Презентація на тему:
Небесна сфера

Небесна сфера Коли ми спостерігаємо за зоряним небом, то всі астрономічні об’єкти здаються розташованими на сферичній поверхні, в центрі якої знаходиться спостерігач. Небесна сфера – це уявна сфера довільного радіусу, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору

Елементи небесної сфери

Z - зеніт Z’ - надир Математичний горизонт N – точка півночі S – точка півдня Р – північний полюс світу Р’ – південний полюс світу Небесний меридіан Полуденна лінія Вісь світу

Горизонтальні координати Небесна сфера відіграє фундаментальну роль при заданні положення астрономічних объєктів. В горизонтальній системі координат положення об’єкта визначається відносно горизонту і відносно напрямку на південь (S).

Z Z’ N S P P’ М h Вертикал – коло висоти А

Положення зірки М задається її висотою h (кутова відстань від горизонту вздовж великого кола – вертикала) і азимутом А (виміряною до заходу кутовою відстанню від точки півдня до вертикала). Горизонтальні координати Висота змінюється: від 0° до +90° (над горизонтом) від 0° до -90° (під горизонтом) Азимут змінюється: від 0° до 360°

Кульмінації небесних тіл Кульмінація – проходження світила через небесний меридіан. Рухаючись навколо вісі світу, світила описують добові паралелі.

N S P P’

Кульмінації небесних тіл Протягом доби спостерігається дві кульмінації: верхня и нижня У світила, що не заходить обидві кульмінації проходять над горизонтом. У світила, що не сходить обидві кульмінації під горизонтом.

Екваторіальні координати Через обертання Землі зорі постійно переміщуються відносно горизонту и сторін світу, а їх координати в горизонтальній системі змінюються. Для деяких задач астрономії система координат повинна бути незалежною від положення спостерігача и часу доби. Таку систему називають «екваторіальною».

P P’ Небесний екватор W E N S Коло схилення ɤ Точка весняного рівнодення α α – пряме піднесення - схилення

Екваторіальні координати «Пряме піднесення» вимірюється від точки весняног рівнодення до кола схилення зорі. «Схилення» зорі вимірюється її кутовою відстанню до півночі або півдня від небесного екватора. . «Прямое піднесення» вимірюється від 0° до 360° або від 0 до 24 годин.

Екліптика 22 червня – день літнього сонцестояння 22 грудня – день зимнього сонцестояння 21 березня – день весняного рівнодення 23 вересня – день осіннього рівнодення

Екліптика Всю екліптику Сонце проходить за рік, переміщуючись за добу на 1°, побував протягом місяця в кажному із 12 зодіакальних сузір’їв.

Екліптика

Екліптика Всю екліптику Сонце проходить за рік, переміщуючись за добу на 1°, побував протягом місяця в кажному із 12 зодіакальних сузір’їв.