. zhurn. - 2003. - № 1. - P. 17-24 (in Russian). Ignatyev S. M., Popova E. V., Melnik T. A. Seasonal variability of the quantitative development of zooplankton near Argentine Islands (Antarctica) // Marine ecological Journal. – In Print (in Russian). Kuzmenko L.V., Ignatyev S.M. Seasonal variability of the quantitative development of phytoplankton near Argentine Islands (Antarctica) // Marine ecological Journal. – 2007. - Vol. 6, № 3. – P. 47-60 (in Russian). Samyshev E.Z. Antarctic krill and the structure of planktonic community in its distribution area. Moscow. “Nauka” Published House. 1991. – 268 p. Seregin S.A. Bacterioplankton of the Antarctic waters and his functional role. “Control systems of the environment – 2004”. - Sevastopol, 2004. – P. 295 – 300 (in Russian).