Презентація на тему:
Тасманійський диявол

Тасманійський диявол

Будучи найбільшим із сучасних хижих сумчастих, ця тварина чорного забарвлення з білими плямами на грудях і крижах, з величезною пащею і гострими зубами. Має міцну статуру і сувору вдачу, за що, власне, і було названо Тасманійський диявол. Видаючи ночами зловісні крики, масивний і незграбний звір зовні нагадує маленького ведмедя: передні лапки трохи довші задніх, велика голова, мордочка притуплена. Тасманійський диявол.

Назва його роду - любитель плоті. Ці тварини досягають 50-80 см завдовжки, до 30 см заввишки та 12 кг вагою, довжина хвоста - до 30 см. Сумка самок підковоподібна і відкривається назад. Самці більші за самок, але в принципі від віку, харчування і ареалу також чимало залежить: розміри і вага звірків можуть змінюватися в ту або іншу сторону. Тасманійський диявол.

Але що незмінно для всіх - невеликі рожеві вушка, коротка шерсть, сильний хвіст (де відкладаються запаси жиру), великі кігті і відсутність на задніх кінцівках першого пальця. Тасманійський диявол, нагороджений природою гострими міцними зубами, одним укусом здатний перекусити і роздробити не тільки кістки, а й хребет своєї здобичі! Тасманійський диявол.

Раніше цей дивовижний звір жив на материковій Австралії, але сьогодні тасманійського диявола можна зустріти тільки на острові Тасманія. Передбачається, що його витиснули дикі собаки Дінго, завезені на материк аборигенами. Європейські поселенці також не щадили тасманійського диявола, безжально винищуючи його рід із-за звички звіра розоряти курники. Тасманійський диявол.

У 1941 році офіційну заборону на полювання на тасманійського диявола буквально врятував цих звірів від повного зникнення з лиця Землі. В даний час вони живуть в національних парках Тасманії, в північній, західній і центральній частині острова, живучи практично в будь-яких ландшафтних умовах, за винятком густонаселених регіонів. Тасманійський диявол.

Що стосується способу життя і раціону тасманійського диявола, то, населяючи прибережні савани, сухі і змішані склерофілло-дощові ліси, харчуються вони в основному падаллю, дрібними тваринами (щурами, кроликами) і птахами. У хід йдуть також комахи, змії і амфібії. Тасманійський диявол.

Тасманійський диявол дуже ненажерливий: за день він повинен з'їсти 15% від своєї ваги. Якщо він не наїдається їжею тваринного походження, то закусити може і бульбами рослин, і їстівним корінням. Активність тварина проявляє вночі, вдень ховається у густих чагарниках і щілинах каміння. Тасманійський диявол.

Живуть звірки в норах і під стовбуром дерева, що впало, облаштовуючи собі з листя, кори і трави гнізда. Любить гуляти по березі водойми, поїдаючи навколишніх жаб, раків та інших дрібних водних мешканців. Володіючи прекрасним нюхом, Тасманійський диявол може відчути падло на величезній відстані. Тасманійський диявол.

Тут вже розміри не мають значення - якщо треба, з'їсть і вівцю, і корову! Особливо задоволений, якщо м'ясо як слід протухло і розклалося. Вирушаючи на пошуки здобичі, яку Тасманійський диявол поїдає повністю, разом з кістками і шерстю, він може вступити за неї в сутичку з сумчастою куницею. Тасманійський диявол.

За своєю природою Тасманійські дияволи - одинаки. У групи вони збираються лише в одному випадку - коли треба з'їсти щось велике. При цьому вони б'ються і голосно гарчать, пищать, пронизливо кричать, видаючи самі різноманітні звуки, ніж заробляють додаткову погану репутацію. Тасманійський диявол.

Представляючи собою падальщиків, Тасманійський диявол грає найважливішу роль в тасманійській екосистемі, істотно знижуючи ймовірність зараження овець м'ясними мухами. Незважаючи на сувору вдачу, тасманійського диявола можна приручити і тримати в якості домашньої тварини. Але тільки лякати його не треба, а то він буде видавати неприємний запах. Тасманійський диявол.

Кінець