Презентація на тему:
Закон Джоуля – Ленца

ФІЗИКА – 9 клас Урок 31/10   Тема: Кількість теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом. Закон Джоуля-Ленца. Електронагрівальні прилади.   Мета: Вивчити формулу для розрахунку кількості теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом. Розвинути вміння застосовувати цю формулу на практиці, креслити схеми найпростіших електричних кіл.

Розділ фізики, що вивчає електричні явища Негативно заряджена частинка, що своїм рухом створює електричний струм Величина, що характеризує протидію електричному струму в провіднику Одиниця вимірювання заряду Величина, що дорівнює добутку напруги, сили струму та часу його проходження Впорядкований рух заряджених частинок Величина, що визначається відношенням роботи до заряду Е Л Е К Т Р И К А Е Л Е К Т Р О Н О П І Р К У Л О Н Р О Б О Т А С Т Р У М Н А П Р У Г А 1                         2                     3                   4                 5                        6                    7             

Вільні електрони, переміщуючись під дією електричного поля, взаємодіють із зустрічними атомами або йонами речовини провідника й передають їм частинку своєї енергії. Ця енергія перетворюється у внутрішню енергію провідника. Внаслідок проходження електричного струму провідник нагрівається.

Нагрівання провідника Корисне ? Шкідливе? чи

Від чого залежить кількість теплоти, що виділяється у провіднику зі струмом?

Робота електричного струму може повністю витрачатися на збільшення внутрішньої енергії тіла. A = Q; А = IUt; Q = IUt; При послідовному з’єднанні провідників При паралельному з’єднанні провідників Закон Джоуля-Ленца

Який із провідників нагріється більше й чому? А) при послідовному з’єднанні Б) при паралельному з’єднанні

Яка кількість теплоти виділиться внаслідок проходження електричного струму через провідник протягом 5 хв?

Визначте, яка кількість теплоти виділяється у лампочці кишенькового ліхтаря протягом 1 хв? Експериментальна задача

Історія створення лампи розжарювання

Люди почали використовувати штучне світло приблизно 12 000 років тому, і першими його джерелами були смоляні фа кели. Через 9000 років почали застосовуватися масляні лампи й свічі, які освітлювали античні споруди Греції й Рима. Свічі використовували найрізно манітніші: сальні, воскові, стеаринові, парафінові. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. з'явилися газові ліхтарі: вугільний газ, з'єднуючись із киснем, загорявся, розжарюючи металеву сіт ку ліхтаря, яка й випромінювала світло.

У 1876 році російський винахідник Павло Миколайович Яблочков розробив один з варіантів електричної дугової лампи, в основі якої були вугільні стрижні. Її світіння мало красивий бузковий відтінок. Саме на честь винахідника її ще називають «свічею Яблочкова». У 1878 році «російське світло» освітило вулиці Парижа, Петербурга й навіть палац перського шаха. Правда, сам вина хідник помер у злиднях, не доживши до 47 років..

Незабаром дугову лампу замінила лампа нового покоління — лампа розжарювання. Її було винайдено в 1872 р. російським електротехніком Олександром Лодигіним. Основний її елемент — вугіль ний стрижень, який нагрівався струмом до температури, при якій він починав світитися. Стрижень розміщався під скляним ковпаком. Перші лампи працювали всього 3О—40 хв. Пізніше О.Лодигін істотно збільшив строк їхньої служби, відкачавши з колби по вітря. У 1906 році він замінив вугільний стержень ниткою з вольфраму (тугоплавкого металу), а щоб зменшити його випаровування, балон лампи почали наповнювати інертними газами (аргоном, криптоном)

Знаменитий американський ви нахідник Томас Едісон у 1877 р. удосконалив цей тип лами. Він домігся сильного розрідження в лампі (тиск ставав у мільйон разів меншим за атмосфер-ний), знайшов новий матеріал для во лоска розжарення — оброблений спеціальним хімічним розчином бамбук, перепробувавши понад 6000 різних речовин. Едісон зробив винахід комерційно вигідним: придумав цоколь, патрон, поворотний вимикач, запобіжники, ізольовані проводи. У 1879 році він першим запатентував лампу розжарювання. У ніч на 1 січня 1880 р. сімсот едісоновських ламп освітили, бу динок, де працював винахідник, двір, ворота й навіть огорожу.

Лампи розжарювання служать нам до цього часу. Їхнє світло вважається оптимальним для сприйняття людським оком. Однак, у них є один суттєвий недолік: майже 95% їхньої енергії перетворюється в тепло і лише 5% припадає на світло.

Насправді, лампа була винайдена в різних країнах майже одночасно, тому не можна з впевненістю говорити про те, кому належить авторство.

Уже в наші дні з'явилися криптонові лампи (наповнені криптоном), у яких підвищено світловіддачу порівняно зі звичайними лампами, біспіральні лампи — з більш товстим волоском розжарення, який дозволяє випромінювати більш яскраве світло, галогенові лампи — вони наповнені парами брому, фтору або йоду, що підвищує світловіддачу й збільшує термін служби, люмінесцентні лампи (їх так і називають енергозберігаючі).

Електронагрівальні прилади

Скільки часу потрібно для того, щоб вода в посудині закипіла?

Домашнє завдання: 1. Вивчити §21,22. 2. Виконати тренувальний варіант контрольної роботи.