Презентація на тему:
фізика

«Застосування магнітних матеріалів»

Магніт (або Магнет) — тіло, що має власне магнітне поле, магнітний диполь. Термін «магніт», як правило, використовується для об'єктів, які мають власне магнітне поле, навіть при відсутності прикладеного магнітного поля, що можливо лише в деяких класах матеріалів.. Матеріали , які в зовнішньому магнітному полі намагнічуються ( тобто в них з'являється власне магнітне поле), називають магнетиками. Існує декілька типів взаємодії матеріалів з магнітним полем, зокрема йдеться про такі матеріали, як:

Феромагнетики та феримагнетики (ферити): матеріали, які зазвичай та вважаються «магнітними»; вони притягаються до магніту достатньо сильно — так, що притягання відчувається. Тільки ці матеріали можуть зберігати намагніченість та стати постійними магнітами.

Парамагнетики: такі сполуки, як платина, алюміній та кисень, які слабо притягаються до магніту. Ефект може бути виявлений лише за допомогою чутливих інструментів або потужних магнітів.

Діамагнетики: сполуки, що намагнічуваються проти напрямку зовнішнього магнітного поля. У порівнянні з парамагнітним та феромагнітними сполуками діамагнітні сполуки, такі як вуглець, мідь, вода та пластики, відштовхуються від магніту. Всі сполуки, що не володіють одним з типів магнетизму, є діамагнітними.

Сили, що діють на діамагнітні об'єкти від звичайного магніту, занадто слабкі, проте в сильних магнітних полях надпровідних магнітів діамагнітні матеріали, наприклад шматочки свинцю, можуть зависати, а оскільки вуглець і вода є сполуками діамагнітними, в потужному магнітному полі можуть зависати навіть органічні об'єкти, наприклад живі жаби і миші

.

До магнітомягких відносять матеріали з малою коерцетивною силою (Н з < 800 А/м) і високою магнітною проникністю. Їх використовують як осердя дроселів, трансформаторів, електромагнітів і т.п.

До магнітотвердих відносять матеріали з великою коерцитивною силою (Н з >4кА/ м).  Вони служать в основному для виготовлення постійних магнітів.

Серед матеріалів спеціалізованого призначення в радіоелектроніці застосовуються матеріали з прямокутною петлею гистерезиса (ППГ), ферити для пристроїв надвисокочастотного діапазону і магнітострикційні матеріали.

Великого застосування набули в сучасній радіотехніці ферити - феромагнітні матеріали , що не проводять електричний струм.

Магнітно-тверді матеріали, як вже зазначалось, застосовують: — для виготовлення постійних магнітів; — для запису інформації (наприклад, для звукозапису).

Магніти з порошків. - магніти, які одержують методами порошкової металургії. Їх можна поділити на металокерамічні, металопластичні та оксидні.

Інші матеріали для постійних магнітів.

Мартенситні сталі  для виготовлення постійних магнітів 

Сплави, що пластично деформуються . Із них виготовляють стрічки, пластини, листи, дроти.

Сплави на основі благородних металів. Вони дуже дорогі, тому їх застосовують тільки для надмініатюрних магнітів масою в декілька міліграмів.

Еластичні магніти (магніти на гумовій основі) можна побачити у вигляді шнурів, довгих смуг, листів і т.п

Матеріали для магнітних стрічок. Використовуються для виготовлення записуючих інформацію приладів, зміст якого поміщений на стрічку.

Магнітострикційні матеріали. застосування в магнітострикційних генераторах, звукових та ультразвукових коливань, а також у деяких радіотехнічних схемах і пристроях.

Магніт у житті людини відіграє надзвичайно важливу роль. Застосування приладів з магнітними матеріалами значно полегшує життя людства. Завдяки Петру Перегріну, який у ХІІІ столітті зробив перше наукове відкриття магніту, ми можемо користуватися магнітними властивостями сьогодні.