Презентація на тему:
Народна медицина в житті українського народу

Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему: «Народна медицина в житті українського народу» Підготувала: студентка 31 гр.ФДКО Ковальчук К.В Перевірив: Викладач Черніченко Л.А

План Вступ 1. Народна медицина далекого минулого 2. Українські народні цілителі 3. Фітоентологія 4. Витоки лікувальної магії праукраїнців 5.Рецепти з народної медицини Висновки Список використаної літератури

Вступ В глибоку давнину українці помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню. Так поступово почала розвиватись народна медицина. Люди створили багато повір'їв, зв'язаних з лікарськими рослинами. Наприклад, вони вірили, що тільки казкові красуні - дівчата, які ходять по горах, знають про лікувальну силу кожної рослини і передають “секрети” лікування лише ворожбитам. Якщо секрет стане загальновідомим, рослина втратить свою цілющу силу.

Купити можна все, не можна купити здоров'я». Здоров'я - найдорожче, людина завжди дбала про своє здоров'я, тому з давніх-давен користувалися народною медициною. Лікарські рослини на Україні називають зіллям. Вміння користуватися зіллям передалось від покоління до покоління.

1.Народна медицина далекого минулого Народна медицина в широкому розумінні, охоплюючи медичну допомогу у вигляді само- та взаємодопомоги, є однією з найдавніших ланок діяльності людини. В основі її зародження лежить наймогутніший інстинкт - інстинкт самозбереження. Тому історія медицини віддзеркалює історичний розвиток суспільства, народу, нації. Масштабність, ємність поняття медицини відповідає історичному етапові та ступеню розвитку людського суспільства, нарешті, держави, її соціально-економічному та суспільному устрою. 

Тривала відсутність української державності, формальна відсутність національних шкіл - це аргументи, якими можна заперечити, що медицина в Україні розвивалася на притаманних нашій землі, нашому народові матеріальній базі, духовному багатстві та інтелектуальному потенціалі. Та й слугувала, й допомагала вона українцям. За історично справедливих обставин багато що, включаючи і медицину, було б в Україні іншим, але щодо української медицини, то вона існувала, розвивалася й існує.

Народна медицина далекого минулого відтворює зв'язок між елементами матеріалістичного та містичного пізнання світу, глибинний взаємозв'язок між матеріальною та духовною культурою наших предків, тисячолітні автохтонні традиції, яких ми не сміємо забувати і зобов'язані примножувати все те, що відповідає нашому сьогоднішньому баченню та розумінню світу.

2.Українські народні цілителі Українські народні цілителі минуло вирізнялися з-поміж інших людей передусім своєю мудрістю. Вони ніколи не лікували окремий орган людини, а всю її в цілому: тіло і душу. Тому обов'язково шептали молитви та давали людині духовні настанови.

Крім того, треба сказати, що всі народні цілителі були дуже чистими, гармонійними особистостями. Тож далеко не кожен міг здобути необхідну силу і знання для лікування інших. Як правило, вони передавалися дочці чи сину знахаря, вихованого ним самим у духовній чистоті та мудрості. Якщо серед родичів не було кому передати цілительський багаж, обиралася людина зі сторони, яка була достойна цього. Таких знахарі визначали особливим внутрішнім зором.

Сила й уміння народних знахарів була найкращою "рекламою" для них. Деякі з них могли приймати до 400 пацієнтів за день. Крім того, вони встигали вести своє господарство, ростити дітей. Треба сказати, що багато з них виховували не лише своїх рідних нащадків, а й брали в сім'ю сиріт.

Фітоетнологія Праукраїнці та українці упродовж тисячоліть та епох використовували для зміцнення здоров'я і краси силу природи. Фітоетнологія українців через казки і легенди, музичний і словесний фольклор, витвори давнього мистецтва дійшла до наших днів. Загляньте до скарбнички народної мудрості й отримаєте силу, таку необхідну кожному сьогодні, в епоху надшвидкостей, стресів та хвороб.

Витоки лікувальної магії праукраїнців В далеку давнину на території сучасної України (і не тільки) Людина і Природа не протиставлялися, а щонайтісніше поєднувалися. Архаїчне мислення наших пращурів було засноване на філософії возвеличення сил природи. Природа взагалі, таємничі небеса, земля, вода були персоніфіковані й одухотворені. 

