Презентація на тему:
Мінералокортикоїди

Гіперфункція Гіпофункція Затримка рідини в організмі і збільшення маси тіла. Розвиток артеріальної гіпертензії. З організму з сечею виводяться натрій, хлор, вода і затримується калій. H2O Сl- Na+ K+ Мінералокортикоїди

Гіперфункція Гіпофункція Клінічні прояви у жінок включають гірсутизм, акне і , олігоменорею ( рідкісний менстр. цикл). Вплив на утворення статевих органів у майбутньої дитини, і він може народитися з ознаками як хлопчика, так і дівчинки одночасно. Псевдогермафродитизм Андрогени і естрогени Надвиробництво цих гормонів може призвести до того, що чоловік стане схожий на жінку, а жінка на чоловіка, з усіма наслідками, що випливають звідси бородами, вусами, та іншими волоссям. Андрогени змінюють стать.

Щось цікаве Змінився гормональний настрій надниркових залоз, і обличчя жінки набуло чоловічого тип оволосіння. До речі, іспанському живописцю Хусепе Рібера належить картина, що зображає Магдалену Вентура. Літня жінка з густою бородою годує грудьми дитину. Поруч стоїть її чоловік, якому, як свідчить переказ, до цього вона вже народила двох дітей. Але борода в жінок - це, звичайно буває в кінцевій стадії ураження надниркових залоз. Одне з найбільш незвичайних творів Хусепе Рібери (1591 - 1652) - «Портрет бородатої жінки». Його повна назва звучить як «Портрет Магдалени Вентура з чоловіком (і сином)» («Magdalena Ventura con su esposo e hijo»; «Mujer barbuda»). Ця картина, що зберігається у Шпиталі Тав'ері (Толедо, Іспанія), є типовим прикладом інтересу епохи бароко до дивовижного і жахливого.

Гіперфункція Гіпофункція Адреналін і норадреналін

Одна з легенд говорить, Великий полководець Олександр Македонський мав звичай перевіряти кандидатів у воєнноначальники. Під час гучного бенкету, Олександр робив вигляд, що нападає на кандидата. З гучним криком замахувався на нього мечем і спостерігав реакцію випробуваного. Якщо чоловік ставав блідим - значить боягуз і користі на полі бою від такого не буде. Якщо червонів від гніву - значить хоробрий і в складній ситуації не розгубиться. Сам великий завойовник не знав, що реакція ця обумовлена виділенням у кров адреналіну (гнів, зібраність перед небезпекою), або норадреналіну (ступор, розгубленість) .. Адреналін - робить людину небезпечним і агресивним. Люди, в організмі яких погано виробляється адреналін, часто пасують перед життєвими труднощами. Рівень адреналіну підвищує регулярні фізичні навантаження, секс, і, як нещодавно було встановлено вченими, чорний чай. Знижують - заспокійливі настої на основі лікувальних трав. Норадреналін - відповідає за гарний настрій, позитивне сприйняття реальності. Якщо в організмі низький вміст норадреналіну, то людині гарантовані депресія і туга. Ситуацію можна виправити, якщо приймати вітаміни з вмістом заліза, міді, марганцю, селену і цинку.

Щось цікаве Існує припущення, що агресивний стан людини пов'язаний з виділенням норадреналіну, а почуття страху і невпевненості - з виділенням адреналіну. "Когда человек боится - выделяет адреналин, Это знают собаки и, лая, бегут за ним. Когда ты вбегаешь в комнату в черемуховом платье, за тобой залетают осы - ты выделяешь счастье. Я знаю одного приятеля с тухлым взглядом деляги. Над ним все летают мухи. Зависть он выделяет". Андрей Вознесенский

Протягом ряду століть висловлювалися вкрай суперечливі думки про функції надниркових залоз. Писали про них як про додаткові нирки, фільтри крові, наділяли статевою функцією, вважали лімфатичними органами. В оповіданні "Живі мощі" І. С. Тургенєва описана клініка їх захворювання, що отримала назву бронзової хвороби (хвороба Аддісона). Тоді ще про гормони наднирників нічого не знали. Щось цікаве

