Презентація на тему:
Соцмедицина

Основи менеджменту системи охорони здоров'я Складач: д.мед.н. Децик Орина Зенонівна Івано-Франківський національний медичний університет Кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я Лекція з соціальної медицини та організації охорони здоров'я:

План лекції: Теоретичні основи управління. Особливості управління охороною здоров’я як системою. Процес управління і фактори, які визначають його якість. Методи управління закладами і кадрами охорони здоров'я. Функції керівника медичного закладу. Типи управління. Інформація, що використовується в управлінні закладами охорони здоров'я. Технологія і стадії вироблення управлінського рішення. Види і оформлення управлінських рішень. Форми, методи, підходи до планування діяльності закладів охорони здоров’я в сучасних умовах. Основи управління персоналом.

Основна термінологія: МЕНЕДЖМЕНТ а) спосіб, манера ставлення до людей; б) влада і мистецтво управління; в) особливий рід уміння та адміністративні навички; г) орган управління, адміністративна одиниця. Фундаментальний Оксфордський словник Менеджмент – це: вміння добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях. галузь людських знань, які допомагають здійснити цю функцію. певна категорія людей, які здійснюють роботу з управління.

Основна термінологія: УПРАВЛІННЯ це діяльність керівного, організаційно-правового та адміністративного характеру по організації та реалізації цілеспрямованих впливів керуючого суб'єкта на керований об'єкт, які забезпечують найбільш раціональне і ефективне функціонування системи по досягненню поставленої мети та завдань.

Основна термінологія: КЕРІВНИЦТВО це управлінська діяльність посадових осіб, яка полягає у націленні і спрямуванні роботи установи та включає в себе прийняття рішення, планування, організацію і контроль виконання рішення з використанням різних способів впливу на підлеглих.

Напрямки теорій менеджменту: класичний або раціоналістичний (школа наукового менеджменту); соціально-психологічний (теорія “людських відносин”); системний. Школи (теорії) менеджменту: класична (Ф.Тейлор, А.Файоль, Г.Емерсон) теорія людських відносин (Е.Мейо, Д.Мак-Ґреґор, У.Оучі, А.Маслоу) емпірична (А.Слоан, П.Дюпон) школа соціальних систем (Г.Бернар) сучасна теорія

Моделі організації менеджменту

Принципи управління: системний підхід комплексність об'єктивність та конкретність плановість стимулювання (мотивація) праці облік і контроль Особливості управління охороною здоров’я як системою: особлива відповідальність за рішення, що приймаються складність прогнозування віддалених наслідків управлінських рішень

Комплекс проблем науки управління: організація системи управління (системний підхід) методи управління культура управління (стиль) техніка (ІТ) в управлінні

Системний підхід в управлінні Система – це сукупність компонентів, взаємодія яких між собою і зовнішнім середовищем породжує нові властивості системи, не характерні для її складових. Слон – це спис Слон – це змія Слон – це стіна

Алгоритм застосування системного підходу: І. Визначення мети і завдань („дерево цілей”, ієрархія цілей і завдань) Генеральна мета (місія) Цілі І рівня Цілі ІІ рівня Цілі ІІІ рівня

Алгоритм застосування системного підходу: ІІ. Послідовне вирішення шести аспектів системного підходу: 2.1. Системно-компонентний: кожна система управління повинна мати три головних компоненти: СУБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ (керівний елемент, апарат управління) ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ (підлеглий елемент) ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ БЛОК (елемент, що забезпечує систему інформацією)

Системно-функціональний аспект: процес управління, його фази Суб'єкт управління Об'єкт управління Інформаційно- аналітичний блок І ІІ ІІІ ІV І. Збір, обробка, аналіз інформації, прийняття рішення; моделювання системи в рішенні. ІІ. Планування реалізації рішення. ІІІ. Організація системи на виконання рішення (1-й цикл); регулювання системи (наступні цикли). ІV. Контроль.

