Презентація на тему:
Античні Олімпійські ігри

АНТИЧНІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

Олімпійські ігри - найбільші з еллінських національних свят. Відмічалися в священний місяць,що починався з першого повного місяця після літнього сонцестояння. Олімпійське свято проводилося спочатку один день, потім –п’ять днів, а пізніше тривалість досягла цілого місяця. Ігри повторювались кожні 1417 днів (4 роки ) , які складали «олімпіаду»- грецький олімпійський період. Впродовж всього священного місяця на території Греції оголошувався «священний мир» - екехірія.

Влаштовувалися традиційні загальногрецькі змагання на честь бога-громовержця Зевса Центром олімпійського світу давнини був священний округ Зевса в Олімпії - гай Альтіс уздовж ріки Алфей, недалеко від струмка Кладей, біля підніжжя гори Кронос. Під час літнього сонцестояння учасники змагань і організатори, прочани і вболівальники віддавали почесті богам, запалюючи вогонь на вівтарях Олімпії. Переможець змагань із бігу удостоювався почесті запалити вогонь для жертвопринесення.

776 р. до н.е. – рік проведення перших Античних Олімпійських Ігор Переконав усіх математик Гіппій , який прочитав на мармуровій табличці ім’я першого олімпійського чемпіона . Ним був звичайний кухар Коройб,переможець змагань з бігу. Також з 776 року до н.е. історик Тімей ввів літочислення по олімпіадам. В олімпійських змаганнях брали участь тільки вільно народжені греки, які не порушили закон. Раби і варвари (особи не грецького походження), брати участь в Олімпійських Іграх не мали права. Усі учасники ігор впродовж 10 місяців на батьківщині та 1 місяць у визначеному місті систематично готувалися до змагань під керівництвом тренерів ( без цієї підготовки ніхто не мав права брати участь у Олімпійських іграх). За 30 днів до початку Олімпіади усі охочі змагатися повинні були в Олімпійській гімназії попередньо показати своє мистецтво ( свого роду кваліфікаційні змагання) перед елланодіками.

Судді, що спостерігали за ходом змагань і присуджували нагороди переможцям, називалися елланодіками; вони були призначені за жеребом з місцевих елейців і завідували устроєм всього свята. Елланодіків було спершу 2, потім 9,ще пізніше 10; зі 103-ї Олімпіади їх було 12. У 104-ту олімпіаду число їх було зменшено до 8 і ,нарешті, з 108-ої Олімпіади їх налічувалося 10 осіб.

Елланодіки, атлети, батьки, брати і гімнастичні вчителі бажаючих змагатися повинні були промовити клятву честі на стадіоні в Олімпії у вівтаря Зевсу Порядок змагань оголошувався публіці за допомогою білої вивіски. Перед змаганням всі учасники тягнули жереб для визначення порядку, в якому будуть виходити на боротьбу, після чого герольд оголошував привселюдно ім'я і місто атлета.

Жінкам було заборонено брати участь в олімпійських змаганнях та навіть бути присутніми в якості глядачів. За порушення цього закону – смертна кара.Виняток був зроблений тільки для однієї жінки – на Олімпійських Іграх мала можливість бути присутньою жриця богині Деметри : для неї на стадіоні, на самому почесному місці, був встановлений спеціальний мармуровий трон. Однак, після закінчення Ігор влаштовували змагання дівчат з бігу, які мали назву «Герайя», на честь богині Гери, дружини Зевса. Для бігу їм пропонували Олімпійський стадіон, тільки відстань для бігу робили коротшою. Жінки бігали з розпущеним волоссям і в коротких туніках. Переможниці отримували вінок з оливкових гілок і частину корови ,яку приносили в жертву Гері.

Переможців Оліпійських Ігор – олімпіоніків - вінчали в храмі Зевса оливковою гілкою, перев’язаною пурпуровою стрічкою. Цю гілку зрізали золотим ножем в священному гаю з дерева , яке в Альтісі посадив Геракл. Герольд гучно оголошував ім’я переможця, ім’я його батька і назву міста, звідки олімпіонік родом. Також преможець мав честь бути внесеним в басікалій – список переможців ігор в Олімпії. Олімпійський герой, увінчаний вінком, одягнений у пурпурні шати, урочисто в'їжджав у рідне місто на колісниці, але не через звичайні ворота, а через пролам у стіні, який того ж дня городяни зашпаровували, щоб олімпійська перемога, яка ввійшла в місто, ніколи не покидала його. У місті встановлювалася статуя на честь переможця, складалися хвалебні оди, влаштовувалися бенкети.

Впродовж 1 168 років в Олімпії постійно один раз на 4 роки влаштовувались змагання античних атлетів (було проведено 293 Олімпіади). Проти Олімпійських Ігор був направлений Міланський едикт 392 року римського імператора Феодосія І, який угледів в Олімпійських Іграх язичницький обряд. Цим едиктом він наказав заборонити олімпійське літочислення і проводити регулярні атлетичні змагання. Під час 293 - ї останньої Олімпіади легат Римського імператора оголосив про едикт Феодосія I всім, хто зібрався на святі. Таким чином Олімпійські Ігри впали в небуття на довгі 1 503 роки.