Підшлункова залоза Продовгаста залоза . Маса становить 60 -100 г. Розташована за очеревиною, за шлунком, простягається в поперечному напрямку від дванадцятипалої кишки до селезінки. Ендокринна частина залози- острівці Лангерганса- секретують глюкагон (антагоніст інсуліну, підвищує рівень глюкози в циркулюючої крові), інсулін (від лат. insula - острівець, знижує рівень глюкози в крові), соматостатин (пригнічує секрецію багатьох залоз), панкреатичний поліпептид (пригнічує секрецію підшлункової залози і стимулює секрецію шлункового соку ) і грелін («гормон голоду» - збуджує апетит).

Основну масу залози становить тканина, клітини якої виробляють панкреатичний сік. Ці клітини утворюють округлі структури залози – долі. Між ними розкидані острівці Лангерганса, які містять невелику кількість великих альфа-клітин і численні бета-клітини. Альфа-клітини секретують глюкагон, а бета-клітини - інсулін. Загальний обсяг цих клітин не перевищує 3% обсягу всієї підшлункової залози.

Гормони підшлункової залози Інсулін Зниженніконцентраціїглюкозивкрові. Впливнаобмінречовинпрактично увсіхтканинах Стимулюєперетвореннявпечінціім'язахглюкозинаглікоген. Підсилюєсинтезжирівібілків Пригнічуєактивністьферментів,щорозщеплюютьглікогеніжири. Глюкагон Антогоністінсуліну Сприяєутвореннюглюкозивпечінці Викликає розщепленняглікогенав тканинах Соматостатин Регулює виділення травних ферментів Падутін Знижуєкров'янийтисківикликаєрозширеннядрібнихсудинв органах. Ліпокаін Регулюєжировийобмінвпечінці- прийоговідсутностіпорушуєтьсяпроцесзгорянняжиріввпечінціінастаєїїожиріння.

Гіперфункція Гіпофункція Інсуліновий шок Цукровий діабет Ацидоз При пухлинах підшлункової залози і деяких інших захворюваннях відбувається, навпаки, зниження цукру в крові: при цьому з'являються судоми, відбувається зниження температури тіла, і навіть втрата свідомості. Таке ось стан носить назву інсулінового, або як його ще називають, гіпоглікемічного шоку. Розлад вуглеводного обміну так само призводить до порушення обміну білків і жирів: не відбувається повного окислення жирів, в результаті утворюються кислі продукти розпаду, іменовані кетоновими тілами, а порушення обміну білків призводить до того, що майже 60% надходження в організм білка так само перетворюється на вуглеводи, причому так само з подальшим утворенням великої кількості проміжних кислих продуктів. І ось ці самі кислі продукти розпаду білків разом з кетоновими тілами і викликають зміну реакції крові в кислу сторону - ацидоз. У підсумку, всі ці всі ці недоокислені білки і жири викликають отруєння організму і порушення його функцій: з'являється задишка, слабшає серце, втрачається свідомість - так розвивається діабетична кома, яка, на жаль, часто призводить до смерті.

У середині XIX століття в підшлунковій залозі виявили якісь скупчення клітин, функції яких з'ясувалися лише в двадцяті роки XX століття. Скупчення отримали назву - "острівці". Думаю, що справедливо. Острів - це завжди щось віддалене від суші, не схоже на неї, іноді невідоме, небезпечне. Дістатися до нього завжди складно. Поступово з'ясували, що згадані клітинні острівці явно володіють якимись важливими властивостями, а учень І. П. Павлова фізіолог Л. В. Соболєв встановив, що виділяється в кров (потім довели, що і в лімфу) хімічна речовина регулює вуглеводний обмін. Причому речовина це виділяє не вся заліза, а саме острівці. Вони по-латині називаються insula, звідси виробляється ними всім відомий гормон інсулін. Щось цікаве «Поступает в кровь гормон. Инсулин зовется он. Островковый аппарат - В железе ее субстрат.»

Статеві залози ( яєчка , яїчники) Завдання внутрішньої секреції статевих залоз є виробництво статевих гормонів і виділення їх в кров. Так от, від ступеня розвитку статевих залоз і вироблення статевих гормонів залежить наступ статевого дозрівання.

