Презентація на тему:
Рослини, з яких випікають хліб

Рослини, з яких випікали хліб

ХЛІБ в народі з давніх часів був у глибокій повазі. Він – основа життя, Божий дар. На нього кажуть: “Святий хліб”. Їсти хліб можна тільки з непокритою головою, при цьому не можна лаятися або щось клясти. Коли хліб упаде на землю, його треба підняти, поцілувати й покласти на стіл: святий хліб не може бути під ногами. Наші предки як починали їсти цілий хліб, то ножем робили на ньому хрест, а тоді вже різали. Гріхом було покласти хліб на голий стіл, на скатертину, яку-небудь посудину, а не на рушник. Хліб!

ХЛІБ – символ розмноження, тому він відіграє велику роль на весіллі. Він же символ щастя взагалі, і тому поважну людину зустрічають із хлібом, з хлібом ходять на свята, до родичів. Обмін хлібом – ознака повної згоди. Коли сватали, мати приймала хліб, цілувала його і клала на стіл. Весільний коровай – це ритуальний священний жертовний хліб, що замінив м´ясну жертву. Це весільна жертва Богові. При неможливості повінчатися молоді брали шлюб обрядом благословення хлібом. Хліб в українців завжди мав сонячну, круглу форму. Хліб!

Пшениця - дуже давня культурна рослина, яку вирощують понад 10 тисяч років. Її зернівки постійно знаходять під час розкопок перших поселень людини. У пірамідах єгипетських фараонів також знайдено пшеничні зерна, схожі на зерна сучасної пшениці. Пшениця - важлива зернова культура, велика увага при вирощуванні якої звертається на підвищення урожайності і якості цінних сортів, з яких можна виготовляти високоякісний хліб, макарони та інші хлібні вироби. Пшениця

Озиме жито є другою важливою після пшениці культурою. Продовольча цінність його визначається значним вмістом в зерні білків (12,8%) та вуглеводів (69,1%). Наявність у житньому хлібі повноцінних білків, багатих на незамінні для людей амінокислоти (лізин, аргінін), великої кількості легкозасвоюваних вуглеводів, а також вітамінів А, В1, В2, В3, В6, РР, С, значна калорійність (1 кг житнього хліба забезпечує людину 2481,2 ккал) свідчать про його високу поживність як продукту харчування. З'їдаючи 500 г житнього хліба, людина повністю забезпечує себе залізом і фосфором та на 40% - кальцієм. Жито

Кукурудзяна мука буває грубого і тонкого помелу. З першої виходить злегка зернистий хліб, більш розсипчастий і щільний, з другої - хліб більш ніжний і краще піднімається.  На сьогоднішній день кукурудзяне борошно широко застосовується в кондитерському і макаронному вироб-ництвах, в дієтології. З нього дійсно готують корисний та неймовірно смачний кукурудзяний хліб, а дітям особливо полюбилися кукурудзяні чіпси. Кукурудзяна мука також популярна серед рибалок, які використовують її в якості приманки.  Кукурудза

Ячмінна мука за хімічним складом і хлібопекарськими властивостями досить близько підходить до житнього борошна, хоча і має свої специфічні особливості. У ячмінному борошні більше клітковини та містяться речовини, що додають хлібу терпкий присмак. За водопоглинальною здатністю вона перевершує пшеничне і житнє борошно.  Ячмінний крохмаль клейстеризується  при температурі близько 70°С, він швидко старіє, тому хліб з ячмінного борошна черствіє швидше звичайного. Тому ячмінний хліб більш їстівний тільки горячим. Ячмінь

Ячмінну і кукурудзяну муку іноді використовують для часткової заміни основного борошна при випічці хліба,  з метою підвищення його біологічної цінності. Ячмінна мука хороша в млинцях, печиві, в якості добавки при випічці хліба.  Ячмінну муку добре додавати як загусник в супи і соуси. Ячмінь

На берегах озер часто ростуть стрункі зарості тонких рослин з темно-коричневими бархатистими шишками та довгими лінійними листками. Це – очерет або рогіз. Цей темний початок – суцвіття маточкових квіток. Насіння утворюється дуже багато, воно легеньке, з пушинками, може плавати по воді і тому вільно переноситься в різні місця. Поплававши кілька днів, насіння тоне, а на наступний рік проростає. Очерет, рогіз

Ця рослина дуже корисна: стебла та листки можна використовувати на корм тваринам, з них плетуть кошики та корзини, а також покривають дахи сільськогосподарських будівель. Але найцінніше у цієї рослини – кореневище. В ньому містяться цукор, крохмаль, білок. З нього можна приготувати борошно. Для цього кореневище розрізають на дрібні шматочки розміром 1 см і висушують над вогнем до тих пір, поки вони не почнуть розтріскуватися і розламуватися. Потім їх розтирають до стану борошна. 100-200 років назад з нього пекли хлібці, бісквіти, пряники, а сьогодні про це забули. Очерет, рогіз

Сусак – рослина родини сусакових. У Якутії в тундрі безліч озер, а по берегах ріки Лени - сирі болотисті низовини, де і зростає якутський дикий хліб - сусак. Він поширений повсюдно, не тільки в Сибіру, але на всій Півночі і в середній смузі.  Квіти - біло-рожеві, які стирчать у різні сторони, як спиці у парасольки. Діаметр квіток - 2,5 см, на довгих квітконіжках, мають три зеленувато-червоних чашолистки, три рожевих пелюстки, дев'ять тичинок і шість червоних маточок. Сусак – “якутський” хліб.