Види контролю в управлінні: ПОПЕРЕДНІЙ – здійснюється на етапі прийняття рішення з метою попередження його неправильних наслідків; ФІЛЬТРУЮЧИЙ, метою якого є констатація факту “виконано чи не виконано завдання”; СПРЯМОВУЮЧИЙ – застосовується в процесі виконання системою прийнятого рішення з корекцією відхилень; КІНЦЕВИЙ – базується на аналізі за оціночними показниками (індикаторами ефективності діяльності системи) досягнутих кінцевих результатів (цілей)

Цикл Демінга-Шьюхарта Цикл Шьюхарта (W. Shewhart, 1930): Р – планування; D – тестування (моделювання); С – контроль; А – впровадження. Його учень В. Демінг (Е. Deming) удосконалив цикл на PDSA cycle (1950), замінивши елемент контролю на “study” – вивчення, аудит

Процес управління: характеристики Щоб досягнути поставленої мети часто необхідно декілька циклів

Системно-структурний аспект: визначає структуру кожної компоненти (СУ, ОУ, ІАБ) та внутрішні взаємозв'язки між структурними елементами у відповідності до їх завдань у цьому процесі управління. Системно-комунікативний аспект: визначає зовнішні взаємозв'язки системи: вертикальні (за ієрархією, підлеглістю): МОЗ Обласні управління охорони здоров'я Центральні міські (районні) лікарні Заклади охорони здоров'я горизонтальні (між рівноцінними непідлеглими одна одній системами)

Системно-інтегративний аспект: вирішується через внесення у систему ззовні нової інформації (найчастіше Наказів МОЗ), яка втримує її як одне ціле і як підсистему ще більшої системи. Системно-історичний аспект: визначає перспективи розвитку системи на підставі аналізу динаміки її розвитку в минулому і в теперішній час. Фактори, що впливають на якість процесу управління: компетентність осіб, які здійснюють процес управління; якість управлінської інформації; якість управлінського рішення.

Компетентність осіб, які здійснюють процес управління Функції керівника в процесі управління: зовнішня функція - представницька, забезпечує комунікативність та інтегративність системи; внутрішні функції: організація системи та її підсистем; керівництво ними прямим і опосередкованим способами

Способи (шляхи) управління Прямий (послідовно по фазах процесу управління) - розробка комплексу заходів з прийняття рішення, планування, реалізації та контролю за його виконанням. Опосередкований (через роботу з кадрами): забезпечення їх професійності та кваліфікації (знання і вміння); створення умов для виконання рішення (можливості); встановлення реальних термінів виконання (встигання); стимулювання праці (мотивація) - вплив керівника на підлеглих певними методами.

Методи управління:

Види управлінської інформації За змістом: про здоров'я особи і суспільства; про довкілля і чинники, що впливають на здоров'я; про діяльність системи охорони здоров'я. За джерелами отримання: директивна - законні та підзаконні нормативно-правові документи; наукова і передового досвіду; з власних джерел - внутрішня документація: організаційна (статути, положення, посадові інструкції); розпоряджувальна (накази, рішення, плани); довідково-інформаційна (аналізи роботи); кадрова (заяви, накази, особисті справи); поточна (оперативна, оперативно-облікова, облікова, звітна)

Управлінське рішення це соціальний акт, створений на основі аналізу і оцінки ситуації, прийнятий та оформлений у визначеному порядку, має директивне загальнообов язкове значення, містить мету і завдання та обґрунтування способів їх досягнення, організує практичну діяльність суб єктів і об'єктів управління. Види управлінських рішень: За формою: Письмові: програма, наказ, план Усні: вказівка, прохання, зауваження, побажання За метою і часом: Стратегічне (довготривале) Ситуаційне (середньої тривалості) Оперативне (короткотривале)

Технологія роботи над рішенням І. ОРІЄНТОВНА СТАДІЯ: усвідомлення ситуації, формування задумки по ній цілепокладання (визначення мети і підцілей) обґрунтування завдань по кожній цілі і підцілях виявлення і визначення проблем (також по кожній цілі і підцілях) ІІ.ОЗНАЙОМЧА (ПОЯСНЮВАЛЬНА) СТАДІЯ вивчення проблем і встановлення причин їх виникнення.