Гормони статевих залоз Чоловічі гормони : 1.Тестостерон 2.Андростерон Впливаютьнастатевийрозвитокчоловіків,підсилюютьдіяльністьстатевихорганівіпочуттястатевогопотягу. Берутьучасть урегуляціїобмінуречовин Жіночі гормони : Естрадіол Прогестин Статеведозріванняжінки,розвитокмолочнихзалозірегулюванняменструацій Відповідаєзанормальнепротіканнявагітності Регуляціїяобмінуречовин

Гіперфункція Гіпофункція Передчасне статеве дозрівання Видалення статевих органів В 1939 році 5-річна Ліна Медіна народила дитину 2.7 кг за допомогою кесаревого розтину Видалення статевих залоз призводить до змін і первинних і вторинних статевих ознак. Наприклад, якщо кастрація, тобто видалення, зроблена в дитинстві - статеві органи не будуть розвиватися і статевий потяг навіть не з'явиться. При цьому зміниться скелет - руки-ноги швидко подовжаться через запізнювання окостеніння хрящів. Жіночий скелет збереже дитячу форму, а молочні залози не розвинуться. У чоловіків не будуть рости вуса і борода, а голос залишиться дитячим. Якщо кастрацію провести в старшому віці, то статеві ознаки піддадуться зворотному розвитку, тобто перестане рости борода і вуса, голос із баса знову перетворитися на дитячий, правда статевий потяг збережеться, але на 20% знизиться обмін речовин і з'явиться схильність до ожиріння. Але найприкріше те, що відбудуться глибокі зміни психіки і особливо це стосується людей змінили стать - зміна психічного стану настільки сильне, що люди з пересадженими статевими органами живуть ледь більше 30 років і часто закінчують життя самогубством.

Гіпофункція У чоловіків за 30, які страждають ожирінням, з кожним роком в крові тестостерону стає менше на 10-20%. Одночасно вона переводить чоловічий гормон на жіночий. Тому у чоловіків з ожирінням відбувається розвиток фемінізації - фігура стає жіночною (сідниці розповзаються, ростуть груди, зникають волосся в тих місцях, де раніше були). Тестостерон - це основний анаболік, що відповідає за м'язову силу і масу. Якщо його мало, домогтися гарних фізичних успіхів не можна. При зниженому тестостероне фізичні навантаження переносити важко. Тестостерон - основний ендогенний антидепресант. Можна сказати, це гормон щастя для чоловіка. Депресія, почуття пригніченості - явні ознаки зниження тестостерону в організмі чоловіка. До ознак зменшення рівня тестостерону ставиться так само підвищене потовиділення, недосипання і втому. Зменшення вироблення тестостерону призводить так само до гіпертонії, цукрового діабету, а закінчується все це інсультом та інфарктом І найголовніше - знижується статевий потяг і погіршується ерекція.

Гіпофункція У період з 21-го по 28-й день місячного циклу рівень жіночих гормонів в крові різко падає, що призводить до появи гострих симптомів пригніченості, відомих під назвою "менструальна напруженість". Саме в цей період жінки стають дратівливими, агресивними, стомлює, плаксивими; у багатьох порушується сон, підсилюються головні болі; хтось навіть впадає в депресію; у деяких з'являється вугрова висипка, болі внизу живота, нагрубання молочних залоз, набряклість ніг і особи, запори, підвищується артеріальний тиск з головними болями до нудоти і блювоти. Це пов'язано з надлишком (естрогену) або нестачею (прогестерону) гормонів. Приблизно близько 50 років (у середньому) у жінок остаточно припиняються менструації і настає так званий період менопаузи. З усього ансамблю ендокринних залоз вимкнулися статеві залози - яєчники. З настанням менопаузи організм жінки починає відчувати дефіцит жіночих статевих гормонів - естрогену і підвищення рівня тестостерону. У 45-50 років жінка може стати більш самостійною і рішучою, ніж раніше і виявити в собі здібності до підприємницької діяльності. З недоліків такого сюрпризу природи - імовірність росту волосся на обличчі у жінки (гірсутизм), схильність до стресів і підвищення ймовірності розвитку інсульту.

