Презентація на тему:
Receptors1

Різні відповіді на дію ацетилхоліну. Різні типи клітин по різному реагують на дію ацетилхоліну. (A) При зв’язуванні з рецептором серцевого м’язу АХ сповільнює швидкість і силу скорочення, (В) при зв’язуванні АХ з рецепторами на секреторних клітинах – підвищується секреція. (C) Зв’язування АХ з рецепторами на клітинах скелетних м’язів викликає скорочення. Тобто сигнали інтерпретуються по різному відповідно до функціональних особливостей клітин. (D) Хімічна структура ацетилхоліну.

Структура G протеїн зв язоного рецептора (рецептор характеризується 7 трансмембранними α- спіралями)

Схематичне зображення загальної структури 7ТМ рецепторів. Всі рецептори даної надродини мають схожі структуру та розташування в площині плазматичної мембрани: вони складаються з семи трансмембранних доменів (ТМ1-ТМ7), чотирьох позаклітинних (е1-е4) і чотирьох внутрішньоклітинних (і1-і4) сегментів. С-кінцевий сегмент (і4), сегмент і3 та у деяких рецепторів і2 задіяні у взаємодії з G-білками.

Гормональна активація аденілат циклази Зв язування гормону викликає взаємодію рецептора з G білком. Активована α субодиниця потім дисоціює від рецептора і стимулює аденілатциклазу, яка каталізує перетворення АТФ на цАМФ.

Структура протеїн-тирозинкіназних рецепторів Кожний рецептор складається з N-термінального екстрацелюлярного ліганд-зв язуючого домену, одиночної трансмембранної α-спіралі, цитозольного C-термінального домену з протеїн тирозин кіназною активністю. EGF рецептор і інсуліновий рецептор мають цистеїн-збагачений екстрацелюлярний домен. PDGF рецептор імуноглобулін-подібний домен. Інсуліновий рецептор існує як димер.

Схема передавання сигналу від рецепторів з внутрішньою тирозинкіназною (а) та спряженою тирозинкіназною активністю (б). У першому випадку ферментативний домен є структурною частиною рецептора і міститься у цитоплазматичній частині. Молекула рецептора другого типу не володіє ферментативною активністю, але постійно або у певні періоди проведення сигналу цитоплазматичною частиною взаємодіє з тирозинкіназою.

Схема структури ліганд-керованих іонних каналів: А - представник Cys-loop надродини, Б – представник над родини іонотропних глутаматних рецепторів, В – представник Р2Х пуринорецепторів рецепторів

Регуляція генів через ядерні рецептори Рецептор зв язує ДНК або за присутності, або за відсутності гормону. Але, зв - язування гормону змініє репресорну функцію рецептора на активуючу, що веде до стимуляції транскрипції генів-мішеней.

Дія стероїдних гормонів. Стероїдні гормони дифундують через плазматичну мембрану і зв язується з ядерним рецептором, що призводить до безпосередньої стимуляції транскрипції генів-мішеней.

Посилення відповіді через механізм позитивного зворотного зв'язку Зв язування ліганда призводить до генерації речовин, що приєднуючись до рецептора, посилюють відповідь

Схема гомологічної десенситизації метаботропних рецепторів. Комплекс βγ-субодиниць активованого G-білка взаємодіє з кіназою GRK і фіксує її в області мембрани; GRK фосфорилює рецептор, після чого він не здатний проводити сигнал. Фосфорильований рецептор зв’язується з білком аррестином; це робить можливим транспортування рецептора в везикулі всередину клітини (інтерналізація). Після дефосфорилювання рецептора, можливе його повернення в плазматичну мембрану

Схема реалізації гетерологічної десенситизації рецепторів, асоційованих з G-білками. А. Загальний принцип гетерологічної десенситизації: десенситизація двох гормон-зв’язуючих рецепторів (R та R’) ефекторними ферментами (Х та Х’) може бути направлена як на власний рецептор, так і бути перехресною; ефекторні ферменти також фосфорилюють специфічні внутрішньоклітинні мішені. Б. Десенситизація метаботропних рецепторів через цАМФ-залежні протеїнкінази. Активований рецептор R* передає сигнал на -субодиницю G-білка, яка, в свою чергу активує утворення цАМФ ферментом аденілатциклазою. цАМФ активує протеїнкіназу А, яка, фосфорилюючи рецептор, десенситизує його (R)  

Структура стероїдних гормонів, тіроїдного гормону, вітаміну Д3 і ретіноїдної кислоти: Стероїди включають статеві гормони (тестостерон, естроген, прогестерон), глюкокортикоїди, мінералокортикоїди Table 13.1. Representative Peptide Hormones, Neuropeptides, and Growth Factors

Синтез і структура ейкозаноїдів

Синтез оксиду азоту

Зв язування гормонів з внутрішньоклітинними і поверхневими рецепторами (a) Стероїдні гормони, тироксин, ретиноїди будучи ліпофільними, транспортуються в комплексі з специфічними білками через кровоток. Після дисоціації з білками ці гормони дифундують через мембрану і зв язуються з специфічними рецепторами в цитозолі або ядрі. Рецептор-гормональний комплекс діє на ядерну ДНК змінюючи транскрипцію певних генів. (b) Поліпептидні гормони, катехоламіни (водорозчинні) і простагландини (ліпофільні) зв язуються з поверхневими рецепторами, розташованими на мембрані. Це зв язування веде до підвищення або зниження концентрації вторинних месенджерів в цитозолі, активації протеїнкіназ або зміни мембранного потенціалу.