Презентація на тему:
історія розвитку гімнастики

Презентація на тему Вправи для тулуба Підготував студент 106 групи Боднар Іван Викладач: Курнишев Юрій Альбертович

Вправи для тулуба як елемент ЗРВ Загальнорозвиваючі вправи – це спеціальні рухи, спрямовані на оздоровлення та зміцнення організму, розвиток рухових і психічних якостей дитини. Вони мають характерну особливість: дозволяють вибірково впливати на окремі м'язові групи (рук, ніг, тулуба), чітко дозувати фізичне навантаження на організм людини. Ці вправи сприяють удосконаленню координації рухів, їх точності, свідомому оволодінню положеннями та рухами тулуба, формуванню правильної постави, а також використовуються як профілактичні вправи і вправи, спрямовані на коригування.

Класифікація Класифікація загальнорозвиваючих вправ проводиться залежно від їх впливу на окремі частини тіла (за аналогічними ознаками): вправи для м'язів рук і плечового пояса, для тулуба та м'язів ніг.

Вправи для тулуба їх вплив на організм людини Вправи для тулуба сприяють: Гнучкості та рухливості хребта; Формування правильної постави; розвивається рухливість грудного та шийного відділів хребта; попереджається сутулість спини у дітей.

Виконання вправ з нахилами, згинанням та випрямленням тулуба із вихідного положення лежачи на спині зміцнюють м'язи черевного преса, які розвинені у дошкільнят недостатньо. Це сприяє покращанню процесів травлення.

Фізіологічний вплив Фізіологічне навантаження при виконанні вправ для м'язів тулуба досить велике, тому що роботу здійснюють одночасно всі частини тіла. Це призводить до значного підвищення обмінних процесів і розвиває силу багатьох м'язових груп.

Особоливості та переваги таких вправ Простота структури і доступність їх для всіх вікових груп тих, що займаються, відносна легкість навчання; Можливість вибіркового впливу на окремі частини тіла і м'язові групи (особливо на руховий апарат). Це дозволяє досягнути гармонійного розвитку всіх м'язів; Легкість регулювання фізичного навантаження шляхом підбору вправ і визначення їх кількості в одному занятті. Складність вправ залежить від прикладених м'язових зусиль і кількості м'язових груп які беруть участь у роботі. Навантаження можна регулювати, змінюючи величину м'язових скорочень, з якими виконується вправа. Інтенсивність можна регулювати змінюючи: тривалості, кількості повторення вправи, швидкості виконання вправи, застосування обтяження і опору, зміною вихідних положень, включенням прав, що вимагають вольових зусиль.

Завдання, які вирішуються під час виконання вправ 1. Загальний фізичний розвиток і підвищення життєдіяльності організму тих, що займаються; 2. Спеціальна підготовка до опанування складними руховими навичками (спортивними і трудовими); 3. Спрямований розвиток окремих фізичних якостей та спеціальних навичок: розвиток сили; розвиток гнучкості; виховання вміння регулювати напруження і розслаблення окремих м'язових груп; розвиток швидкості м'язових скорочень; удосконалення координації рухів. 4. Формування правильної постави.

Вихідні положення під час виконання Вихідне положення – початкове положення, з якого виконується вправа. В.П. впливають на правильність виконання та їх ефективність, вони зменшують або збільшують ступінь напруження задіяних м'язів, дозволяють цілеспрямовано впливати на визначені групи м'язів і створюють оптимальні умови для прояву м'язових зусиль. В якості В.п. для більшості ВдЗР застосовуються звичайно різні стійки, положення (сидячи, лежачи на спині, животі), змішані упори (упори на колінах, упори присівши), різні положення рук тощо.

Приклади В.П. Основна стійка Стійка ноги нарізно. Основна стіка, Руки на пояс

РУХИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ Кожна вправа містить у собі три основні частини: вихідне положення, один чи декілька рухів і кінцеве положення. Вихідне й кінцеве положення повинні бути однаковими. Рухи можуть виконуватись якою-небудь однією частиною тіла. Всі рухи кінцівками або тулубом) чи одночасно, послідовно декількома частинами тіла.

Всі рухи кінцівками і тулубом розподіляються на: піднімання і опускання (рук, ніг) у різних напрямках; згинання й розгинання (рук, ніг) у різних напрямках; нахили тулуба у різних напрямках; повороти (рухи навкруги вертикальної осі – повороти рук, ніг, тулуба у стійках, сидячи й в інших в.п. на 450 , 900 , 1800 тощо; колові рухи (коло прямими та зігнутими руками, коло однією ногою у стійці на другій, двома в положенні сидячи, лежачи, тулубом у різних стійках)

Описані рухи можуть виконуватись пружно, ривками, з махами, плавно. Використовуючи різноманітні вихідні положення і рухи кінцівками та тулубом, можна підбирати, ускладнювати зміст ВдЗР, враховуючи при цьому їх вплив на окремі групи м'язів і організм у цілому.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ ТРИМАЙТЕ СЕБЕ У ФОРМІ ВСІМ 36.6)