Щось цікаве Зазвичай роль статевих залоз демонструють на курей. Після кастрації у півня різко зменшується гребінь, зникає характерне оперення, кігті, він перестає співати і за зовнішнім виглядом нагадує курку. Після видалення у курки яєчників вона набуває риси, властиві півневі. Якщо кастрованій курці пересадити насінники півня, то у неї з'являються зовнішні ознаки і риси поведінки півня (розростається гребінь, виростають півнячий хвіст, кігті, вона починає співати). При пересадці яєчника півневі він набуває куряче оперення, хвіст і характерні риси поведінки курей.

ЕНДОКРИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Гігантизм - захворювання, що виникає при надлишковій секреції гормону передньої долі гіпофіза - гормону росту. Частіше спостерігається у чоловіків. Проявляється зазвичай у 9—10-річному віці або в період статевого дозрівання. Гігантизм

Великани при патологічному рості мають слабе здоров’я, до старості доживають рідко, психіка подібна до дитячої, статевий потяг знижений або відсутній. Гігантизм

Карликовість – захворювання, що викликається дефіцитом соматотропного гормону. Карлик – це доросла людина маленького росту. Карликовість

Причини карликовості: Спадкова схильність; Вроджені дефекти(порушення формування гіпофіза у зародка); Травми голови, в тому числі під час пологів; Пухлини гіпофіза та оточуючих його структур; Такі захворювання, як: туберкульоз,сифіліс, саркоїдоз; Перенесена променева чи хіміотерапія. Карликовість

Симптоми Уповільнення окостеніння кістяка, порушення розвитку і зміни зубів; Слабкий розвиток м'язової системи; Недорозвинення статевих органів; Схильність до артеріальної гіпотонії; За наявності пухлини гіпофіза або навколишніх ділянок мозку поряд з перерахованими симптомами відзначається порушення зору. Карликовість

Найменший чоловік у світі китаєць Хі Пінпін Кенаді Джоурдін Бромлі– відома у всьому світі як "маленьких ангел"

Акромегалія— захворювання,пов’язане із порушенням функції передньої долі гіпофіза. Акромегалія

Супроводжується розширенням або потовщенням кистей,стоп,черепа, особливо лицьової частини:збільшення надбрівних дуг, виличних кісток, нижньої щелепи. Акромегалія

Виявляється гіпертрофія м’яких тканин носа, губ, вух і, навіть, язика. Збільшення нижньої щелепи призводить до зміни прикусу за рахунок розходження міжзубних проміжків. Виникає акромегалія в основному після завершення росту організму. Розвивається поступово і триває багато років. Акромегалія Боксер Моріс Тілле

Хвороба Аддісона - захворювання, що виникає в зв`язку з порушенням функцій надниркових залоз, яке найчастіше є наслідком їх туберкульозу. Хвороба Аддісона

Спостерігається приблизно в 30-50 років. Розвивається поступово,супроводжується слабкістю, розладами травлення, бронзовим забарвленням шкіри й слизових оболонок. Хвороба Аддісона

Кретинізм - природжений гіпотиреоз - ендокринне захворювання, що викликається недоліком гормонів щитовидної залози, характеризується порушенням функції щитовидної залози і затримкою розвитку. Кретинізм

При цьому захворюванні спостерігається затримка росту, порушення пропорцій тіла, фізичного, статевого та психічного розвитку. Кретинізм

Базедова хвороба – захворювання, що виникає в зв`язку з підвищенням функції щитовидної залози, до крові при цьому надходить надмірна кількість її гормону – тироксину. Зустрічається в жінок віком 20-40 років. Базедова хвороба

Мікседема - захворювання, обумовлене недостатнім забезпеченням органів і тканин гормонами щитовидної залози. Мікседема

Розглядається як крайня, клінічно виражена форма гіпотиреозу. Внаслідок порушення білкового обміну органи і тканини стають набряклими. Термін "мікседема" (слизовий набряк шкіри) по відношенню до важких форм гіпотиреозу став вживатися з 1878 року. У хворих відзначається збільшення маси тіла за рахунок надмірної кількості міжтканинної рідини, одутлість обличчя,психічна загальмованість, сонливість, зниження інтелекту, порушення статевих функцій та всіх видів обміну речовин. Мікседема

