Презентація на тему:
“Інфрачервоне випромінювання”

“Інфрачервоне випромінювання”

Інфрачерво не випромі нювання (від лат. infra — нижче) — оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій від приблизно 750 нм.

Інфрачервоне випромінювання відкрив у 1800 році Вільям Гершель, досліджуючи розподіл енергії в спектрі при допомозі чутливого термометра.

Людське око не бачить інфрачервоного випромінювання, органи чуття деяких інших тварин, наприклад, змій та кажанів, сприймають інфрачервоне випромінювання, що допомагає їм добре орієнтуватися в темряві.

Інфрачервоні промені : Випромінюються всіма тілами, що мають температуру вищу за нуль.При підвищенні температури її максимум зміщується в бік коротших хвиль. У зв'язку із залежністю спектру та інтенсивності інфрачервоного випромінювання від температури його часто називають тепловим випромінюванням.

За стандартом ISO 20473[2] інфрачервоне випромінювання поділяється ближнє інфрачервоне випромінювання — від 780 до 3000 нм середнє інфрачервоне випромінювання — від 3000 до 50 000 нм делеке інфрачервоне випромінювання — від 50 до 1000 мкм

Ближнє інфрачервоне випромінювання — це область від 700 до 1000 нм, тобто від приблизної границі людського зору до діапазону кремнієвих детекторів.

Короткохвильове інфрачервоне випромінювання - область довжин хвиль від 1 до 3 мікрон, тобто від границі чутливості кремнієвих детекторів до вікна прозорості атмосфери. Детектори на основі InGaAs покривають область до 1,8 мікрон, всю цю область покривають менш чутливі детектори на основі солей свинцю.

Середньохвильове інфрачервоне випромінювання' - область, що відповідає атмосферному вікну, від 3 до 5 мікрон. В цій області працють детектори на основі антимоніду індію InSb, HgCdTe і почасти на основі PbSe).

довгохвильове інфрачервоне випромінювання - за різними визначеннями область довжин хвиль від 8 до 12 мкм, або від 7 до 14 мкм. Це область атмосефрного вікна, в якій працюють детектори на основі HgCdTe та мікроболометри. Дуже довгохвильове червеоне випромінювання - область довжин хвиль від 12 до 30 мкм, де працюють детектори на основі легованого кремнію.

Використання Інфрачервоне випромінювання використовується у приладах нічного бачення й в оптоелектроніці. Інфрачервона спектроскопія дозволяє отримати інформацію про структуру молекул і твердих тіл і типи атомних коливань у них.

Інфрачервоне випромінювання використовується в телекомунікаціях. Напівпровідникові матеріали (кремній) мають невелику ширину забороненої зони, а тому прозорі тільки в інфрачервоній області спектру. Відповідно, виготовлені на основі кремнію світлодіоди та лазери випромінюють тільки інфрачервоні хвилі.

Інфрачервоні діоди і фотодіоди використовуються в пультах дистанційного управління, системах автоматики, охоронних системах і т.д. Вони не відволікають увагу людини в силу своєї невидимості.

Інфрачервоні випромінювачі застосовують у промисловості для сушіння лакофарбових поверхонь. Інфрачервоний метод сушіння має істотні переваги: це, безумовно, економічний ефект. Швидкість і витрачена енергія при інфрачервоному сушінні менше тих же показників при традиційних методах.

Інфрачервоне випромінювання починають застосовувати для обігріву приміщень та вуличних просторів. Інфрачервоні обігрівачі використовуються для опалення у приміщеннях (будинках, квартирах), для локального обігріву вуличного простору (вуличні кафе, альтанки, веранди).

Парниковий ефект Поглинання і повторне випромінювання інфрачервоного світла деякими газами є причиною парникового ефекту, що значно підвищує температуру поверхні планет, зокрема Землі.

Література: Фізика11 клас И.Г.Бар`яхтар, Ф.Я.Божинова .– Х.: Видавництво «Ранок»,2011.—320 с. Фізика 11 клас С.У.Гончаренко,К.: Освіта, 2002.—319с. Атлас фізики.Х.Ллансана.Х.—Вид-во «Ранок»,2005.—96с. 100 загадок природы.В.Сядро.Х.—В-во Фолио.2008.

Інтернет ресурси

Дякуємо за увагу! =)