Технологія роботи над рішенням ІІІ. РОЗРІШУВАЛЬНА СТАДІЯ: пошук, розробка і обґрунтування варіантів (альтернатив) рішення кожної з проблем оцінка всіх варіантів (альтернатив) і вибір оптимального рішення ІV. РОЗПОРЯДЖУВАЛЬНА СТАДІЯ: узгодження прийнятого рішення між зацікавленими підрозділами системи оформлення і затвердження рішення підготування системи до введення рішення в дію забезпечення реалізації рішення оцінка виконання і, при необхідності, коректування рішення

Оформлення управлінських рішень: структура програми Розділ 1. Цільовий: мета, підцілі, завдання, вихідні дані, наукове обґрунтування програми. Розділ 2. Структурний: заходи із забезпечення здійснення програми по окремих структурних елементах системи управління. Розділ 3. Ресурсний: містить обґрунтування необхідних для здійснення програми кадрових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Розділ 4. Плановий: включає основні дані програми у вигляді систем планових показників а заходів, виконавців окремих заходів, термінів виконання, відміток про виконання.

Оформлення управлінських рішень: структура наказу Назва: із визначенням тільки однієї мети Констатуюча частина: проблема, що призвела до необхідності наказу Аналітична частина: аналіз причин проблеми Наказова (розпорядницька) частина: що, хто, коли має робити, контроль виконання Додатки: додаткова інформація, що допомагає зрозуміти наказ. Примітка: кожен заклад охорони здоров'я на виконання наказу повинен скласти план заходів

Структура комплексного плану закладу охорони здоров'я Розділ 1. Потужність закладу: заходи із зміцнення матеріально-технічної бази, капітальний чи поточний ремонт, будівництво тощо. Розділ 2. Медичні кадри: заходи із виховання та підвищення кваліфікації персоналу. Розділ 3. Діяльність закладу: заходи щодо поліпшення показників амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної та параклінічних служб за основними напрямками їх діяльності, у тому числі заходи із виконання програм та наказів. Розділ 4. Фінанси: кошторис закладу за всіма видами видатків. Примітка: План оформляється у вигляді таблиці:

Культура управління Проблема, що охоплює коло питань, які стосуються підбору і кваліфікації кадрів для закладів та органів охорони здоров'я, стилю керівництва, культури робочого місця. Головне завдання управління персоналом: формування командного духу, що спільно працює на досягнення поставлених цілей. Важливою умовою цього є сприятливий соціально-психологічний клімат в робочому колективі.

Чинники, що впливають на соціально-психологічний клімат в колективі: Тип особистості керівника, його лідерські здібності і стиль управління Особливості темпераменту, здібностей та характеру підлеглих (перевіряється психологічним тестуванням: відкритість, відповідальність, екстравертність, дружність, агресивність, депресивність тощо) Вікова і статева структура групи

Лідерство Лідер – це член групи, за яким вона визнає право брати на себе найвідповідальніші рішення, що торкаються її інтересів Лідер – особа, що здатна впливати і формувати суспільну думку Лідерство буває: Формальне (призначений наказом керівник) Неформальне (в силу особистих якостей) Неформальні лідери поділяються на: Організаторів (діють відкрито) Комунікаторів (діють приховано)

Стилі керівництва: Директивний: керівник-автократ намагається максимально централізувати владу, його консультативна діяльність зведена до мінімуму, в колективі існує інформаційний вакуум. Позитивний в екстремальних ситуаціях. Сприяє діяльності неформальних лідерів-комунікаторів. Ліберальний (анархічний): керівник не бажає втручатися в роботу підлеглих, а тому діяльність колективу безсистемна, всі справи вирішуються із запізненням, постійно виникають конфліктні ситуації, детонатором яких часто виступає сам керівник. Сприяє діяльності неформальних лідерів-організаторів. Демократичний (колегіальний): рішення приймаються колегіально, ініціатива працівників заохочується. Недоліки: в екстреній ситуації такий керівник не завжди може самостійно прийняти рішення.

Дякую за увагу!