Презентація на тему:
Соковиті корми

1. Теоретичні основи силосування та заготівля силосу. 1. Теоретичні основи силосування та заготівля силосу. 2. Технологія заготівлі сінажу. 3. Характеристика коренебульбоплодів і баштанних культур. 4. Характеристика відходів цукрового і бродильного виробництв. 5. Специфічні властивості різних кормів за впливом на стан здоров'я тварин.

Силосування – один із найбільш поширеніших способів консервування соковитих кормів, зеленої маси кормових культур, коренебульбоплодів, баштанних та ін. Силосування – один із найбільш поширеніших способів консервування соковитих кормів, зеленої маси кормових культур, коренебульбоплодів, баштанних та ін. Суть природного силосування полягає в тому, що в процесі анаеробного (без доступу повітря) бродіння цукрів зеленої маси утворюються органічні кислоти (молочна та оцтова), які накопичуючись понижують рН середовища до 4,0-4,2.

І. Коли зелена маса утрамбовується проходить розвиток всієї мікрофлори. І. Коли зелена маса утрамбовується проходить розвиток всієї мікрофлори. ІІ. Нагромаджується молочна кислота і інші, зокрема оцтова, які пригнічують розвиток небажаної мікрофлори. ІІІ. рН маси знижується до 4,0-4,2, припиняють діяльність гнильні мікроби, продовжують розвиватись молочнокислі, пізніше і вони відмирають (консервація маси). Оптимальна температура маси – 35-370С (втрати поживних речовин є найменшими).

Причини заготівлі складного силосу: Причини заготівлі складного силосу: якщо одна з культур не силосується в чистому вигляді; при необхідності поліпшення хімічного складу і поживності силосу; при необхідності кращого зберігання окремих соковитих кормів — моркви, гички буряків, гарбузів, картоплі, жому тощо.

Сінаж – консервований в анаеробних умовах корм, заготовлений із прив’ялених до вологості 45-55% трав.

корови – 10-12; корови – 10-12; вівці – 1-3; робочі коні – 10.