Презентація на тему:
Похвала книгам

Похвала книгам! Читання І частина 3 клас Підготувала Смілянець С. М. вчитель початкових класів Уманської міської гімназії

Бачить – не бачить,чути – не чує, мовчки говорить, дуже мудрує. Часом захоче – правди навчає, часом жартує – всіх звеселяє. Люба розмова, дай Боже, діти, з нею довіку жити – дружити. Хто ж то такая в світі щаслива, мудра, правдива і жартівлива? Загадка Книжка

Прочитайте, прискорюючи темп читання цікава книга голубе небо весела рідня міцна дружба рясний дощ червона стрічка яскраве сонце холодні роси запашна трава співуче джерело гарне письмо чарівне слово

Словник Глиняні плитки Папірус і сувій

Китайські книги Пергамент

Рукописні книги

Йоган Гутенберг і його винахід Друкарська форма і перша друкарська книга

Загальна кількість всіх художніх, наукових та публіцистичних творів у світі становить приблизно 130 млн. Найдавнішою ж книгою на світі визнаний папірус Прісса, який був створений в 3350 році до нашої ери. Найбільша книга у світі була представлена на Міжнародній книжковій виставці в Гавані. Збірник висловлювань відомих людей має 380 сантиметрів в довжину і 350 сантиметрів у висоту. Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм х 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея. Цікаве про книгу

Золото добувають із землі, а знання – з книжок. Прислів'я про книгу Розум без книги, що птах без крил. День без книги, що обід без хліба Книга корисна, коли її читають.

У місті Слуцьку 1937 року народився Олександр Миколайович Єфімов. Та життя військових — це постійні переїзди. Невдовзі молодого капітана перевели на Кавказ, за ним «помандрувала» й дружина з маленьким сином на руках. Але війна відірвала батька від родини. Коли хлоп'яті йшов п'ятий рік, прийшла «похоронка» — Микола Єфімозагинув у боях на Україні. Невісткою й онуком став опікуватися дідусь. Він допоміг їм евакуюватися на Урал і влаштуватися там на роботу. Згодом, коли Київ був визволений від німецьких окупантів, Сашко з мамою переїжджає туди. У Києві він закінчив школу, університет (російське відділення філологічного факультету), став працювати в українській пресі. Був на видавничій і редакторській роботі, у тому числі працював у видавництві «Веселка», у журналі «Барвінок». Якийсь час письменник очолював Будинок дитячої книги, запровадивши там свято Рідної мови. Окремими виданнями вийшли його книжки «Скоріше б вирости», «Задачі трапляються різні», «Ордени бойової слави», «Я — сам!», «Таємниця одна на всіх». Не покинув, звичайно, і літературно-критичної діяльності, але в поле зору найчастіше потрапляли твори письменників, які теж писали для дітей. Помер у 1999 році

Князь Володимир Святославович Відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги. Заснував першу в Києві бібліотеку

Хан Батий

Пам'ятник Ярославу Мудрому в Києві

Верстат, на якому надруковано “Буквар”

Антін Лотоцький

Вірним сином свого краю був Антін Лотоцький. Народився він у 1881році у селі Вільхівці на Опіллі (тепер Львівська область) у сім'ї галицького письменника і педагога Льва Лотоцького. Батько часто оповідав дітям про відважні й трагічні сторінки нашої історії, і ці розповіді западали глибоко в душу малого хлопчини. А. Лотоцький змалку був привчений до книжок, ріс старанним і працьовитим. Перші його літературні спроби припадають на роки навчання в Бережанській гімназії. Антін разом з братом Володимиром видавав гумористичний журнал «Небилиці». Та справжня слава прийшла до нього після виходу у світ чотирьох томиків «Історії України для дітей», котра й зараз служить підручником з історії для школярів діаспори. А щоб дітки краще знали історію рідного краю, він розказав її в численних оповіданнях, починаючи від княжих часів і до періоду, коли на захист української державності стали справжні лицарі свободи — січові стрільці. Помер у лікарні у самоті 1949 року.

Митрополит усіх українських земель Іларіон Князь Василь-Костянтин Острозький (1526 (1527) - 1608)

Дмитро Павличко

Народився Дмитро Васильович Павличко на Івано-Франківщині в 1929 році. З дитинства милували око хлопчика його рідні Карпати, які зимою вкривалися снігами, а напровесні видзвонювали дзюркотливими струмочками. Сім'я жила бідно, батько і мати змушені були працювати «від темноти до темноти», щоб прогодувати «малесеньких семірко». Батько, Василь Миколайович, був освіченим на той час чоловіком, працелюбним та енергійним. Мати, Параска Юріївна, походила з простої селянської сім'ї. Була неграмотна, але вивчала напам»ять весь Буквар Невеликі поезії Д. Павличко почав писати ще в дитинстві. Перша книжка «Любов і ненависть»написав після закінчення університету. Дошкільникам та молодшим школярам полюбилися Павличкові поезії, які друкувалися в дитячих журналах, у календарі «Дванадцять місяців», виходили окремими книжками: «Золоторогий олень», «Дядько Дощ», «Де найкраще місце на землі?», «Обруч» та інші. Дмитро Павличко відомий не лише як поет, але і як пісняр, публіцист, громадський діяч. Його вірші надзвичайно мелодійні, пісенні. Народ знає Д. Павличка і як невтомного державного і політичного діяча. Він — народний депутат Верховної Ради України, голова Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, член Народного руху України.  