Розвивається внаслідок виділення недостатньої кількості гормону інсуліну, в результаті чого розвивається гіперглікемія - стійке збільшення глюкози в крові. Захворювання характеризується хронічним перебігом та порушенням всіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального та водно-сольового. Цукровий діабет

Крипторхізм виникає при дефіциті тестостерону у внутрішьоутробному періоді. Крипторхізм

Залози тіла людини

Мета презентації Дати коротку характеристику та порівняти діяльність залоз тіла людини: зовнішньої секреції; внутрішньої секреції; змішаної секреції.

Вступ Людський організм складається з клітин, тканин, органів та систем органів. Кожна структурна одиниця має свою певну будову, місце розташування та виконує певні функції. Постійно в організмі здійснюються різні фізіологічні, хімічні та біологічні процеси, які відбуваються завдяки нейрогуморальній регуляції: спільній роботі нервової та ендокринної систем.

Класифікація залоз Залози - це органи, які виробляють специфічні речовини, що називаються секретом. Вони бувають одноклітинні (одноклітинні залози шлунка, дихальних шляхів) та багатоклітинні. За функціональною діяльністю залози поділяються на групи: залози зовнішньої секреції, залози внутрішньої секреції та залози змішаної секреції, тобто подвійної дії.

Класифікація залоз

Екзокринні залози Екзокринні – це залози зовнішньої секреції, які відкривають свої вивідні протоки та виділяють секрети на поверхню тіла або в порожнину організму. До них належать: молочні залози; потові залози; сальні залози; слинні залози; слізні залози; залози слизової оболонки дихальних шляхів і травного каналу.

Екзокринні залози Молочні залози виділяють молоко для вигодовування потомства. Потові залози виділяють піт на поверхню шкіри, чим допомагають терморегуляції. Сальні залози виділяють шкірний жир також на поверхню тіла. Слізні залози утворюють сльози. Слинні залози продукують слину, яка бере участь у травленні. Залози слизової оболонки травного каналу також виділяють різні ферменти і речовини для процесу травлення.

Ендокринні залози Ендокринні – це залози внутрішньої секреції, основною ознакою будови яких є відсутність вивідних проток. Їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває. Секрет ендокринних залоз – гормони, їхня кількість досить невелика, але вплив на життєдіяльність організму життєво необхідний. Науку, що вивчає будову, функції і захворювання залоз внутрішньої секреції, називають ендокринологією.

Ендокринні залози До залоз внутрішньої секреції належать: - гіпофіз, - епіфіз, - щитоподібна, - прищитоподібні, - загрудинна (тимус), - підшлункова, - надниркові, - статеві.

Гіпофіз - нижній мозковий придаток Гіпофіз – округле утворення, масою 0,5-0,6 г, розміщене на нижній поверхні головного мозку в гіпофізарній ямці. Він відноситься до центральних органів ендокринної системи. Гіпофіз відповідає за виробництво наступних гормонів: гормон росту, лактогенний, тиреотропний, адренокортикотропний, гонадотропний, окситоцин та вазопресин.

Мікроскопічна будова гіпофіза людини

Щитоподібна залоза Щитоподібна залоза - двохдольковий орган, розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї. Регулює основний обмін і забезпечує кальцієвий гомеостаз крові. Гормони щитоподібної залози поділяють на дві групи: йодовані та тиреокальцитоніни.

Будова щитоподібної залози

Прищитоподібні залози Прищитоподібні залози - невеликі тільця, овальної форми. Всього їх є 4: 2 верхні і 2 нижні. Вони розташовані на задній поверхні бічних часток щитоподібної залози. Це паренхімні органи з власними волокнистими капсулами, від яких всередину відходять сполучнотка- нинні перегородки. Продукують прищитоподібні залози паратгормон, який регулює фосфокальцієвий обмін речовин в організмі людини.