Сусак -досить красива рослина в 1-1,5 м заввишки, з пучком лінійних прямостоячих листків. Листки використовують для виготовлення корзин, а з кореневищ здавна пекли хліб. У його сухих кореневищах міститься 60 % крохмалю, 14 % білка, 4 % жиру. Тому, ще в 1871 р. хіміки, досліджуючи якутський «хліб», писали: «У борошні з коріння сусака є все, що потрібно для харчування людини». З 1 кг кореневищ виходить 250 г борошна, з якого печуть хліб і коржі. Крім того, кореневища печуть і смажать з салом. Але не одні якути і калмики вживають в їжу сусак. В Італії жителі П'ємонту заготовляють про запас його нарізані і висушені кореневища. Засмажене кореневище є хорошим сурогатом кави. Сусак

Але найцікавіше, що хліб можна спекти із жолудів дуба. Їх здавна використовували у їжу. Для приготування борошна жолуді розрізають, очищають, вимочують у воді дві доби, причому воду міняють не менше трьох разів. Потім їх заливають свіжою водою і нагрівають до кипіння. Після цього воду зливають, жолуді висушують до хрустіння, а після цього товчуть. Якщо розмолоти крупно, то вийде дубова каша, а дрібно, то вийде борошно. З такого борошна пекли дубові млинці і додавали ягоди, варення, мед. Дубові жолуді

Кассава - африканська назва маніоку (ця назва походить з Бразилії, де так цю рослину називають Тупі-Гуарані), а в решті Південної Америки відома як юка. Маніок - багаторічна вічнозелена кущова рослина з родини молочайних, що широко культивується в Африці. Виростає на вісім футів (2 м) у висоту, коріння може сягати трьох дюймів завтовшки й трьох футів (1 м) завдовжки з масою від 3 до 10 кг. Кассава - маніоку

Суто кассавою нерідко іменують тільки борошно з маніоку. В їжу використовують коренеплоди - подібне на картоплину коріння. У коренеплодах багато крохмалю (77%). У сирому вигляді дуже отруйні, споживаються лише вареними або печеними. З сирого маніоку роблять крупу (тапіоку), з якої варять кашу, а сушену маніоку перемелюють на борошно, з якого печуть тонкі коржі, які отримали назву хліб з касави. Кассава - маніоку

Борошно - продукт помолу зерна, який використовується для виготовлення хліба, макаронів, кондитерських та ін. виробів. Залежно від виду сировини розрізняють борошно пшеничне, житнє, ячмінне, вівсяне, кукурудзяне, горохове, сойове та ін. Кожний сорт борошна характеризується певними показниками: крупністю помолу, зольністю, хлібопекарськими якостями. До складу борошна входить клітковина, особливо до складу нижчих сортів борошна. Клітковина погіршує його засвоюваність, але при замішуванні тіста клітковина поглинає воду, збільшуючи водопоглинаючу здатність борошна. Борошно

Зернові культури переробляють на борошно способом разового, оббивного або сортового помолу: борошно разового помолу являє собою розмелене зерно разом з плодовими та насінними оболонками і зародком; в результаті помолу зерна, у якого частково видалені оболонки і зародок, одержують борошно оббивного помолу; борошно сортового помолу складається в основному з ендосперму та деякої кількості, залежно від сорту, частинок оболонок і алейронового шару зерна. Борошно

Велике значення в хлібопекарській індустрії має глютен (білки гліадин і глютенін) у вигляді клейковини - її вміст в борошні визначає еластичність і пружність тіста при змішуванні з водою, і служить критерієм визначення якості борошна. Хороше борошно повинно бути сухим, м'яким, білого або ледь кремуватого кольору; при затисканні такого борошна в кулаці повинна утворитися грудочка, яка відразу розсипається; від води воно не темніє. Тісто

Після замішування тіста, при набуханні (набухання відбувається 20-30 хв.) нерозчинних білків борошна - гліадина і глютеніна - утворюється пружна еластична маса. Додавання до тіста невеликої кількості кислот підвищує і прискорює цей процес. Оскільки пружність і еластичність сприяють одержанню пухких і пористих борошняних виробів, то якість борошна і виробів з нього залежить від кількості і якості клейковини. Середньою кількістю клейковини установленої стандартом для кожного сорту борошна є 20-30% від маси борошна. Тісто

Народний музей хліба відноситься до Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. В Музеї зібрано понад 2000 експонатів, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур (жита, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших). Метою роботи музею є навчання любові до землі, до хліба, до людей праці. Хліб!

Хліб - наше найцінніше багатство. Хліб - це праця тих, хто сіє і збирає зерно, хто створює нові сорти зернових культур, хто будує і водить сільськогосподарські машини, хто випікає хліб. Бережіть хліб! Хліб!