Презентація на тему:
ЗИМУЮЧІ ПТАХИ

ЗИМУЮЧІ ПТАХИ

Горобець хатній Горобець-це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини (звідси її видова назва «хатній»). Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г. Загальне забарвлення, зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга.

На бузку біля самісінького входу в продовольчий магазин сидять снігурі — тихо живляться й непомітно займаються своєю справою. Повз них, зовсім близько, проходять сотні людей і нічогісінько не помічають. Лише сміття на снігу видає птахів. Спостережливий перехожий подумає: «Чому тут накидано стільки насіння?», а придивившись, побачить, що насіння немає, одне лушпиння. Погляне вгору і неодмінно побачить їх, супутників зими, снігурів. І ось уже зупинилися люди і розглядають ці живі зимові квіти на голих гілках. Зграйки снігурів зазвичай невеликі, всього 3-5 птахів, і обов'язково хоча б один серед них — самець. Розрізнити птахів не складно. Як сказав російський поет Миколам Асєєв, «у самца на груди — отраженье зари, скромно-серые перья у самочки». Поряд із моїм будинком на одній кормовій території снігурів ростуть бузок, клен, а трохи поодаль — дві куртини ясена. Тиждень птахи живилися на бузку і з'їли все до насінини. Потім перемістилися на клен, а згодом уже й на ясен. Очевидно, такий порядок відповідає їх перевагам. СНІГУРІ

ДРІЗД-ЧИКОТЕНЬ першими мешканці населених пунктів помічають на горобинах дроздів. Гарні великі птахи з пістрявими грудьми перш за все з'являються там, де багато горобини: в ботсадах, у парках тощо. Потім зграї кочують бульварами, дворам, розшукуючи навіть одиночні, червоні від ягід, дерева. На тлі снігу горобину видно здалеку, і виявити її птахам нескладно. Рослини ваблять птахів поживною м'якоттю ягоди. Насіння ж покрите оболонкою, що оберігає його від перетравлювання, і птахи переносять і розсіюють насіння на великі відстані.

Грак  Довжина тулуба 45—47 см. Пір'я чорне з фіолетовим блиском, чорні ноги, довгий дзьоб. У дорослих птахів основа дзьобу гола та світліша його кінцівки; у молодих птахів пір'я в основі дзьоба є, але біля шести місяців життя воно випадає. Вага грака 380 — 520 г, розмах крил 81 — 99 см. Довжина крила — 28 см, хвоста — 13 см. Живуть граки до 20 років. Граки будують багаторічні гнізда на високих деревах. Часто утворюють колонії з десятків і сотен гнізд. Іноді граки тримаються групами з іншими вороновими. У степу можуть будувати гнізда невисоко від землі, у містах — на опорах ліній електропередач. Будувати нові або ремонтувати старі гнізда граки починають наприкінці березня, холодною весною — пізніше. 

Народні прикмети про птахів - Горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром. -Снігурі під вікном цвірінькають на відлигу. -Коли добре чути дятла – буде дощ. -Синиця до хати – зима у двір. -Грак на горі – весна на дворі. -Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася – бути хуртовині. -Сорока ховається під стріхою – на заметіль. - Горобці гніздяться з північного боку – на спекотне літо.

Сорока Довжина тіла 45-50 см, маса 150-250 г, розмах крил 55—58 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. В сороки своєрідне забарвлення пір'я. Голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш ви разна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зе лений, покривні пера великих махо вих пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву – сорока-білобока. Сорока – обережний птах. У разі небезпеки починає стрекотати, попереджаючи інших пташок про небезпеку. Гнізда сороки влаштовують на верхівках високих дерев, рідше в низь ких кущах, з жорстких гілок, колючок, глини і листя; кладуть 7—8 яєць, поцяткованих бурими цяточками на зеленому тлі. Пташенят батьки ви годовують комахами, равликами і черв’яками. Коли пташенята підростають, сорока починає полювати за мишовидними гризунами та комахами і знову стає корисним птахом. Гнізда сорок, так само як і ворон, охоче займають сови та інші птахи. Цим сорока сприяє їх принаджуванню у лісосмуги.