Навіювання шляхом замовлянь, сугестія, традиційний, узвичаєний у нашому народі засіб лікування. Він не терпить агресивності, примусу. Замовляння, здається, випливає з самої природи українця. Українець завжди спрямовує свої духовні і фізичні сили на чарування. А чарування-це первинний щабель, з якого починається народна медицина та первісне лікування.

Історія української народної медицини є складовою частиною історії української культури. Особливих доказів цей постулат не вимагає хоча б тому, що медицина є частиною культури..

Рецепти з народної медицини * Для виведення солей з організму, які відкладаються в суглобах, нирках, сечових протоках, потрібно використати корені соняшнику - неоцінний дар природи, який часто даремно пропадає. Корені добре вимити, подрібнити, 1 столову ложку сировини проварити 10 хв, процідити. Пити протягом дня маленькими ковтками. У разі болю в суглобах парити руки і ноги у великій кількості цього відвару.

У разі депресії допоможе такий відвар: 10 г споришу, 10 г звіробою, 5 г м'яти. Одну столову ложку суміші залити 200 г окропу. Настояти і пити з медом протягом півроку не менше 3 разів на день.

Для очищення судин, профілактики і лікування гіпертонічної хвороби змеліть на м'ясорубці 1 кг хрону, залийте 3 л води, перемішайте і того ж дня починайте пити по 1 столовій ложці тричі на день. Якщо настій здається занадто міцним, можна розвести водою. Курс лікування до трьох місяців.

Для профілактики та лікування хвороб шлунка, підшлункової залози, очищення судин, розсмоктування каменів, виведення солей приготуйте собі приправу: 50 г морської солі, 100 г лаврового листа, 100 г насіння кропу змеліть на кавомолці, висипте до сільнички та приправляйте страви.

У разі циститу, розладу функцій яєчників, запальних процесів, утворення каменів у нирках та сечовому міхурі візьміть 100 г петрушки (коріння і зелень), дрібно наріжте, проваріть 10 хв в 1 л молока. Процідіть і пийте протягом дня невеликими ковтками, бажано теплим. Так робіть три дні, потім триденна перерва (чергувати кілька разів).

Висновки: Отже, народні знання українців, що складалися протягом століть через набуття життєвого та виробничого досвіду і ґрунтувалися на спостереженнях над навколишнім природним середовищем, включають у себе народну медицину та метеорологію, народну астрономію і метрологію. Народна медицина - одна з найважливіших галузей народних знань, яка визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні норми спілкування, її можна розглядати як складову традиційної культури. В народній медицині поєдналися позитивні емпіричні знання, засоби лікування, словом, досвід місцевих спостережень, світоглядні уявлення та вірування різних епох. Це - народні уявлення про анатомію і фізіологію людини, народне розуміння етіології захворювань, погляди на народних лікарів, методи діагностики та профілактики, санітарно-гігієнічні норми, класифікацію лікувальних засобів.

Список використаної літератури: 1. Давидюк В. Давидюк Г. Народна медицина та ветеринарія // Берегиня. - 1999. - №3. - С. 77-87. 2. Колодюк І. Куди веде коріння знахарства // Київська старовина. - 2006. - №1. - С. 46-53. 3. Лозко Г. С. Українське народознавство. - К., 1995. - 368 с. 4. Наконечна Ю., Українець А. Народна медицина: традиції та сучасність // Берегиня. - 2004. - №2. - С. 56-65. 5. Наулко В. І. Культура і побут населення України. - К., 1993. - 288 с. 6. Паламарчук Л. Культура здоровя в традиціях українського народу // Хімія. Біологія. - 2004. - №24. - С. 49-53. 7. Пономарьов А. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. - К., 1993. - 256 с. 8. Тимченко А. Категорії часу в народній медицині українців // НГтЕ. - 2003. - №2. - С. 106-112. 9. Українська етнологія. За ред.. В. Борисенко. - К., 2007. - 400 с. 10. Українське народознавство / За ред.. С. П. Павлюка. - К., 2006. - 568с.

Дякую за увагу!!!