, , , , я Соняшник Ребус

Соняшник — мексиканська «квітка сонця» . З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619. В Україні з'явився у середині 18 ст.. Цікава інформація

Остап Вишня

Народився Остап Вишня на Полтавщині 1899 року. Родина Губенків жила дружно, батько з матір'ю залучали дітей з раннього віку до роботи (а мали вони сімнадцятеро дітей). Спочатку пас гусей, потім — свиней. Вища освіта, за словами самого Остапа Вишні, включала телят, овець, корів, коней. Та батьки прагнули дати своїм дітям освіту. Закінчив малий Павлусь сільську школу, де здобув початкову освіту, а потім вчився у Зіньківській міській двокласній школі. Вже тоді проявилася його любов до книги, лагідна вдача, дотепність. У 1917 році Павло Губенко вступив до Київського університету, але університетської освіти не здобув. Тоді він береться за літературну працю. 22 липня 1921 року в газеті «Селянська правда» була надрукована гумореска «Чудака, їй-богу!» Під нею вперше стояв підпис: Остап Вишня. Змалював у ній автор пастушка Остапа та його ровесників, а ім'ям свого допитливого героя письменник підписав твір. Ім'я прижилося, припало йому до вподоби і залишилося за П. М. Губенком на все життя. Творчість Остапа Вишні багата і різноманітна за жанрами і за стилем. Він писав сатиричні вірші, оповідання, фейлетони, анекдоти, жарти. Лише після війни видано для юного читача ряд гумористичних оповідань автора, найвідоміші серед яких такі: «Молоді будьмо!», «Великі ростіть», «Дітям», «Перший диктант». Помер 1956 року.

Володимир Лучук

Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). Зростав хлопчик серед працьовитого люду і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане... Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов'янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру. Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі інші побутові справи для нього не існували. Головні риси його характеру доброта та довір'я до людей. Свою першу збірку поезій він назвав так промовисто — «Довір'я». Якийсь час Лучук завідував відділом рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Володимир Іванович зібрав чи не найбільшу і найповнішу бібліотеку поетичних збірок, виданих в Україні. Тісна творча дружба єднала його з літераторами Білорусії, Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини. Володимир Лучук відомий також як перекладач і дитячий поет. Дітей він дуже любив. Навіть під час творчих поїздок у Прагу, на вулицях міста, він мав про що поговорити з дітьми. І хоч розмови були короткі, зате контакт налагоджувався доволі швидко. А написав В. Лучук чимало: «Сіла хмара на коня», «Хитрий лис малює ліс», «Чарівний глобус», «Уставати рано треба», «Я малюю голуба», «Жива вода», «Дарунки для мами» тощо. Володимир Лучук раптово помер у поїзді, коли їхав зі Львова до Києва. Похований він у Львові на Личаківському цвинтарі.

Степан Жупанин

Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршаві (тепер місто Закарпатської області) в багатодітній сім'ї хліборобів Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанинів. У дитинстві любив слухати оповіді про Довбуша, січових стрільців, про відьом і домовиків, водяників і лісовиків. Від батька навчився коломийок, умів грати на сопілці. А мати часто розповідала хлопчикові легенди, притчі, казки. У школі Степан захопився ляльковим театром. У сьомому класі перед початком лялькової вистави Степан виконав власний вірш-пісеньку «Мак і бджілка» Жупанин був доктором педагогічних наук, професором, заслуженим працівником народної освіти України. Він — автор близько 300 наукових праць, підручників, посібників. Викладацьку діяльність поєднував із літературною. Серед його творчого доробку чимало скоромовок, дитячих закличок, віршованих оповідань, що склали 25 збірок. Серед них: «На високій полонині», «Сестрички-смерічки», «Світле озерце», «Смерековий край», «Гірська стежинка». Він став лауреатом однієї з найпрестижніших в галузі літератури премії – ім. Лесі Українки (1994). Понад 100 поезій Жупанина стали піснями, вийшли окремим виданням.

Ребус , , , , е , , , , Бібліотекар

Кедр Смерека

Василь Сухомлинський

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Як і решта селянських дітей, він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука. Спочатку Сухомлинський подався в медичний технікум. А з 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського. В 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі. В 1941 році добровольцем йде на фронт. В січні 1942 року молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москву. Тільки дивом залишився живий. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування в шпиталі на Уралі він просився на фронт, проте комісія не могла визнати його навіть умовно здоровим для військової служби. Його призначили директором середньої школи в селищі Ува Удмуртської АРСР. Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947 році Сухомлинський просився назад до школи. В 1948 році Васи ль Олекса ндрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно керує нею протягом 22 років до кінця своїх днів. В 1948 році це була звичайна, відомою її зробив Сухомлинський. Багато років пішли на це і в Сухомлинського. І ось, коли, здавалося б, настав час розквіту його духовних сил і таланту, настало 2 вересня 1970 року і він помер. Сухомлинський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.

Прислів'я Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно. Книга вчить, як на світі жить.

Бібліотека

Будинок бібліотеки в Києві

Сплетіть тематичну “павутинку” Книги ? ? ? мудрість ? знання

Прислів'я Розум без книг – як птах без крил.

Тести 1. У Стародавньому Єгипті книги виготовляли з… а) дощечок; б) папірусу; в) пергаменту. 2. Першу бібліотеку в Київській Русі було відкрито у … а) Львові; б) Чернігові; в) Києві. 3. Перша друкована книга з'явилася в… а) Угорщині; б) Франції; в) Німеччині. 4. Головна думка твору “ Любіть книгу!” виражена словами… а) “ Так гірко та боляче зробилося Василькові ”; б) “ Бережи книгу – це твій друг!”; в) “І не дуже чемно з нею поводився ”. 5. Доповни словами з вірша “ Книголюбка ” речення “В навчанні й роботі помагає….” а) пісня; б) мама; в) книжка. 1.б; 2. в; 3. в; 4.б; 5. в.

Дякую!