Презентація на тему:
Спаржа

Спаржа Підготувала: Подгурська вікторія Студентка групи: А2\3

Спаржа  Спа ржа лікарська (холодок) (лат. Asparagus officinalis L.; рос. спаржа лекарственная) — багаторічна рослина з родини ліліюватих. Інші назви: холодо к лі карський, аспарагус садовий. В Україні росте як бур'ян (гірка і не їстівна; її кореневища й пагони мають сечогінні властивості і використовуються в медицині) і культивується; в їжу вживають варені молоді пагони культивованої рослини, багаті на білкові речовини (бл. 2%) вітаміни (А, В1, В2, С).

Біологічний опис: Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла високі, іноді досягають 1,5 м заввишки, розгалужені, блідо-зелені. Гілочки тоненькі, вкриті пучками зелених голочок, що нагадують листки. Невеличкі дзвоникоподібні квітки білого кольору виходять з кутів лускатих листочків.

Рослини дводомні. Кореневище товсте, буре, з кількома стеблами. Плід — кругла ягода, спочатку зелена, а при достиганні стає яскраво-червоною. Цвіте в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня-вересня. Рослина поширена на узліссях, вологих луках, схилах річок, пагорбах, сонячних галявинах. У період достигання плодів рослина надзвичайно декоративна Квітка Ягода

Хімічний склад: У спаржі лікарській знайдено цукор (близько 36%), жирну олію (близько 16%), білки, слідиалкалоїдів, ретинол, тіамін, рибофлавін, аскорбінову кислоту, ніацин, мінеральні солі, а такожаспаргін, сапоніни, капсантин, фізамін. Аспаргін — амід аспаргілової кислоти, який входить до складу тваринних і рослинних білків. Бере участь у синтезі сечовини й піримідонових основ, переамінуванні амінокислот та знешкодженні аміак

Застосування: Молоді пагони ще 4000 років тому у Стародавньому Єгипті застосовували у харчуванні як вишукану городину. У Стародавніх Греції та Римі спаржа також вважалася делікатесним продуктом і лікувальною рослиною. У наш час населення Європи залюбки споживає молоді м'ясисті білуваті паростки спаржі, що ранньої весни відходять від кореневищ[1]. Використовують і молоді гілочки рослини для приготування салатів, як сечогінний, апетитний і вітамінний засіб, корисний при зниженій секреції шлунку.

Біла спаржа Білу спаржу використовують головним чином для приготування з неї страв з різними соусами. Велику зелену спаржу готують так само, як і білу, а дрібну застосовують як гарнір.[2] У народній медицині препарати спаржі лікарської застосовують як сечогінний засіб, присерцевій недостатності, хворобах печінки, нирково-кам'яній хворобі. Аспаргін, що є основним дійовим чинником спаржі лікарської, знижує артеріальний тиск, активізує сечовиділення, поліпшує функцію печінки, тонізує серцевий м'яз. Найчастіше вживають настій сухих або свіжих кореневищ.

Страви із спаржі:

Дякую за увагу