Вилочкова залоза - тимус Вилочкова залоза – надзвичайний орган, який наявний лише в дитячому віці. До 14 років вона зникає. Виробляє тимус Т-лімфоцити, що беруть участь у створенні імунітету дитини.

Підшлункова залоза Підшлункова залоза – одна з великих залоз в тілі людини. Її роль подвійна, так як крім гормонів, вона виділяє підшлунковий сік. Виділяє два гормони, що регулюють вуглеводний обмін – це інсулін та глюкагон.

Надниркові залози Надниркові залози – парні ендокринні залози, розташовані безпосередньо над нирками. Вони відіграють важливу роль у регуляції обміну речовин і адаптації організму до несприятливих (стресових) умов.

Ендокринні залози Гормони – продукти ендокринних залоз -фізіологічно високоактивні речовини, що виділяються в певному співвідношенні. Вони забезпечують координацію біохімічних реакцій, тобто регуляцію процесів обміну речовин, росту та розвитку, а отже, нормальне функціонування організму та пристосування його до змін зовнішнього середовища.

Ендокринні залози Гормони в невеликих кількостях здатні робити на організм значний вплив. Вони характери-зуються специфічністю: кожний гормон виконує певну функцію. Надходячи в кров, гормони виконують свою роль далеко від місця синтезу.

Ендокринні залози На функцію ендокринних залоз впливають численні фактори: травма, біль, високі та низькі температури, інфекція, інтоксикація, кисневе голодування, внаслідок яких функція залоз може пригнічуватись або підвищуватись. Порушення функцій залоз внутрішньої секреції відіграють велику роль у виник - ненні різних хвороб. При порушеннях однієї залози у хворобу підключаються інші залози, так як діяльність всіх залоз тісно пов'язана між собою. Отже, залози внутрішньої секреції функціонують як єдина фізіологічна система – ендокринна.

Залози змішаної секреції До залоз змішаної секреції належать: підшлункова залоза, що утворює підшлунковий сік, який виділяється через протоку в 12-палу кишку, та виділяє гормони, які регулюють кількість цукру у крові. статеві залози, що продукують статеві клітини для продовження роду та статеві гормони, які формують вторинні статеві ознаки.

Залози змішаної секреції Залози змішаної секреції виконують водночас дві функції: як залози зовнішньої секреції та залози внутрішньої секреції, тобто вони виділяють секрети безпосередньо у кров і в той же час мають вивідні протоки назовні тіла або в порожнину тіла.

Порівняння залоз Продукт секреції екзокринних залоз – це рідка суміш речовин, а не чиста речовина, як у випадку внутрішньої секреції. Секрети екзокринних залоз містять воду, іони, ферменти, слиз та інші речовини. Екзокринні залози являють собою вп’ячування епітелію, що складається з щільно упакованих секреторних клітин. Ендокринні залози – це цілі органи, які мають певну будову та місцезнаходження.

Порівняння залоз Будова залоз зовнішньої та внутрішньої секреції

Нервова система людини

Нервова система Усі функції людського організму — рухова діяльність, робота внутрішніх органів, тканинні процеси регулюються нервовою системою. Результатом фізіологічної діяльності головного мозку є психічна діяльність людини, її розумова робота.

Нервова система Нервова система людини складається з двох великих відділів: ● центральної нервової системи (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок; ● периферійної нервової системи, яка складається з нервових воло кон, що відходять від головного і спинного мозку. Збираючись у пучки різної товщини, нервові волокна утворюють нерви, які зв’язують головний і спинний мозок зі всіма органами та системами організму.

Нервова система За функціями нервову систему поділяють на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує опорно-руховий апарат і всі органи чуттів, а вегетативна нервова система регулює процеси обміну речовин та роботу всіх внутрішніх органів (серця, нирок, легень та ін.). Нервова система людини являє собою складне утворення і виконує різноманітні функції.

Спинний мозок Спинний мозок розміщений у хребтовому каналі. В ньому розрізняють сіру речовину, в якій переважають нервові клітини різного розміру та форми, і білу речовину, утворену відгалуженнями нейронів довжиною 1 м і більше. Зі спинного мозку виходить 31 пара змішаних нервів, які своїми тонкими гілочками обплітають всі частини тіла.

