Презентація на тему:
Рослинний і тваринний світ у творах українських письменників

Проект Рослинний і тваринний світ у творах українських письменників Виконала ЖАРОВСЬКА СВІТЛАНА ІВАНІВНА, учитель української мови та літератури спеціалізованої школи №214 з поглибленим вивчення математики, інформатики та економіки Метою створення проекту є навчити учнів вибирати описи природи з творів художньої літератури, аналізувати їх. Вбрані уривки з текстів у подальшому використовуються для проведення уроків мови під час вивчення різних тем, зокрема “Алфавіт”, “Вставні слова, звертання”, “Речення різних типів” тощо. Для кращого запам'ятовування приклади проілюстровані.

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. (І.С. Нечуй-Левицький, “Микола Джеря”)

Білий гусак підбіг близько до Гриця з витягнутою головою, немов хотів йому добре придивитися; грива гуска також простягнула голову і довгий час не могла й слова вимовити з наглого зворушення, аж в кінці швидко вицокотіла: “Де-де-де?” (І. Франко, “Грицева шкільна наука”)

Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввсесь у море лісових згуків... (М. Коцюбинський, “Хо”)

Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. (Б. Лепкий, “Журавлі”)

Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. (П. Тичина, “Де тополя росте”)

Звали його Сіроманцем і був він найстарішим вовком у світі. Все своє сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику. (М. Вінграновський, “Сіроманець”)

Лось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалась у досвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя. (Є. Гуцало, “Лось”)

Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать... (Олександр Олесь, “Айстри”)

Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. (Т. Шевченко, “Зацвіла в долині...”)

Стрункі черешні, як Мадонни, стоять у чарівнім вбранні... (С. Грінчак)

Мати сіяла сон під моїм під вікном, а вродив соняшник. (Б. Олійник)

Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю, Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. (М. Сингаївський, “Чорнобривці”)

Берізонько, берізонько, Ти, мавко лісова, Зелені твої кіски Вітрисько розвіва. (Л. Забашта, “Берізонька”)

Їжачок-хитрячок Із голок і шпичок Пошив собі піджачок. І у тому піджачку Він гуляє по садку... (П. Воронько)

Метелик над лужком літав, Веселу пісеньку співав. Метелик наш радіє літу, Співає весело про квіти. (Марійка Підгорянка)

Котик вибіг за ворота, А на вулиці — зима! Білий сніг і білий котик — І кота немов нема! Лиш на кінчику хвоста Видно плямку у кота. (В. Бондаренко)

У дуплі у білочки Є запас в тарілочці: Ягоди, горішки, Грибочки та шишки. (Вікторія Забава)

Поросятко хоче їсти, Не знаходить собі місця. Каші я йому зварю. Поросятка скаже: - Хрю. (О. Пархоменко)

Білими ромашками Поле розцвітає, Жовтими сердечками Сонечко в них грає (В. Бондаренко)

У дворі гуляв індик, Наче хвацький молодик: Без упину белькотів, Бути важним він хотів. (С. та Ю. Ходоси)