Яструб великий В давні часи яструбів було доволі багато і вони помітно шкодили людям. Часто про великого яструба кажуть, що це вовк серед птах. Яструби — це саме та і чи не єдина група денних хижих птахів, які нападають на свійську птицю, викликаючи переполох у домашньому господарстві та завдаючи шкоди людям. Птахи ці умілі та спритні, розгледіти їх під час полювання досить складно, але впізнати можна. І не лише за характерними зовнішніми ознаками, а й за манерою поведінки, особливостями польоту, місцями існування.  Яструба великого ще називають тетерев'ятник чи голуб'ятник. Це найбільший птах серед яструбів. Його тіло має довжину до 50-60 см, а розмах крил сягає 97-117 см. Птах зверху сірий, тім'я чорнувате, низ білий з сірувато-бурими поперечними смугами, восковиця і ноги жовті. Самка більша від самця і буріша. Молоді зверху бурі, низ білувато-вохристий із поздовжніми бурими плямами, які утворюють поздовжню смугастість.

ЧИЖ Чиж — птаха лісова, але в теплі зими його можна зустріти в населених пунктах. Відвідують населені пункти й пролітні гості. їх присутність залежить від урожаю плодів горобини, насіння берези, ясену, бузку. Вони прикрашають міста, несуть людям неабияке задоволення своєю ошатною зовнішністю. На березах живляться чечітки й чижі, які нерідко утворюють змішані зграї. Самці чижів зелені, а чечіток — червоногруді: що старше птах, то яскравіше стрій. На березових бульварах чижі і чечітки восени трапляються не завжди, але обов'язково — наприкінці зими, коли повертаються до себе на північ. У цю пору на снігу під березами, де живилися зграї, утворюється килим із дрібних летючок — насіння берези.

СИНИЦЯ БЛАКИТНА Зимують у містах і птахи, про яких необхідно піклуватися. Серед них головне місці посідають синиці. З першим снігом, із першими морозами прилітають синиці великі. З'явившись у місті, вони передовсім навідуються у місця, де в минулому році були годівниці. Якщо бажаєте завести зграйку синиць біля свого вікна, не ловіть гав: прибулі синиці можуть прилаштуватися до чиєїсь чужої годівниці. Із зернових кормів для синиць найкраще підійде насіння соняшника, коноплі, смачний корм — насіння дині, гарбуза, дещо гірше — кавуна.

СОЙКА На окраїні лісу з кущів доноситься дзвінке стрекотіння, так схоже на сороче. Але, придивившись, ви бачите не сороку, а сойку. Певно, поява людини змусила її перейти на добре знайомий всім лісовим жителям тривожний сорочий скрекіт. Сойки відомі наслідувачі. Є сойки, що імітують собачий гавкіт, нявкання й інші звуки. Власний голос - хрипке коротке каркання - сойки найчастіше подають восени, його тоді далеко чутно у насторожено замовкшому лісі. А в сонячні березневі дні іноді можна почути тихе меланхолічне бурмотання - весняний спів сойки, що зовсім не відповідає їх сварливій вдачі. Але найцікавіша особливість сойки в іншому. Восени, коли визріває врожай жолудів, і вони, опадаючи, починають голосно шльопати по ще незів'ялому опалому листю, сойки збираються в дібровах. Вибравши якийсь їм один зрозумілий момент, вони всією зграєю дружно накидаються на старий дуб і, повиснувши на кінчиках верхніх гілок, балансуючи крильми, як величезні метелики, стрімко набивають жолудями під'язичні мішки - розтяжні складки під дзьобами. Уміст мішків птахи несуть подалі, у глухе тінисте місце, у ялинник або сосник. Там сойка деякий час тихо стрибає по землі, поглядаючи по сторонах (чи не бачить хто?), а потім швидко ховає свою ношу в мох, під корінь, у лісову підстилку, у порожнину під пнями. Узимку за дрібними малопомітними прикметами знайде сойка це місце, розкопає сніг і витягне зі схованки весь свій запас або частину його. Схованка може виявитися й сусідською, але це сойку не бентежить.

1.Сіренька пташка – це … (Горобець) 2.Вірно людям я служу, Їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним добуваю. (Дятел) 3. Має біле, як сніг, чорне,як жук,Вертиться, як біс, і повертається в ліс. (сорока) 4. Сива латка, чорна латка На березі скаче. (ворона) 5. Усі в блакитнім піджаку,рожевій сорочці у нас зимою по саду гуляють, як гості. (ворона)

Робота: Донця Ростислава. Вчитель: Іщенко Наталя Василівна.