Головний мозок Головний мозок заповнює порожнину черепа і включає мозковий стовбур у складі продовгуватого, середнього, проміжного мозку й мозочка та передній, або великий мозок, поділений на дві півкулі.

Стовбур мозку Стовбур мозку зверху покритий білою речовиною, а сіра речовина всередині утворює ядра, від яких відходять 12 пар черепно-моз кових нервів. У сірій речовині мозкового стовбура містяться дихальний, серцевий, судинно-руховий центри, а також центри, які регулюють скорочення м’язів, обмін речовин, потовиділення.

Мозочок Мозочок виконує функції координації рухів, регулює м’язові скорочення та діяльність внутрішніх органів. В центральній частині стовбура мозку міститься ретикулярна формація у вигляді сітчастого утворення, так звана неспецифічна. Призначення її — за допомогою імпульсів регулювати збудливість центральної нервової системи (підвищувати або пригнічувати).

Великі півкулі Великі півкулі головного мозку також складаються із сірої і білої речовини. Біла речовина утворена нервовими волокнами і розміщена всередині. Сіра речовина складається з нервових клітин і глії, розміщена зверху і утворює кору головного мозку. Товщина кори 2—3 мм, у ній налічується 15—18 млрд нервових клітин, 140 млрд міжнейронних елементів і понад 1000 млрд зв’язків між нейронами.

Глії Глії — це допоміжні клітини, які є опорою для нервових клітин, виконують функцію їх живлення і зосереджують резервні енерге тичні речовини. Періодично ці речовини виходять із депо і надходять до нервових клітин.

Нервові клітини Нервові клітини кори головного мозку за допомогою відгалужень зв’язані між собою та нервовими клітинами, розміщеними в різних ділянках тіла.

Кора головного мозку Кора головного мозку є вищим відділом центральної нервової системи і функціонує у взаємодії з нижніми відділами. Вона забезпечує взаємодію організму із зовнішнім середовищем, регулює і контролює всі функції організму.

Центри регуляції Центри регуляції різних функцій організму локалізовані в певних зонах кори. Розрізняють сенсорні, моторні та асоціативні зони. Сенсорні зони — це мозкові відділи різних органів чуттів (зорового, слухового, больового і т. ін.). Моторні зони кори управляють рухами.

Сенсорна й моторна зони Сенсорна і моторна зони займають невелику частину поверхні кори. Основна її частина являє собою асоціативні зони, які здійснюють зв’язок між всіма сферами кори. Діяльність асоціативних зон лежить в основі вищих психічних функцій — пам’яті, логічного мислення, уяви, навчання.

Нейрон Головною структурною і функціональною одиницею нервової системи є спеціалізована нервова клітина — нейрон (неврон). Вона складається з тіла і відгалужень: одного довгого — аксона і багатьох коротких — дендритів.

Аксон Аксон простягається від центральної нервової системи до того чи іншого органа. З аксонів складаються нерви і нервові волокна. Функція аксона полягає у проведенні нервових імпульсів до інших нейронів або виконавчих органів — м’язів, залоз, кровоносних судин тощо.

Дендрити Дендрити здійснюють зв’язок між окремими нервовими клітинами і, як правило, не виходять за межі центральної нервової системи.

Спинний мозок людини

Спинний мозок Спинний мозок — це тяж завдовжки 41–45 см (у дорослої людини), який розміщується в хребетному каналі і прикріплюється до його стінки. Угорі він переходить у головний мозок, а внизу закінчується нарівні 2-го поперекового хребця. Будова: 1 — головний мозок; 2 — череп; 3 — ліквор; 4 — спинний мозок; 5 — хребет; 6 — хребетний канал

Хребетний канал утворений сукупністю хребетних отворів у хребцях. Спинний мозок має форму циліндричного тяжа з внутрішньою порожниною (спинномозковим каналом), і утримується в постійному положенні за допомогою зв'язок. Передній (верхній) кінець спинного мозку переходить в довгастий мозок, а задній (нижній) - у так звану кінцеву нитку

Спинний мозок Спинний мозок оточений трьома оболонками: твердою , павутинною і м'якою.